Розділ 33

-"Нервуєш?"- запитала Евелін ельфійка.

-" Так. Це ж перше завдання. "- дівчина неохоче ковиряла свій салат.

-" Не переймайся. Це буде просто ."- Міміель усміхнулась і махнула рукою.

-" Знаєш , якщо чесно , я більше нервую через людину , з якою мені доведеться його проходити ."- Евелін важко зітхнула.

Цей місяць, був просто перенасичений присутністю Деміана, особливо на вихідних. Його було занадто багато.  Раніше улюблені дні з сім'єю, перетворились на каторгу. Всюди був він і лише він. То зайде до батька Евелін, "по справах". То Саманту супроводжує на чаювання тому , що в палаці зовсім немає кому довірити її охорону. Евелін розуміла, що це все для підтримки їх гри, але на її думку, він аж занадто старався. Лише королева сяяла від щастя, коли бачила їх разом .

-" Ще трохи і в мене розвинеться на нього алергічна реакція ."- роздратовано пробубніла Лін.

-" Ага, або можливо, ти в нього закохаєшся. "- сказала спокійно Міміель.

Салат до якого таки з'явився апетит , після слів ельфійки, пішов не в те горло. Евелін прокашлялась.

-" Він мене дратує. Весь такий правильний і зарозумілий. Постійно не в гуморі . Поговорити нормально з ним неможливо, удає з себе учителя " якби ти уважніше вивчала правила етикету.. бла бла бла "- передразнила принца Евелін.- Жартів не розуміє . І до речі, він погрожував засадити мене за грати. " - перечислила дівчина.

-" Говорять , що зазвичай кохання починається з ненависті. "- загадково сказала Міміель. 

Сум в її очах не помітив тільки сліпий , тому Лін відволіклась від своїх думок і запитала прямо.

-" Ти якась дивна сьогодні. У тебе щось сталося? "

Ельфійка глянула кудись повз Евелін і стала ще сумнішою .

Дівчина одразу прослідкувала за її поглядом. І помітила , як в столову зайшов незнайомий їй ельф. 

-" Симпатичний. Я уважно тебе слухаю. "- сказала вона і приготувалась до новин.

Черга зітхати перейшла до Ель. Для Евелін було несподівано бачити войовничу подругу в такому настрої.

-" Якщо коротко. Це мій напарник на практику. Хлопець який мені випав при відборі,  не захотів, цитую " проходити практику з низькородною, а тим більше дівкою "', тому скористався своїми зв'язками і мені в пару дали он того."- Міміель кивнула , в сторону ельфа , що обирав собі обід.

-" То чому ти засмучена? Радіти треба , не доведеться терпіти цього високомірного нахабу."- підбадьорила дівчина подругу.

-" Воно то так, але він - Ель кивнула в сторону ельфа - моя пара ."

-" Оуууу. Вітаю ! Це ж добре ! Зажди, але як ти це зрозуміла ? Наскільки я знаю, ти ж ще не досягла віку, для пошуку пари. Тобі лише двісті !"-  сказала Евелін.

-" Так, в основному, наша раса знаходить свою половинку приблизно після двохсот п'ятдесяти. Але є не один випадок, коли це ставалось раніше."- ельфійка понуро опустила голову.

-" Ви з ним уже говорили про це?"- запитала Евелін.

-" Поки що ні. Це тільки сьогодні сталося. Навіть Фін ще не знає. Він отримував завдання, коли ми зустрілись з Елиазаром."- відповіла Ель.

-" Поговори з ним сьогодні, він тільки і дивитися в нашу сторону. Очей з тебе не зводить."- нетерпляче запропонувала Лін.

-" Я поки , не буду цього робити."- Міміель закрила руками обличчя.

-" Чому? Ти соромишся ?"- дівчина була здивована поведінкою подруги .

Міміель і сором , різні речі.

-" Ні. Є інша причина . Він не захоче бути зі мною."- видала ельфійка на одному подиху .

-" Ти вигадуєш нісенітницю. Наскільки я знаю, це радісна подія для вас, не кожен ельф може віднайти свою пару . То чому він не захоче бути з тобою ?"- запитала Лін.

Міміель клацнула пальцями і утворила купол, який приховує розмову.

-" Його мати , була причетна до вбивства ... мого батька. Її засудили до страти, а Елиазара вигнали з країни."- огорошила дівчину ельфійка.

-" О Всевишній ! - Евелін відкрила рота від здивування - Це..це жахливо! Як таке могло статися?"- запитала вона.

-" Ти про мого батька чи про те , що доля надімною пожартувала ?"- з майже істеричним сміхом перепитала ельфійка і поклала голову на стіл.

-" Про долю все зрозуміло, ви не обираєте собі пару .Вибач,  що тривожу старі рани , мені справді прикро , що так сталося з твоїм батьком,  але я хочу запитати. Ельфи ж миролюбиві створіння , яким чином одна з вас скоїла такий  злочин?"- запитала дівчина.

-" Наші східні землі , завжди були ласим шматком. Тролі неодноразово хотіли загарбати собі їх частину.  Батько Елиазара був послом Еландарії. І коли вони з дружиною відправилися в королівство тролів , ті  їх полонили і катували  Таурела. Він нічого не видав , і тоді вони знайшли інший вихід . Жіноче серце - завжди слабке місце . Вони почали його катувати на очах Емерілли. Вона не витримала і розповіла, як дістатись до палацу таємними ходами і де шукати покої короля, а потім показала . Таурела вбили одразу , як Емерілла їх провела .В той день матір разом з нами, була у заміській резиденції. І коли ми повернулися, на троні сидів король тролів .Так у тролів змінився король і вони присягали нам на вірність."-  пояснила ельфійка.

-" Не зрозуміла, а що сталося з тим що загарбав трон?"- Евелін був не зрозумілим кінець розповіді .

-" Він просто не дооцінив мою матір "- Міміель усміхнулась.

-" Ель, мені дуже шкода твого батька . І батьків Елизара шкода . По суті , вони винні в тому, що лише відправились з посланням до тролів і що кохали одне одного." - дівчина важко зітхнула.

-" Так , тепер я розумію чому Емірелла так вчинила, але моя матір ніколи цього не пробачить і не дозволить цього союзу. Навіть якщо ми пов'язані , це буде не важливо...За правом крові , престол належить мені - я майбутнє Еландарії...Мама весь цей час править країною, як регент. Її цьому не навчали , але вона не могла залишити країну в біді і тому зараз минулий правитель їй допомагає . Але мій дідусь у поважному віці і для нього це важко. Він хоч і тримається молодцем , але все ж..."- погляд ельфійки повертався до хлопця в протилежному кінці столової.