Розділ 25

Його Високість Фінардерфін ді Еландайн

О Всевишній! Нарешті академія. Можна розвіятись . Мені звісно гріх жалітись , не то що Ель, але все рівно дома нудно. Сестра весь час була зайнята. Адже ми уже увійшли в той вік, коли пора готувати наступника престолу. А так, як їй пощастило менше і вона народилася першою то, я вільний на всі сторони. Ну майже. “Фіне зроби це, зроби те, допоможи з тим. “
Я розумію, що для сестри важлива підтримка. Але я не хочу обтяжувати себе цими придворними справами. В душі , дуже радий, що маю таку чудову сестричку і мені не потрібно витрачати половину свого життя на управління країною.
Тому допомагаю як можу. Вона і так вічно не в настрої, навіщо злити ще більше?
Після трьох років навчання я полюбив сусіднє королівство. Адже сто дев'яносто сім років провів в Еландарії. Тому звісно ж хотілося побачити світ. Так, я відвідував сусідні країни і багато міст. Але це були офіційні прийоми. Хто ж мене відпустить далеко і надовго від дому ? Хоч і другий в черзі на престол , але не менш важливий. Пилинки здувають. Ми взагалі шоковані , що матінка дозволила нам з Ель навчатись в ДАМС після смерті батька. Можливо на неї вплинуло те, що ми дійшли рівня архімага і могли за себе постояти, не зрозуміло.
Наша магія розвивається повільніше ніж у людей, тому що тривалість життя довша, але все ж ми сильні.
Щоб не сталося, ми щасливі, що отримали таку можливість.
І ці солодощі. Ммм , у Еландарії таких немає . Ніякого тобі цукру і шоколаду. В основному ельфи не вживають солодке. Тільки мед. А от я обожнюю. Хоч матір це не схвалює, говорить що я і так активний, а солодощі ще більше це підсилюють . Тому я знайшов вихід. У мене є постачальник. 
Знайшовся він випадково . Коли ми прибули до академії, я помітив що Емран Деміан ат Дінел теж тут навчається і ховається під личиною. Ми познайомилися, коли приїздили з візитом до його сім’ї. Через деякий час ми потоваришували, хороший хлопець. А від того що відправляє мені солодощі то взагалі слів немає, щоб його описати. Знахідка!
У Деміана та ж біда що і у Ель. Я їм співчуваю. Хоч Ель простіше, вона ще не досягла віку щоб знайти свою пару.
А от на Дінела сім’я буде тиснути , щоб він швидше обрав. Тому хлопець і втік в академію, щоб нагулятись перед тим як підпише собі довічне.
Життя складалось , все було добре . Але півтора року тому почали пропадати маги по всій Валенсії. Ніяких слідів, абсолютно нічого не можна було знайти. Деміан сам взявся за цю справу і теж не просунувся ні на крок. Навіть нас підключив , і все рівно безрезультатно.
Я і Ель в минулому році навіть пішки добиралися до академії через всю Валенсію. Нам це звісно сподобалося, розвіялись, побачили і побували в різних містах і селах, але ми теж нічого не виявили.
Проте зустріли Евелін. Дивна на перший погляд дівчина, з цікавою особливістю. Подорожувала сама , і мені стало її жаль. Тому попросив Ель взяти Евелін з собою. Хто б подумав, що ми з нею потоваришуємо. Вона жвава, непосидюча , цілеспрямована, майже розумна  - хто б ще наважився подорожувати з одним маленьким ножиком і без магії. Але ж виявилося що вона в неї є , просто ми не могли це відчути поки дівчина не використовувала її.
Життя не пожаліло Евелін, вона втратила сім'ю і жила у притулку. Через випадок з вовком.
Я намагався знайти якусь інформацію і допомогти Лін, але примарного вовка ніхто не міг вивчити, тому потрапив у глухий кут. Але був шанс знайти її сім’ю використавши заклинання крові, про що я  і сказав. Доросте до потрібного рівня і все в неї вийде. Впевнений на сто відсотків. Лише одна проблема, завдяки своїй особливості дівчина бачить крізь личини. Тому скоро вона дізнається хто ми. Я розмовляв з Ель, але вона категорично відмовлялась розповісти все подрузі. А я впевнений, що вона буде тримати язик за зубами. “ Ми поставимо себе під удар, якщо Евелін зараз комусь розповість, я звісно не думаю, що вона так вчинить , але все ж . Давай дочекаємось кінця року , потім якщо знайдуть винного у викраденнях - розповімо.” Говорила тоді Міміель. Але сталось не так як гадалось, нічого так і не знайшли. І все ближче той час коли другий курс почне вивчати інші раси. Тому Ель таки погодилась зробити це в перший місяць навчання.
Після осінніх канікул ми дізналися чудову новину, Евелін вдалося знайти свою сім’ю. Я такий радий за неї. А ще вона стала свідком в зникненні чергового мага, і це була хоч якась зачіпка. І якщо принц ат Дінел з нею пересікався , то мені потрібно його попередити про те, що дівчина бачить крізь личини. Судячи з розповідей, вона ще не здогадалась. Зроблю це сьогодні ж.

Того ж вечора.

Фінарфін підійшов до дверей Деміана . Після постукав три рази з інтервалом в секунду.
Це був їх знак.
Ат Дінел відкрив двері. Сусіда ще не було . Вони привітались і потисли руки. Ельф вирішив не затягувати і розповісти все одразу.
- Я хотів тебе попередити. Евелін - дівчина з якою ми товаришуємо, бачить крізь личини. - сказав він другу.
- Знаю. - відповідає спокійно він.
- І як ти це дізнався? - запитав  ельф.
- Просто. Мабуть вона вже вам розповідала, що стала свідком зникнення, ну і звісно ж що знайшла батьків? - запитав він .
- Так , говорила. І сказала, що його Високість посприяв цьому. Але більш нічого не уточнювала. - підтвердив Фін.
- Добре. Виконує обіцянку. - кивнув головою Деміан.
- Тож, як все сталося насправді? - запитав Фін.
Його Високість ат Дінел, почав з самого початку. Розповів коли вони вперше зустрілись і те, як дівчина дізналась хто він. Ельф лише здивовано блимав очима.
- Тобто, ти хочеш сказати, що минув цілий рік і ця дівчина досі не знає хто ви з Ель? - запитав він .
- Так , тому хочемо розповісти. Вона наша подруга. І судячи з того, що навіть твій секрет нам не розповіла, то ще й уміє зберігати чужі таємниці. - полегшено видихнув Фін.
- Знаєш, я раніше сумнівався в її розумових здібностях . Тепер ні. Бачити крізь личину і не впізнати королівську династію ельфів. Це ж смішно. - з сарказмом сказав ат Дінел.
- У неї не було можливості це дізнатись. - намагався захистити свою подругу ельф.
- Та плювати мені на неї. Головне щоб не базікала. А то не подивлюсь, що вона дочка маминої найкращої подруги і нашого головнокомандувача. - роздратовано сказав Деміан.
- Розумію. Але не відносся до Евелін, з таким скептицизмом. Вона хороша дівчина. - Фіну було неприємно це чути, але він розумів що принц правий . Він теж би не хотів розголошення.
Зате тепер він повністю впевнений в дівчині.
- Я б і не відносився , взагалі ніяк. Але завдяки її Величиності, мені доведеться зробити вигляд, що я зацікавився цією “леді “. - сказав Деміан. І скривився.
- От зараз взагалі нічого не зрозумів. - запитально глянув на нього Фін.
- Моя матір вирішила зробити мені підлість, і запросила Сандру до палацу. Хоч знає, що  вона мені неприємна. Типу, щоб я розглядав саме її, як майбутню супутницю життя. Звісно ж я відмовився. І тоді мама  розкрила свій підлий план. Це все було зроблено, щоб я повів Евелін на її перший бал. - пояснив Деміан.
- Ого, і що ж ти вибрав друже? - усміхнувся ельф.
- Варіант з Евелін. - коротко відповів ат Дінел.
- Ха, а Евелін про це хоч знає? - скептично запитав Фін.
- Ще ні. Але скоро дізнається. Тим більше мама цією підлістю спростувала мені життя. - посміхнувся він другу.
- І яким чином , якщо не секрет? - поцікавився ельф.
- Я хочу показати її Величності, що справді зацікавлений дочкою її найкращої подруги. Вона сто відсотків цьому зрадіє. - пояснив Деміан.
- Тобто ти хочеш сказати , що тобі подобається Евелін? - Фін здивовано поглянув на друга .
- Не подобається вона мені. Я просто буду робити вигляд. Щоб матір повірила  і ще на якийсь рік заспокоїлась.
- А ти не подумав, що Лін може сприйняти все це в серйоз? Я не дозволю ображати свою подругу! - обурено заявив Фін і почав підійматись зі стільця.
- Заспокойся. По перше у нас взаємна відсутність симпатії. По друге, твоя подруга сама заявила моїй матері, що не збирається заміж. План простий , я роблю вигляд , що залицяюсь , а вона не відповідає на мої “вигадані “ почуття. І цим самим відтягую час. Чесно, я уже всі варіанти обдумав , цей самий вдалий . Думаєш я хочу все життя, бути поруч з людиною, яка мене бісить?” - стомлено сказав Деміан.
Ельф замислився і співчутливо поглянув на друга.
- До такого неможливо підготуватись, якщо це не з твоєї волі. Розумію, але попрошу тебе як друга, не ображай Евелін. Розкажи їй всю ситуацію. Вона добра дівчина і обов'язково тобі допоможе. Я впевнений! - порадив Фін.
- Навряд чи, знайомство у нас вийшло невдале. Це твоя подруга і все таке, але вона ненормальна якась. Чесно. - усміхнувся йому друг.
- Ви просто невдало почали. Ніколи не бачив, щоб Лін на когось гнівалась, звісно не враховуючи Ештона - він заслужив. - ельф від душі розсміявся.
- Так. Треба ж було до такого додуматись. Це було епічно. - підтримав його Деміан і теж засміявся.
Через декілька хвилин сміху хлопці перейшли до нагального питання.
- Як просувається справа зі зникненнями? - запитав Фін.
Настрій ат Дінел враз змінився.
- Погано … Але завдяки тому, що Евелін стала свідком, я маю деякі догадки. Вона сказала, що жінка була “неначе зачарована”. Але не зрозуміло, чи це якийсь гіпноз, зілля чи магія. В домі жертви, ніяких підозрілих речовин не було виявлено, як і слідів магічного втручання. Або з нею це зробили на вулиці, або ж в якомусь закладі. Я намагався з'ясувати, чи відвідували усі зниклі якесь спільне місце, але нічого схожого. Тим більше, Евелін сказала , що жінка йшла в літній сукні в осінню пору, а значить вийшла з дому. Чоловік зниклої перевірив, всі її речі залишились на місці. Отже пішла вона зі свого будинку, а не з якогось закладу. Зараз саме головне питання, чи була вона під дією заклинання або зілля так і не зрозуміло. Так би я зміг зрозуміти де шукати кінці, але викрадач уміло замітає сліди. Нам залишається одне, патрулювати околиці передмістя і сподіватись, що він не дізнався про свідка і не затаївся . Цю інформацію не можна поширювати. Так, що нагадай Евелін про це. Хай тримає язик за зубами. Можливо таким чином нам удасться зрушити з мертвої точки. - поділився своїми думками Деміан.
- Добре. Але після того як розповімо їй , хто ми з Ель і так затягнули з цим . І я постараюсь помізкувати над твоїми здогадками. Можливо щось придумаю. - важко зітхнув Фін. 
- Ештон йде. - сказав ат Дінел.
- Добре, пізніше зустрінемось. -  кивнув ельф і вийшов з кімнати друга.