Розділ 22

Його Високість принц Деміан.

Трясця, я надіявся, що матінка потерпить до початку сезону . Ні, вона почала діяти одразу. Ще й так , по дитячому , написала мені листа .

“ Ваша Високосте. Через три дні ,до палацу прибуде леді Сандра ір Фелтон. Прошу Вас подбати про неї,  і познайомити її з місцевістю.”

Злий , іду в її найулюбленіше місце . Сто відсотків зараз чаювання.

При дворі що, люди закінчились? Чи я один тут знаю місцевість ? Розумію що вона робить це спеціально.

Розгнівано відкриваю двері. Моє питання звучить раніше ніж бачу, що вона не одна . Мерелін ір Моріш з дочкою. Не знав, що вона сьогодні їх запросила . Думав, що вони вже бачились з королевою. Майже три тижні минуло з того дня. Але б тоді матір всі вуха мені позабивала цією інформацією. Ця агресія зовсім знижує мою увагу.

Скриплю зубами , залишаюсь, не буду підривати авторитет її Величності , зараз це мені не на руку. Попросити піти мамину найкращу подругу буде нахабством . Тому чекаю, хочу прояснити цю ситуацію з мамою і чим швидше тим краще. 

Доводиться слухати і підтримувати розмову. Дівчина кидає на мене весь час  косі погляди, думаєш я хочу тут бути ?

Не поталанило їй в житті, але ж вижила і знайшла сім’ю. Десь далеко в душі мені її жаль. На протязі цього часу розумію що цікавість , яку відчув тоді на балу, була викликана лише відсутністю жінок в моєму житті. Гарна зовні і все , але красивих дівчат я бачив безліч . Характер жахливий. В принципі ,якщо не зі мною спілкується, то терпіти можна. Бо коли згадую нашу розмову тет-а-тет, то одразу відчуваю злість. Бісить.

Дякує мені. Киваю,але взагалі-то головнокомандувачу допомагав. 

Нарешті йдуть. Ну що матінко, розпочнемо. Сидить робить вигляд що нічого не знає.

-” Ваша Величність, скажіть будь-ласка ,чому я власно маю супроводжувати леді Сандру?”-  запитую ледве стримуючи сарказм.

-” О, синку . Ти ж знаєш, що дорога від Тармора довга і виснажлива. Леді ір Фелтон потрібно перепочити хоч день, щоб продовжити шлях до столиці. І логічно що їй все потрібно показати , раз буде гостювати у нас.”- матінка відповідає зі спокійною усмішкою , так невинно наче нічого не задумала .

-” Ні. У мене справи. Думаю буде правильно, якщо ти сама подбаєш про леді. Я так розумію, ти їй погостювати запропонувала?” - єхидно питаю , не витримую.

Пропускає запитання повз вуха.

-” Деміане , зрозумій же, якщо я приділю цій юній леді багато уваги , то тоді всю будуть її вважати фавориткою на твоє серце.”- пояснила вона. 

Неначе і справді нічого не зробила. Все само склалося.

-” Тобто якщо я буду з нею прогулюватися , то тоді ніхто не помітить ? Можливо взагалі буде краще її проігнорувати?”- напряму провокую , хай сама скаже , що спеціально це влаштовує.

-” Я ж прошу тебе про допомогу, хіба тобі важко?”- зітхнула вона .

-” А хіба леді ір Фелтон не краще скористатися порталом , чим долати таку відстань каретою?”- шах і мат матінко , погано ви підготувались до битви.

-” Добре , раз так . То тоді обирай . Або допомагаєш леді Сандрі ,або Евелін ір Моріш.”- з переможною посмішкою дивитися на мене .

Ага, це я погано підготувався . Не очікував. Хитро пропрацьований план. Знає ж що леді Сандру терпіти не можу.

-” І з чим мені потрібно допомогти?”- іронічно запитую.

-” З нового року почнеться сезон. І я хочу щоб ти допоміг леді Евелін на її першому балу. Вибір за тобою .”- чиста невинність . Попиває спокійно собі чай. Ну ну.

-” І як , я на балу зможу їй допомоги?”- перепитую і усміхаюсь.

-” Поведеш на бал. Запросиш на перший танець, приділиш трохи уваги , порозмовляєш. Я хочу щоб її помітили. Вона красива і здібна дівчинка .”-  пояснює мама.

-” Що в першому , що в другому варіанті немає логіки . Її і так там всі помітять .”-  говорю очевидне.

-” Добре , тоді напишу магічного листа леді ір Фелтон. Скажу що його Високість з великою радістю попіклується про неї.”-  матір створює аркуш паперу.

Що за дитяча гра. Ілюзія вибору. Бачу ж ,що ти хочеш звести мене матінко з дочкою кращої подруги. 

Ідея сама приходить в голову. Ця Евелін не має до мене симпатії і це видно . Кожна дівчина на її місці від щастя б стрибала, якби дізналась,  що я принц. І знала  вона ж це ,ще до зустрічі з батьком . Так що висновок один, я їй теж не подобаюсь . А саме головне , що заміж не хоче. І чітко вказала свою позицію самій королеві, отже налаштована серйозно. Характер звісно просто жахливий, але краще терпіти її ніж Сандру , і робити вигляд,що вона мене цікавить. 

Тоді матінка відстане хоч на якийсь час , якщо я дам їй зрозуміти,що неабияк зацікавлений в леді ір Моріш. І все я в виграші ,на рік це точно.

-” Твоя взяла . Я згоден супроводжувати леді Евелін.”- підіймаюсь і йду на вихід.

Мама щасливо і переможно усміхається .

Ха ваша Величність,даремно ви радієте. Самі дали мені шанс ще трохи пожити . А цю ненормальну якось потерплю. Практика почнеться, буду на завданнях подалі . Свобода .