Розділ 27

Евелін йшла до гуртожитку стихійників. І прокручувала в думках ,що ж вона буде говорити ельфам. Їй був неприємним той факт , що друзі замовчували своє походження. А здогадка про  те, що вони просто використовували її для прикриття, взагалі з’їдала душу, адже Лін ділилася з ними всім. 
За минулий рік вони стали занадто близькими і це ранило найбільше.
Евелін  вирішила почати з кімнати Міміель і піднялась на другий поверх. Вона постукала , але ніхто не відкривав. Потім вирішила просканувати магією чи є хтось в середині, і наткнулась на блок. 
Вони тут . Сто відсотків.
Дівчина постукала ще раз, більш наполегливо.
Після хвилини очікування, двері відчинилися і з них показався  Фін. Він  здивовано глянув на Евелін.
-” Привіт ! Ваше розподілення так скоро закінчилось?”- запитав ельф.
-” Мгм привіт. Треба поговорити.”- дівчина сама пройшла в середину повз друга.
Міміель сиділа на ліжку , схрестивши руки на грудях.
Видно я їм завадила , мабуть про щось сперечались .
Ельфійка спокійно привіталась. І глянула на брата .
Евелін не хотіла затягувати мовчання тому зняла капюшон , щоб краще бачити “друзів “ і почала перша .
-” І коли ви збирались мені все розповісти ? І чи взагалі збирались?”- запитала вона з легким сарказмом.
Ельфи переглянулись між собою.
-” Ти про що ?”- відповів питанням Фін.
-” Думали ,що я дурна і не дізнаюсь ?”- з натиском сказала Лін.
-” Що саме?”- перепитала Ель.
-” Досить . Ви прекрасно все знаєте . Не потрібно робити з мене дурепу. Я розумію, що ви спілкувались зі мною , лише за для прикриття. Але навіщо було робити вигляд,що справді переймаєтесь мною і моїм життям? Ви просто безсердечні ! Більше не хочу мати з вами нічого спільного!”- зло сказала дівчина .
По мірі монологу Евелін , ельфи зрозуміли про що мова. Ель склонила голову , а Фін похмуро дивився на сестру.
Евелін роздратовано повернулась до виходу, але ельф її окрикнув .
-”Лін, стій!”.- голосно промовив він.
-” Не хочу ! Чи це наказ?... І більше не називай мене так! Ми більше не друзі.”- дівчина зло повернулась і поглянула ельфів.
Ельф лиш жалісливо на неї поглянув .
-”Ні, це просто прохання. Нам потрібно поговорити. “- сказав Фін.
-” Не думаю що нам потрібно щось обговорювати . Можете не перейматись , я нікому нічого не скажу. Це буде моя дяка за вашу допомогу.”- сказала дівчина і вийшла з кімнати.

Його Високість Фінардерфін ді Еландайн

Розподілення пройшло швидко. Мені дістався другокурсник стихійник з близнят. Вгадайте хто дістався Ель, його брат . Оце так співпало.
Ці хлопці з заможної родини, яка займає високе становище при дворі. Не скажу що вони приємні. Носа задирають і дивляться на нас з сестрою як на людей другого сорту. 
Ми з Міміель вибрали собі прізвище без приставки , тому зрозуміло , що до нас відношення таке ж , як до простолюдинів. Мені в принципі байдуже на те , що думають інші , але от такі люди іноді виводить з себе.
Зайшли на поверх до бойовиків , дізнались що розподіл ще не закінчився. Тому вирішили поки піти до гуртожитку. Ель була не в настрої , ми вже півгодини думали , як краще розповісти все Евелін.
Але вона нас випередила . Чорт забирай, спочатку не міг зрозуміти про , що взагалі мова , але потім дійшло, вона дізналася. 
Навіть не встиг нічого сказати, як дівчина вилетіла з кімнати . Тепер подруга думає , що ми її використовували за для прикриття.
Це мене дуже засмутило, щоб не говорила Ель - все рівно бачу , що їй не байдуже. Будемо думати , як вийти з цієї ситуації, адже я не хочу втратити подругу.

Евелін
Я йшла не розбираючи дороги . З голови вилетіли всі думки , на душі було важко. Не знаю навіть, як опинилась в своїй кімнаті і заснула . Було так добре та спокійно . Але хтось наполегливо стукав у мої двері. Довелось підвестись і таки відкрити , а то якщо ще хвилину почекаю і їх винесуть з петель .
Прикликала магію , тому що коли я сплю то не контролюю її і не можу тримати на поготові.
Кого там принесло ? Надіюсь не ельфів , не маю зараз бажання їх бачити . Так , що якщо це вони то закрию двері прямо перед носом. З цим планом я рвучко відкрила двері , і тільки потім подумала , що вигляд у мене після сну,  мабуть так собі.
На мене дивились світло голубі грізно примружені очі з висоти метр вісімдесят п’ять. 
А він чому сюди приперся .
-” Чим можу допомогти?”- монотонно і спокійно запитала я.
-” Ти знущаєшся!?”- запитав принц схрестивши руки на грудях.
-”Поки ні.”- не утримуюсь від укола. 
Взагалі я спокійна, але його Високість виводить мене з рівноваги.
Не встигла я навіть похіхікати в думках , як вищезгаданий зайшов в мою кімнату без дозволу, гучно закривши за собою двері.
Його погляд не віщував нічого хорошого. Видно щось добряче розізлило принца.
Деміан чи Емран як правильно сказати… всевишній навіщо так плутати людей , дайте дитині одне ім’я. Мізки можна зламати. Так , в академії він Танаеш, значить буду називати так, через хвилину заспокоївся і почав майже спокійно.
-” Ми домовилися зустрітися о шостій біля альтанки.”- сказав він.
-” Іііііі?”- запитую я 
-” Зараз пів на сьому . Я тебе пів години чекаю.”- уїдливо сказав принц.
Позіхання так і рвалось на зовні, тому я йому не завадила і від душі позіхнула.
-” Я взагалі забула про це. Не до тебе зараз. Вибачай.”- постаралась наче згладити ситуацію. 
Скули його Високості заходили. Але він взяв себе в руки .
-” Хотів поговорити з тобою.”- спокійно сказав хлопець.
-” За практику? До неї ще два місяці.”- розгублено сказала я .
Навіщо так поспішати, ще є час . Зараз будуть начитки лекцій.
-” Ні , за неї потім ...” - відповів він.
-” Є якісь новини про зникнення?!”- запитала я , але потім подумала з якого б дива він мав мені це розповідати . Але чому тоді приперся?
Принц втомлено приклав руку до очей.
-” Ти дасиш мені договорити?”- трохи знервовано запитав Танаеш.
-” Так, вибач. Просто не розумію про що нам ще розмовляли, раз не про практику і зникнення.”- розвела руками я.
-” В Новорічну ніч , як тобі відомо , кожен рік відбувається бал на честь відкриття сезону. Моя матінка попросила мене , повести тебе на цей бал . “- огорошив принц.
Що? Ні ні і ще раз ні.
-” Я не піду на бал .Не хочу. ”-відповіла я.
-” Ти думаєш що я хочу ? Так потрібно. Ми повинні дотримуватися традицій, не можна просто не піти.”- пояснив він .
-”Ну без Вас ваша Високосте там точно не обійдуться. А я можу просто не піти , батьки не будуть мене змушувати. Тим більше, якщо я туди піду “горе” кавалери подумають , що я дебютую в пошуках пари. Мені це не потрібно. Можливо на наступний піду. Тоді буде зрозуміло, що я не зацікавлена.”-  пояснила я.
-” Спішу тебе розчарувати, але навіть якщо ти пропустиш перший бал і прийдеш на другий , всі все рівно будуть так думати. Для цього в тебе є рот , яким ти можеш сказати, що не зацікавлена. І якщо ти добре вивчала правила етикету, то дебютантки носять спеціальну квітку на ліфі сукні , яка показує, що вони готові вступати в шлюб. Так , що досить пояснень. “- сказав принц.
-” Мг, таки я це пропустила . Так, а навіщо тобі я? Дівчата в королівстві закінчились ?”- головою стукнувся чи що.
-” Ні , потрібно щоб ти прийшла разом зі мною.”- пояснив він.
-” Я, з тобою ? З якого дива? Мені що не можна прийти разом з батьками?”- запитала я очевидне.
Що зараз відбувається? Чому він саме мене запрошує.
-” Чому ж , можна.”- відповів він.
-” Тоді чудово. Піду з ними , якщо так . “- даю зрозуміти, що не зацікавлена йти разом з ним.
Принц клацнув пальцями і накрив нас пологом тиші. 
-” Думаєш я прийшов сюди , і з власної ініціативи запрошую тебе на бал? Якщо ти уважно мене слухала , то думаю що зрозуміла. Королева хоче , щоб на твій перший бал тебе повів я.”- з кислою міною сказав принц.
-” Вибачте ваша Високосте, але ні, я з вами не піду . Завтра напишу королеві , що відвідаю бал разом з батьками.”- не хочу я з ним нікуди йти.
-” Ха , ти думаєш , що вона це так залишить? Надто мало часу ви її знаєте, леді ір Моріш. Якщо королева щось вирішить , то вона буде цього досягати усіма методами.”- Деміан насмішливо глянув на мене .
-” Що ти маєш на увазі ? Я не розумію.”- запитала його .
Бо й справді нічого не зрозуміла.
-”Думаєш її Величність просто так нагадала твоїй мамі , про їх давню домовленість нас одружити? Якщо вона залучить мого батька і скаже ,що ти сама вигідна партія для мене , то так і буде , повір. Якби ти не ховалась, в тебе не вийде , як і у твоїх батьків, відмовити королю і королеві, навіть якщо вони друзі . Матір обставе все так , що і твій батько повірить в те ,що хоче видати тебе за мене .На твоє щастя , я в тобі не зацікавлений і тому придумав план , який допоможе нам обом.”
Оце так ситуація.
-” Я слухаю .”- чорт забирай , так влипла .
Принц кивнув і продовжив.
-” Нам потрібно зіграти зацікавленість одне одним . Щоб ввести в оману королеву. Звісно вона буде шпигувати і перевіряти, тому про це ніхто не повинен дізнатись. Грати потрібно дуже правдиво , так як ти заявила про своє небажання виходити заміж . Скільки на цю аферу знадобиться часу , я не знаю. Можливо рік чи два . Побачимо по ситуації.”
-” Мені потрібно подумати . Можливо є ще якийсь вихід ?” - з надією запитада я. Щось взагалі нема бажання грати закохану дурочку.
-” Якби він був , я б уже ним скористався. Це єдиний варіант. Граємо поки вірить , а потім робимо вигляд , що посварились і розходимось .”
-” Чорт… за що мені все це…”
-” Кожен день задаю собі це питання.”- втомлено глянув на мене принц.
-” Добре, домовилися. Я так розумію почнемо з балу .”- важко зітхнула .
-” Так. Я все детально обдумаю і спланую, потім все обсудимо. Запам'ятай ,чим менше свідків тим більше відсоток що у нас вийде .” - розвернувся і вийшов .
Всевишній ну чому так … не хочу цього робити. Але якщо відмовлюсь , то скоріше всього буде так як і сказав принц. Хоч мама з королевою і подруги , але її Високість дійсно зможе хитрістю вмовити рідних на цей шлюб. А якщо показово відмовляться, то будуть мати проблеми. Місяць як знайшла батьків і уже на пустому місця свторюю їм проблеми.
Не думала, що може життя так круто зміниться. Ще рік тому я була дитиною з притулку , а сьогодні донька відомих магів, маю меншого братика , свій дім. Називаю тіткою саму королеву і буду розігрувати романтичні стосунки з її сином. М-да оце так повернуло.