Після привітань ректора академії, куратори повели своїх студентів по аудиторіях.
Евелін трохи нервувала з приводу розподілу, але була готова до нього.
Хоч би мені адекватний “учитель “ дістався. Подумала вона.
Аудиторія розділялась на дві частини і вміщувала в себе приблизно до ста осіб . Куратором випускної групи виявилась жінка. Яка суворо наглядала за тим як розміщувались студенти. Вона неначе випромінювала силу. Марла ін Ростер короткострижена брюнетка, що було дивним для норм цього світу , тому спочатку Евелін подумала , що це чоловік. Міцна , підтягнута статура вказувала на це. Але коли вона почала говорити, дівчина зрозуміла, що помилилась.
-” Ну , що вітаю всіх хто дожив до цього дня. Думаю, вам відомо , для чого ми зібрались .Тож прошу наперед ,давайте обійдемось без цих “ А я не хочу, а можна помінятись?” . Ви майбутні бойові маги - тримайте марку . Особливо це стосується моїх випускників .”- пані ін Ростер голосно хрустнула пальцями .
Слово взяв куратор другого курсу.
-” Вітаю студенти. Для тих хто не знає, мене звуть Сівер ін Тайлор. Не будемо ходити колами. Зараз наша задача , розділити вас на пари. Ми разом з пані Марлою будемо по черзі діставати і зачитувати ваші імена з цих ємностей. Так ми сформуємо команди. Як почуєте своє ім'я підіймать руку. Знайдіть і запам’ятайте свого напарника. ” - пояснив чоловік.
По аудиторії пройшовся смішок, але швидко стих під поглядом пані ін Ростер.
-” Жаріс Клост .”- почала куратор четвертого курсу.
-” Матей ін Дрос.”- продовжив Сівер ін Тайлор.
Хвилин через п'ять, Евелін почула як назвали Емілію Естос і Тіма Парош. Глянула на друга який низько схилив голову і по дружньому поплескала по плечу .
-” Танаеш Ласторн.”- назвала наступного пані Марла.
- “ Евелін ір Моріш.”- сказав її куратор.
Зуби дівчини скрипнули.
Ні, ні ні!Прокляття!!! Чому саме він!!! Їй хотілося битись головою об парту .
З тридцяти магів попався саме він! Чому ! Чому ! Чорт… краще б уже Ештон .
Тім легенько постукав Евелін ліктем . Дівчина прийшла в себе і підняла руку. Вона навіть не думала шукати поглядом принца ,який сенс.
Потім помітила як усі її однокурсники ,дивились на неї з широко відкритими очима.
Одразу почалось перешіптування, яке понеслось по всій аудиторії.
Це вона !
Про неї ж писали в газеті.
Я теж читав .
Вона дочка головнокомандувача . Оце пощастило!
Дівчина зовсім забула , що ще не всі в курсі. І тому не підготувалась до такої реакції. Ситуацію врятувала куратор четвертого курсу, яка не крикнула, а прямо рявкнула “ А ну тиша !”
І спокійно продовжила називати імена та прізвища студентів.
Евелін похмуро опустила голову. Її зовсім не хвилювали погляди однокурсників, думки полонив лише Танаеш чи вірніше принц.
Та що за… Везіння мене покинуло . Може поговорити з Тімом і помінятись , думаю він буде згоден . А потім підійти і попросити куратора. Так і зроблю . Не хочу , тільки не з цим типом . Подумала дівчина.
Коли розподіл закінчився куратори почали пояснювати суть цього заходу. Як все буде оцінюватися .Потім приклади завдань, які повинні виконувати команди. Другому курсу видали захисні амулети - щити , на всякий випадок, щоб уберегти ще не досвідчених магів .
На сьогодні всіх відпустили , а завтра почнуться начитки лекцій. Спільні завдання будуть уже через місяць після нового року.
Студенти почали покидати аудиторію. Евелін теж підвелась і пішла в сторону виходу. Вона уже хотіла почати розмову з Тімом , але побачила , як до куратора підійшла її одногрупниця . Вона теж хотіла помінятись . Дівчина нагострила вуха.
