Розділ 18

Не втрачаючи темп , дівчина бігла до місцевого відділення наглядачів . Вони відповідальні за патрулювання і підтримання порядку в столиці . 

Ще три квартали і вона на місці .

Сердце калатало як навіжене , піт стікав рікою , але таки вдалося подолати цю відстань . А от зі східцями не пощастило, сил не вистачило. Голова запаморочилась і дівчина ледь не полетіла носом вперед . Але її вчасно хтось підхопив .

Сфокусувавши погляд вона впізнала хлопця. 

Чорт , уже вдруге він рятує мене від падіння. 

Хоч їх остання зустріч закінчилась не на веселій ноті , але він їй допоміг. 

Можливо одразу не впізнав.

-” Обережніше дівчино .”- сказав він так, наче вони не знайомі . Ну по суті вони і не знайомились, але його ім’я Евелін дізналась.

-” Д…д..дя…кую.”- сказала дівчина, швидко дихаючи і присідаючи на сходах -” Та…наеш, заж…ди.”- попросила вона .

Хлопець здивовано вирячився на неї і зупинився.

-” Там … Я … я бачила як жінку…”- ніяк не могла вирівняти дихання вона.

-” Що бачила ?”-  спитав він і присів перед нею.

Дівчина заспокоїлась , глибоко вдихнула і повільно видихнула. Коли стало краще, почала спочатку:

-” Я бачила, як жінку викрав якийсь тип, мені потрібно сказати це наглядачам , але не маю сил щоб підвестись. “-  сказала Евелін.

-” Де це сталося?”- серйозно спитав хлопець.

-” За містом .”- відповіла вона .

-” Ти можеш показати?”- Танаеш підвівся .

-” Так , але ж потрібно попередити…” - говорила  дівчина , вказуючи на вхідні двері відділення.

-” Немає часу , веди .”- перебив її він.

-” Я не можу. В мені немає зараз ні сил ні магії. Тобі потрібно йти по центральній вулиці і …”-  не встигла вона договорити як була піднята в повітря. Це було настільки неочікувано, що Евелін зойкнула .

Через декілька митей до них прискакав чорний кінь і покірно зупинився за пів метра до сходів.

Танаеш доніс Евелін до коня і  підсадив у сідло . Наче вона нічого не важить . Дівчина була шокована.

Що взагалі зараз відбувається?

Хлопець швидко сів позаду неї і пришпорив коня.

Той рвонув з такою силою , що вона ледь не злетіла , але міцна рука Танаеша притримала і притиснула її до себе.

Що він чорт забирай робить ? 

Всі зустрічні карети з’їжджали в сторону, даючи їм дорогу .

Евелін була в ступорі і нічого не розуміла. 

Чому він не пішов до відділу, а їде, ні летить разом зі мною за місто? Одні питання.

Щось говорити не було сенсу . Вітер свистів і не давав вимовити ні слова . Тому вона вказувала напрямок рукою .

Десь через десять хвилин вони добрались до того місця. І вона подала знак , що  це тут .

Танаеш зрозумів її  і зупинив коня. Спішився і допоміг дівчині. 

Потім оглянувся навколо, постояв пару хвилин і повернувся до неї.

-” Розповідай по порядку, як все було .”- сказав він.

-” Це сталось на цьому місці . Я поверталась з тренування і побачила жінку . Вона йшла наче зачарована , і не реагувала на мої запитання. Ще й була в легкій літній сукні . Я кинула в неї магією , але та розбилася об якийсь щит . Вона цього не відчула і пішла далі .Мені здалося все це дивним і тому  вирішила за нею прослідкувати. Потім почула звук копит і сховалась он за тим кущем . Жінка стояла і чекала поки вершник до неї наблизиться . Потім він схопив її за шию , підняв , перекинув через сідло і поїхав .” - розповіла дівчина.

-” Ти бачила обличчя вершника?”-  запитав Танаеш.

-” Ні , він був в плащі який повністю його закривав.”-  помахала головою дівчина .

-” Він був магом чи ні ?”- хлопець вичікувально дивився на неї.

-” Не знаю, на той момент я уже не використовувала магію. Але жінка точно була магом .”- впевнено відповіла Евелін.

-” Не зрозумів . В сенсі не використовувала магію?”- Танаеш скептично оглянув її.

- “Це довга історія. Просто після того як я зрозуміла, що з жінкою щось не так ,сховала магію і почала слідкувати за нею.”- намагалась пояснити вона.

- “Хочеш сказати що володієш магією на рівні архімага і можеш приховати свою ауру і магію?.”- насмішливо уточнив хлопець.

-” Ні не володію. І взагалі зараз не про мене, а про жінку йде мова.” - нервово відповіла дівчина.

-” Значить ти не думаєш що це було якесь побачення, а підозрюєш що її викрали ?”- глузливо запитав він.

-” Який же ти ... Бісиш. Так і хочеться тріснути . Пояснюю ще раз . Нормальна людина , коли до неї звертаються відповідає . А маг дає здачі , якщо йому в спину кидають бойовим заклинанням. І на побаченнях мабуть не прийнято хапати дівчину за горло !!!” - зло викрикнула Евелін .

Ненормальний ,все з мене досить ,іду я звідси . Чого він взагалі сюди приперся і я разом з ним.

Дівчина розвертається і потихеньку йде в сторону міста .

-” Сиділа б собі і теплий чай пила . Ні , потрібно ж було піти мені на тренування.Ще й цей ненормальний звідкись узявся .”-  бубніла собі під ніс Евелін.

 -” Що ти там бурмочеш?”- запитав Танаеш. 

-” Відвали .”- коротко відповіла дівчина.

-” Знову грубиш. Що за манери?”- хлопець підняв брову .

-” Ти найнявся мене діставати?”- кров починала кипіти.

-” Яким чином ти приховуєш магію?”- перевів він тему.

-” Чому я повинна тобі це розповідати ?”- питанням відповіла вона .

Евелін оговталась від ситуації що склалася і тепер цей тип починав її бісити . 

-” Я розслідую цю справу. І мені потрібно розібратися, як так вийшло, що злочинець тебе не помітив .” - спокійно пояснив Танаеш.

-” Ти. Розслідуєш?. Ха ха. Не чула що студентів допускають до розслідування злочинів.” - насмішливо сказала дівчина.

-” Студентів не допускають . А мені допуск не потрібний . Я очолюю це слідство .”- сказав Танаеш.

Евелін від душі засміялася.

-” Мгу , може ще скажеш, що керуєш темними стражами? .”- абсурдність ситуації, просто веселила . 

Що він з себе представляє.

-” Так. Якщо ти не будеш відповідати на мої питання, то доведеться розмовляти в більш неприємному місці.”- коротко сказав він.