Розділ 7. Разом назавжди

Після важкого періоду сумнівів та випробувань, Дороті та Ерік нарешті знайшли своє щастя. Ерік невпинно працював над тим, щоб стати більш авантюрним та життєрадісним, і Дороті, бачачи його щирі зусилля, поступово відчиняла своє серце.

Одного літнього вечора вони вирушили на прогулянку береговою лінією. Сонце потихеньку заходило, фарбуючи небо в багряно-золоті відтінки. Дороті та Ерік йшли мовчки, насолоджуючись моментом спокою та умиротворення.

Раптом Ерік зупинився і обережно взяв Дороті за руки.

- Дороті, я хочу дещо тобі сказати, - тихо промовив він, заглядаючи їй в очі.

Дороті уважно подивилася на нього, відчуваючи, як серце прискорено б'ється.

- Я слухаю тебе.

Ерік глибоко вдихнув і продовжив:

- Ти - найпрекрасніша, найяскравіша дівчина, яку я коли-небудь зустрічав. Ти змусила моє життя перевернутися з ніг на голову, і я жодного дня про це не шкодую. Ти - моє все, Дороті. Моє щастя, моє серце.

Він обережно торкнувся її щоки і ледь усміхнувся.

- Я хочу бути з тобою до кінця днів своїх. Тому, Дороті, я запитую тебе - чи погодишся ти стати моєю дружиною?

Дороті застигла на мить, широко розплющивши очі. А потім її обличчя розквітло промінистою посмішкою.

- Так, Еріку! Так, я погоджуюся! - вигукнула вона і кинулася йому на шию.

Ерік міцно притиснув її до себе, відчуваючи, як на очі навертаються сльози щастя. Нарешті вони подолали всі перепони і стали одним цілим.

Рука об руку, Дороті та Ерік повільно пішли вздовж берегової лінії, насолоджуючись миттями їхнього нового спільного життя. Попереду на них чекали нові пригоди та випробування, але тепер вони були готові зустріти їх разом, бо знали, що їхнє кохання здолає будь-які перешкоди.

Вони були разом назавжди.