Розділ 26

Після привітань ректора академії, куратори повели своїх студентів по аудиторіях.
Евелін трохи нервувала з приводу розподілу, але була готова до нього.
Хоч би мені адекватний “учитель “ дістався. Подумала вона.
Аудиторія розділялась на дві частини і вміщувала в себе приблизно до ста осіб. Куратором випускної групи виявилась жінка, яка суворо наглядала за тим, як розміщувались студенти. Вона неначе випромінювала силу. Марла ін Ростер короткострижена брюнетка, що було дивним для норм цього світу, тому спочатку Евелін подумала, що це чоловік. Міцна , підтягнута статура вказувала на це. Але коли вона почала говорити, дівчина зрозуміла, що помилилась.
- Ну, що вітаю всіх хто дожив до цього дня. Думаю, вам відомо, для чого ми зібрались .Тож прошу наперед, давайте обійдемось без цих “ А я не хочу, а можна помінятись?”. Ви майбутні бойові маги - тримайте марку . Особливо це стосується моїх випускників. - пані ін Ростер голосно хрустнула пальцями.
Слово взяв куратор другого курсу.
- Вітаю студенти. Для тих хто не знає,  мене звуть Сівер ін Тайлор. Не будемо ходити колами. Зараз наша задача , розділити вас на пари. Ми разом з пані Марлою будемо по черзі діставати і зачитувати ваші імена з цих ємностей. Так ми сформуємо команди. Як почуєте своє ім'я підійміть руку. Знайдіть і запам’ятайте свого напарника. - пояснив чоловік.
По аудиторії пройшовся смішок, але швидко стих під поглядом пані ін Ростер.
- Жаріс Клост. - почала куратор четвертого курсу.
- Матей ін Дрос. - продовжив Сівер ін Тайлор.
Хвилин через п'ять, Евелін почула як назвали Емілію Естос і Тіма Парош. Глянула на друга, який низько схилив голову і по дружньому поплескала по плечу .
- Танаеш Ласторн. - назвала наступного пані Марла.
- Евелін ір Моріш. - сказав її куратор.
Зуби дівчини скрипнули.
Ні, ні ні!Прокляття!!! Чому саме він!? Їй хотілося битись головою об парту.
З тридцяти магів попався саме він! Чому ! Чому ! Чорт… краще б уже Ештон.
Тім легенько постукав Евелін ліктем. Дівчина прийшла в себе і підняла руку. Вона навіть не думала шукати поглядом принца, який сенс.
Потім помітила як усі її однокурсники, дивились на неї з широко відкритими очима.
Одразу почалось перешіптування, яке рознеслось по всій аудиторії.
Це вона!
Про неї ж писали в газеті.
Я теж читав .
Вона дочка головнокомандувача . Оце пощастило!
Дівчина зовсім забула, що ще не всі в курсі. І тому не підготувалась до такої реакції. Ситуацію врятувала куратор четвертого курсу, яка не крикнула, а прямо рявкнула “ А ну тиша !”
І спокійно продовжила називати імена та прізвища студентів.
Евелін похмуро опустила голову. Її зовсім не хвилювали погляди однокурсників, думки полонив лише Танаеш чи вірніше принц.
Та що за…  Везіння мене покинуло. Може поговорити з Тімом і помінятись, думаю він буде згоден . А потім підійти і попросити куратора. Так і зроблю. Не хочу , тільки не з цим типом. Подумала дівчина.
Коли розподіл закінчився куратори почали пояснювати суть цього заходу і як все буде оцінюватися. Потім наводили приклади завдань, які повинні виконувати команди. Другому курсу видали захисні амулети - щити, на всякий випадок, щоб уберегти ще не досвідчених магів.
На сьогодні всіх відпустили, а завтра почнуться начитки лекцій. Спільні завдання будуть уже через місяць після нового року.
Студенти почали покидати аудиторію. Евелін теж підвелась і пішла в сторону виходу. Вона уже хотіла почати розмову з Тімом, але побачила, як до куратора підійшла її одногрупниця. Вона теж хотіла помінятись. Дівчина нагострила вуха.
-...тож якщо не хочете , щоб ваша оцінка була нижчою за всіх, працюйте в парі з тим хто вам випав. - сказав містер Сівер.
От трясця! Та що ж так не щастить. Добре, що хоч не встигла нічого запитати. Подумала дівчина.
- Тебе щось збентежило? Ти наче сама не своя. - запитав Тім.
- Ні , все гаразд. - спокійно відповіла Евелін.
-” Я помітив як ти розгубилася, коли куратор назвав твоє прізвище і вся аудиторія вирячилась в твою сторону. Ти навіть не глянула як виглядає твій партнер. Не хвилюйся , я його запам'ятав, раніше вже бачив. - вигукнув друг.
- Дякую Тім . Зможеш його описати ? - запитала дівчина.
Це мені згодиться, адже я не знаю як виглядає личина принца…хочу я цього чи ні , але працювати в парі доведеться. Подумала Евелін. Вони пройшли повз куратора і попрощались.
Дорогою до столової друг описав зовнішність “Танаеша”.
Світле волосся , карі очі. Зріст десь метр вісімдесят. Запам’ятала. Тепер залишилося дочекатись ельфів . У них ще розподілення не закінчилось .
Після того, як вони дійшли до столової , Тім як завжди кинув речі на їх улюблений столик в кутку біля вікна і пішов по обід. Вони в тому році домовилися ходити за обідом по черзі.
Евелін зручно влаштувалась на стільці і чекала на друга. Розглядаючи пейзажі за вікном . 
Ще трохи і випаде сніг… Цікаво , нас і в завірюху будуть на завдання відправляти, чи помилують ? Думала дівчина. Не звертаючи увагу, на те що коїлось поруч. Повз неї мелькнула тінь.
- Потрібно, поговорити. Шість вечора біля альтанки в саду. - швидко сказав його Високість і пройшов далі. Наче нічого не було .
А як цивілізовані люди ми можемо поговорити ? В теплому приміщенні наприклад. Всі знають, що ми разом в одній команді, чому ховатись ? Німий діалог звучав в голові дівчини.
В її думки ввірвався Тім , який приніс великий піднос з їжею. Овочеве рагу, м'ясний пиріг. На десерт малиновий чай і шоколадний кекс. 
- Вирішив взяти на свій смак. Як і домовилися.Приємного! - сказав хлопець і поставив перед дівчиною піднос .
- Дякую Тім! Тобі теж. Завтра моя черга. - усміхнулась Евелін другу.
Поки немає ельфів, є нагода випитати Тіма про їх зовнішність. Як би це зробити, щоб він нічого не запідозрив? Хоровод думок крутився в голові.
- Тім, хочу тебе запитати. Як би ти охарактеризував зовнішність Міміель? - обережно почала Лін.
- Навіщо це тобі? - запитав друг .
- Мені просто цікаво, що хлопці найчастіше помічають у дівчині? Наприклад колір очей,  волосся, шкіра там, не знаю. Я більше ні з ким не спілкуюсь, тільки з Ель та Алією. Думаю, що про Алію ти навряд щось скажеш. Тому розкажи, що такого виразного є в Міміель? - давай, не підведи!
Тім трішки почервонів, при згадці про своє "захоплення". А потім почав.
- Нууу найбільше кидається в очі її волосся, кольору пшениці. Потім блакитні очі. Це прямо нагадує ясну погоду коли сонце одне єдине в чистому безхмарному небі. - намагався описати ельфійку друг.
- Мгм. - підтвердила Евелін жуючи.
- Хм, я зрозумів! Тобі хтось сподобавмя і ти хочеш його вразити? Тому і випитуєш. - єхидно усміхнувся Тім.
Дівчина ледь не подавилась.
- Не мели дурниць! Ніхто мені не подобається. Просто цікаво. Що ви найперше помічаєте. -  почала виправдовуватись вона.
Я права , вони носять личини.
- Дивись, он навпроти той хлопець щ яким ти в парі! - перебив дівчину Тім.
Евелін повернула голову в ту сторону куди вказав друг і зустрілась поглядом з принцом. Він мав невдоволений вигляд.
Думаєш я рада, що так вийшло!? Роздратування промелькнуло на її обличчі.