-...тож якщо не хочете , щоб ваша оцінка була нижчою за всіх, працюйте в парі з тим хто вам випав.”- сказав містер Сівер .
От трясця! Та що ж так не щастить. Добре що хоч не встигла нічого запитати . Подумала дівчина.
-”Тебе щось збентежило? Ти наче сама не своя”- запитав Тім .
-” Ні , все гаразд. “- спокійно відповіла Евелін.
-” Я помітив як ти розгубилася, коли куратор назвав твоє прізвище і вся аудиторія вирячилась в твою сторону. Ти навіть не глянула як виглядає твій партнер. Не хвилюйся , я його запам'ятав, раніше вже бачив.”- вигукнув друг .
-” Дякую Тім . Зможеш його описати ?”- запитала дівчина.
Це мені згодиться, адже я не знаю як виглядає личина принца…хочу я цього чи ні , але працювати в парі доведеться. Подумала Евелін. Вони пройшли повз куратора і попрощались.
Дорогою до столової друг описав зовнішність “Танаеша”.
Світле волосся , карі очі . Зріст десь метр вісімдесят. Запам’ятала .
Тепер залишилося дочекатись ельфів . У них ще розподілення не закінчилось .
Після того як вони дійшли до столової , Тім як завжди кинув речі на їх улюблений столик в кутку біля вікна . І пішов по обід . Вони в тому році домовилися ходити за обідом по черзі.
Евелін зручно влаштувалась на стільці і чекала на друга. Розглядаючи пейзажі за вікном .
Ще трохи і випаде сніг… Цікаво , нас і в завірюху будуть на завдання відправляти , чи помилують ?. Думала дівчина. Не звертаючи увагу, на те що коїлось поруч . Повз неї мелькнула тінь.
-” Потрібно, поговорити. Шість вечора біля альтанки в саду .”- швидко сказав його Високість і пройшов далі. Наче нічого не було .
А як цивілізовані люди ми можемо поговорити ? В теплому приміщенні наприклад. Всі знають що ми разом в одній команді, чому ховатись ? Німий діалог звучав в голові дівчини.
В її думки ввірвався Тім , який приніс великий піднос з їжею. Овочеве рагу, м'ясний пиріг. На десерт малиновий чай і шоколадний кекс.
-” Вирішив взяти на свій смак. Як і домовилися.Приємного!”- сказав хлопець і поставив перед дівчиною піднос .
-” Дякую Тім ! Тобі теж. Завтра моя черга .”- усміхнулась Евелін другу .
Поки немає ельфів, є нагода випитати Тіма про їх зовнішність. Як би це зробити щоб він нічого не запідозрив?Хоровод думок крутився в голові.
-” Тім , хочу тебе запитати . Як би ти охарактеризував зовнішність Міміель? “- обережно почала Лін.
-” Навіщо це тобі?”- запитав друг .
-”Мені просто цікаво , що хлопці найчастіше помічають у дівчині ? Наприклад колір очей , волосся, шкіра там, не знаю. Я більше ні з ким не спілкуюсь , тільки з Ель та Алією . Думаю , що про Алію ти навряд щось скажеш . Тому розкажи, що такого виразного є в Міміель. ”- давай , не підведи!
Тім трішки почервонів, при згадці про своє "захоплення". А потім почав .
-” Нууу найбільше кидається в очі її волосся, кольору пшениці. Потім блакитні очі . Це прямо нагадує ясну погоду коли сонце одне єдине в чистому безхмарному небі.”- намагався описати ельфійку друг .
-”Мгм.”- підтвердила Евелін жуючи .
-” Хм , я зрозумів! Тобі хтось сподобавмя і ти хочеш його вразити ? Тому і випитуєш.”- єхидно усміхнувся Тім.
Дівчина ледь не подавилась.
-” Не мели дурниць! Ніхто мені не подобається. Просто цікаво .Що ви найперше помічаєте. “- почала виправдовуватись вона .
Я права , вони носять личини.
-” Дивись , он навпроти той хлопець щ яким ти в парі!”- перебив дівчину Тім.
Евелін повернула голову в ту сторону куди вказав друг і зустрілась поглядом з принцом . Він мав невдоволений вигляд.
Думаєш я рада, що так вийшло!?