Розділ 32

Я цього більше не витримаю , потрібно десь сховатись .

Більше десятка чоловіків, вирішили ,що саме сьогодні і саме цій дівчині , буде цікава їх увага.

Деміан, після другого танцю ,так і не підходив до Евелін. Тримався недалеко і намагався ловити погляд дівчини.Як сама вправна актриса , вона робила вигляд , що їй приємні ці споглядання. 

Дебютантки тримались осторонь, а от заміжні леді залюбки складали компанію . Від великої кількості імен, голова Лін була переповнена. 

Мерелін ір Моріш постійно трималась поруч і допомагала , як тільки могла . Коли бачила , що черговий співрозмовник переходить межі дозволеного, коректно на це натякала і завершувала розмову. Вона розуміла , що така кількість уваги - занадто , для її дочки.

-" Вітаю Вас Леді Мерелін."- до них несподівано підійшла одна із дебютанток. На ліфі її сукні , була спеціальна квітка , яка вказувала на це. Дівчина склонила голову, показуючи свою шану поважній леді .

-" І я вас вітаю Леді Сандра . Познайомтесь , це моя дочка  Евелін ір Моріш."- Мерелін натягнуто посміхнулась, даючи зрозуміти Лін , що ця Сандра , їй не до вподоби.

-" Дуже приємно."- відповіла вона і поглянула на Евелін.

-" Мені теж ."- коротко відповіла Лін.

-" Чула ,що ви подолали довгий шлях від Тармора до столиці?"- з вічливості запитала Леді Мерелін.

-" Так. Цього року я розпочала навчання в ДАМС і мені хотілось , самостійно здійснити  подорож до академії. . Дуже вдячна її Величності , що запропонувала мені погостити і перепочити в палаці, перед тим як продовжити шлях ." - з натяком сказала дівчина.

Камінь в мою сторону. Отже одна із претенденток на руку принца. І ще й разом зі мною навчається. Пощастило ...

Евелін подумки усміхнулась. 

Це ж треба так себе зневажати , щоб бігати за тим , кому ти не цікава.

-" Я рада , що її Величність, допомогла вам під час подорожі."- ввічливо відповіла їй Мерелін ір Моріш.

Евелін довелось довго слухати пусті балачки цієї дівиці. Сандра , як тільки могла, вихвалялась тісним знайомством з королівською родиною . Здавалося, що вона так і буде цілий вечір квоктати біля них, як та курка , але ситуацію врятувала Дерая ір Фелтон . Вона помітила , що дочка надокучає сім'ї ір Моріш, і тому покликала дівчину до себе.

-" Мамо, я б теж такою була , якби не той випадок?"- Евелін дивилась на Сандру , яка прямувала зі своєю матір'ю в іншу частину залу.

-" Ні , моя люба. Ти б була такою як є . Ніщо в житті не змінює природу людини , і це не залежить від статусу. "-  Мерелін тепло усміхнулась своїй дівчинці .

Тадеуш подумки покликав їх до себе . Він якраз вів розмову з королем та принцем.  Мабуть відчув , що його дівчата втомились від пустих балачок. 

Евелін теж кортіло опанувати таке вміння , але для цього потрібно багато часу і великий резерв. Розвивати ментальну магію не так і просто, як здається на перший погляд. На третьому курсі , вони будуть вивчати лише ази. І зможуть спілкутись на відстані декількох метрів. В подальшому все буде залежати від опанованого рівня магії. Наприклад архімаги можуть спілкуватися подумки на великій відстані, і навіть можуть зв'язатись з магами із сусідніх міст.

Марелін із дочкою неспішно підійшли до компанії чоловіків. Королева з принцесою, невдовзі до них приєднались. 

Саманта була не в гуморі. Евелін це помітила і запропонувала вийти разом на балкон , подихати повітрям .

-" Вас щось тривожить , ваша Високосте?"- запитала Лін.

-" Будь-ласка , звертайся до мене на ім'я."- попросила вона.

-" Добре. Ми з тобою ніколи не спілкувалися на одинці і може я лізу не в свої справи, але помітила, що ти чомусь засмучена."- Евелін пристально поглянула на принцесу .

Та важко зітхнула і опустила голову. Кучері медового кольору, які дістались їй від королеви, закрили красиве обличчя.

-" Так. Просто , іноді мені хочеться ,бути звичайною людиною і жити так, як бажає душа..."- дівчина затихла і підняла голову до гори , щоб поглянути на вечірнє небо, по якому розсипались міліарди зірок.

-" Скажу зі свого досвіду , звичайним людям теж, не завжди вдається робити те, чого вони прагнуть. Але іноді ,життя дає тобі шанс , просто його потрібно розгледіти ."- Евелін теж поглянула на зорі .

-" Хотіла б я бути такою ж самовпевненою як і ти ."- знову зітхнула принцеса.

-" Не така я самовпевнена , як тобі здається."- Лін по доброму засміялась.

-" Чому ж ? Ти робиш те що бажаєш . Он навіть моїй матері сказала , що не хочеш і не будеш виходити заміж , ні за яких умов."- принцеса сумно дивилась на співрозмовницю.

-" Взагалі не розумію , чому мені "туди " йти. Маю на увазі заміжжя."- знизала плечима Евелін.

-" От про що я і кажу . Твої батьки тебе підтримують. А я так не зможу зробити. Мені доведеться вийти примусово. Матінка вважає ,що так правильно . От її батьки так зробили і вони з татом щасливі. Думає що кохання прийде з часом . Про те ,що я хочу іншого, наприклад навчатись в ДАМС, взагалі краще не говорити... Іноді мені здається, що я для неї лише гарненький покірний манекен. Виконую і вмію все,  що потрібно. Знаєш , моє коло спілкування обмежене лише такими ж "манірними" леді . З яких зробили ляльок і смикають за нитки . Мені це все так набридло..."- по щоці принцеси скотилась сльоза.

-" Ей, ти чого - Евелін підійшла ближче і приобняла Саманту - Подивись на мене - принцеса підняла погляд - Зараз слухай уважно. Іноді, нам доводиться робити те, чого ми не хочемо. Думаєш я зі своєї волі зараз тут? Ні, це заради моїх батьків. Чесно , вони б і не образились , якби я не пішла . Але розумію, що моя сім'я ,має якийсь статус і повинна виконувати різні обов'язки,  і я хочу їм в цьому допомогти. Твоя проблема в тому , що ти робиш це занадто , спробуй іноді висловлювати свою думку, а не постійно приймати слова і настанови матері. Вона чудова жінка і я ні в якому разі, не налаштовую тебе проти неї, але є твоє життя, в якому ти повинна робити щасливою лише себе . Думаю , кожна мама буде рада , що її донька  щаслива. Повір, вона тебе підтримає , просто зберись з думками і розкажи їй про все . Поговоріть як сім'я , а не короновані особи. І більше не засмучуйся через дрібниці ."- Евелін посміхнулась і ще раз обняла дівчину.