Просто віршики

9

Так шкода, що тебе не обійму,

До себе міцно-міцно не притисну.

Прийшла орда і почала війну

З жорстокістю типового фашиста.

Зростають наші втрати день за днем,

Ну скільки нам і ще до перемоги?

Моя країна спалена вогнем,

Яка її провина перед Богом?

Минають дні, ми ніби й живемо.

Хто сподіваннями, а хто лише минулим.

Якби під змогу нам таке було,

Ми б час назад напевно повернули.

Щасливий час, де всі були живі,

Найкращий час, де болю ми не знали.

Коли у синім небі журавлі,

А не ракети з бомбами літали.

17 серпня 2022 р.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше