Розділ 23

Останній день перед навчанням. За ці три місяці багато чого сталося.

І Евелін з нетерпінням чекала на зустріч  друзями. Хоч вона і могла розповісти все в магічних листах , але хотілося побачити їх реакцію.

Тому домовилися зустрітись в булочній, після того як  отримають всю потрібну літературу і розкладуть свої речі.

Тепер їх було у дівчини значно більше. Матінка постаралась на славу . Навіть сукні упакувала , хоч Евелін розвісила їх до шафи з великим скептицизмом. В академії вони навряд чи стануть у нагоді. Але все рівно їй було приємно, що мати про неї подбала .

Подарунок від батька вона діставала з великою радістю і обережністю. Про таке екіпірування, Евелін навіть не мріяла . Шкіряний костюм , щільно прилягав до тіла , і був магічно зачарований . Він виконував роль щита і мав багато корисних якостей , наприклад був захищений від забруднення і пошкодження, грів коли було холодно і знижував температуру у спеку .А саме головне ,одягати його було просто і швидко. Він прив’язаний до магічного браслету , і коли дівчина посилала до браслету крихту магії ,костюм матеріалізувався на тілі і повністю замінював одяг, який в той момент знаходився на ній. В комплекті до костюму був плащ з капюшоном , і зручні черевики на шнурівці. Вона навіть боялась уявити скільки коштує така річ .

Мама була шокована подарунком , але згодом змирилась. Тому,що розуміла - її дівчинка бойовий маг і ця річ стане в нагоді.

Цей рік вона почне неначе спочатку . Зі своїм справжнім прізвищем.

***

-” Я такий радий тебе бачити !”- вигукнув Тім.

Він налетів Евелін і обійняв її . Дівчина ледь втрималась на ногах.

-” І я рада тебе бачити.” - з усмішкою відповіла вона , міцно стискаючи друга у відповідь.

-” Ти змінилась . Не знаю, якась щаслива стала. “- сказав він.

-” Ти теж змінився , сильнішим став . Тренувався ?”-  з цікавістю запитала дівчина.

-” Так . Кожного дня займався . Не хотів щоб ти мене вичитувала .”- саркастично сказав Тім. Демонструючи свої м’язи, яких майже не видно.

-” Який молодець , я тобою пишаюсь . “- чесно відповіла Евелін.

-” О, а ми бачу трохи запізнились .” - сказав ельф.

-” Фіне , Ель! Привіт ! Ви як раз вчасно.”- Евелін обійняла друзів.

Тім пожав руку Фінарфіну і скомкано привітався з Міміель. Вона спокійно відповіла. Виглядала якоюсь напруженою.

-” Так , давно вас усіх не бачила . Так скучила !”- усміхнулась Евелін.

-” Ми теж сумували !”- сказав Фін.

-” Ага , особливо за солодощами. Так братику ?”- глянула на брата ельфійка.

-” Скажеш таке ото , наче мені солодощі важливіші за друзів .”- обурився він.

-” Ага. Добре , ходімо , а то зараз чергу біля порталу зберемо .”- махнула друзям Ель і ступила вперед.

В булочній пані Маруї, як завжди смачно пахло.

Евелін сумувала за цими запахами випічки , та і за колективом. Їй було не зручно перед керуючою,що довелось так швидко залишити  роботу. Але це все рівно довелося б зробити. І не лише через те,що вона знайшла рідню.

Попереду рік навчання разом з випускним курсом. Куратор говорив , що вони будуть покидати стіни академії на тиждень, чи може навіть на місяць, ніхто точно не знає , скільки часу знадобиться, для виконання різних завдань.

Взагалі такий метод навчання був дивним, але після пояснень стало більш менш зрозуміло. Зробили це для того, щоб відсіяти тих , хто не готовий до кар’єри мага. Це може бути і другокурсник і випускник .

Бойові маги та стихійники не повинні мати слабкостей . Адже ця ланка відіграє важливу роль в захисті країни. Тому залишаються найкращі. 

Таким чином здебільшого перевіряють випускників - як вони будуть працювати в парі, чи можуть передавати набуті навички та інше. Сама головна їх задача - це захист та навчання підопічного мага. 

Ну а для другокурсників це більш показова практика, для того, щоб вони зрозуміли, що їх чекає далі і чи готові вони до цього. Для них цей час потрібен для визначення своєї подальшої позиції -  сумлінно навчатись і старатись розвивати вміння ,чи просто знати всі ази. Навіть якщо випускник завалює практику , диплом він отримає , як маг який опанував магію.  В подальшому він може працювати за дипломом, але не має права займати посади де потрібно використовувати свої бойові навички.

Складно, але ніхто не казав , що буде легко. Подумала  дівчина.

До їх столика підійшла Алія , взяти замовлення. Евелін її обійняла. Після переїзду вони ще не бачились . Лін була дуже вдячна їй і тіткі Хелен за гостинність і допомогу. Ці люди будуть завжди займати особливе місце в її житті.

-” Що будете замовляти ?”- з посмішкою запитала вона.

Ельф ясна річ , всього і побільше. Ель і Евелін замовили круасани і чай.

-” А що ти бажаєш Тім ?”-  Алія все старанно записувала у блокнот , тому і не бачила як той весь почервонів.

Спочатку Лін думала , що йому подобається ельфійка , але потім зрозуміла , що він просто незручно себе почуває біля неї. А от в Алію,схоже втріскався по вуха. 

Коли Тім уже наважиться зробити перший крок?Так і буде просто дивитися? Ні , треба його якось підштовхнути. Зробила собі помітку на майбутнє Евелін.

-” Я , буду мафіни і обліпиховий чай.”- трохи сором'язливо відповів він.

Дівчина спокійно записала і пішла до прилавку .

-” О , та ти робиш успіхи друже ! Давай дій уже, а то не встигнеш.”- озвучив думки Евелін Фін.

-” Ага, легко тобі говорити…А раптом я їй не подобаюсь?”- важко зітхнув Тім.

-” Не дізнаєшся поки не спробуєш !”- підморгнув йому ельф.

Після того як вони перекусили, Евелін розпочала розповідати все, що з нею трапилось за ці канікули. Лиш промовчала про те , що його Високість ходить під личиною .

 Друзі здивовано дивились на неї з відкритим ротом. Потім радісно вітали її з тим , що вона знайшла свою сім’ю . Розмова затягнулась до самого вечора. Так, як усіх схвилювало викрадення жінки , а більше те, що Евелін була поруч , з такою небезпекою.