Розділ 16

Дівчина підскочила , розвернулась і стала в бойову стійку. Ніж блиснув у місячному світлі.
-” Хто тут?”- запитала вона. Чорт , коли він встиг зайти. Вона ж  магічно сканувала простір перед тим як вийти на балкон. Тут нікого не повинно бути. Хоча може він вийшов слідом і Евелін не помітила, поки розрізала корсет .
З іншої сторони балкону на неї дивився хлопець ,як вона його там  охрестила, “ ненормальний”. 
Налякав не те слово. Дівчина розслабилась і сховала ніж . Потім поправила сукню і повернулась в сторону виходу .
-” Я з тобою, розмовляю .”- сказав хлопець наказним тоном.
-” Мені немає що з тобою обговорювати.”- уїдливо відповіла дівчина , і зиркнула в його сторону.
Ти подивись, ще він буде мені вказувати як себе поводити. 
Евелін взялась за ручку дверей, але та не піддалась. Заперто магією. Вона послала імпульс ,щоб зламати блок. Не подіяло. Хлопець в рази сильніший. Раз зміг їх заблокувати не роблячи ніяких рухів. 
Повторювати не має сенсу , з першого разу стало зрозуміло, що двері не вдасться відкрити, поки вона з ним не поговорить.
Дівчина повернулась в його сторону, зжала пальці в кулак і процідила крізь зуби .
-” Відкрий бісові двері “.- не зрозуміло чому, але злість миттєво захлистнула її з головою.
-” Як грубо. Дівчині не личить так висловлюватись .” - спокійно сказав цей нахаба.
-” Чого тобі треба , притрушений?”- ще грубіше запитала вона.
Очі хлопця розширились від подиву. 
-” В твоїх же інтересах, не хамити мені.”-  серйозно відповів він.
-” І чому ж я повинна перед тобою кланятись ?”- з викликом запитала Евелін.
-” Я не говорив щоб ти кланялась, а щоб була ввічливою.”- хлопець відвернувся в бік саду.
-” І з якого це дива , я маю ставитися до тебе ввічливо?”- злість шукала виходу. Ще трохи і вона кидане в нього бойовим заклинанням.
-” Хоча б тому, що я на власні очі бачив , як ти кинула на Ештона якийсь порошок.”- відповів він їй.
-” І як ти це доведеш?”- зі сміхом спитала дівчина .
-” Запевняю. Мені повірять. “- коротко сказав хлопець.
Дівчина не витримала. Дістав ,чорт його забирай. Не тямлячи себе від злості вона підійшла до нього і схватила його обома руками за  лацкани піджака. Підняла голову і приблизилась на відстань долоні:
-” Слухай сюди. Як тебе там. Ніхто! Чуєш, ніхто не буде мною керувати і тим більше ображати! Навіть якщо це буде , сам король . Помру , але заберу з собою в могилу кожного.”- ледь не виплюнула йому це в обличчя Евелін . 
Різко відпустивши хлопця , дівчина підійшла до перил . Сіла на них , перевісила ноги , зняла кляті підбори і стрибнула вниз. 
Приземлення вийшло доволі м'яким завдяки магії . Евелін довго тренерувалась, щоб так уміти . Зазвичай бойовики ,більш менш,опановують такі приземлення під кінець першого курсу . Але вона наполеглива. 
Їй треба десь зігнати злість. Бісовий маг . Як же дістав .

Його Високість Емран Деміан ат Дінел.

З самого вступу в академію, доводиться ховатись під амулетом-личиною. Але це було моє особисте рішення. 
Якби інформація про те ,що наслідний принц ,вступає в Данайську академію магічних сил , просочилась за межі правлячої сім’ї-  мені б було, якби коректніше сказати - дуже важко.
Вистачає того , що в палаці проходу не дають. 
Ця академія - стала прямо  спасінням і таким омріяним відпочинком, від палацових інтриг.
Але не довго відпочивати залишилося, в наступному році матінка пообіцяла вижити мене з цього світу . Ні, не прямо так сказала , але натякнула ,коли  я був на осінніх канікулах.
“Тобі в наступному році уже двадцять, пора б замислитися про подружнє життя . І почати придивлятись наречену .” 
Чорт забирай, як же швидко летить час …
Навіщо вона мені потрібна та дружина ? Я ще надто молодий. Не хочу слухати цілий день її балаканину про різні плітки ,моду,  сукні . Були уже такі у мене . Неможливо навіть поряд знаходитись. Бісять так, що магія ледь не виривається з під контролю.
Зі звичайною дівчиною батьки не дозволять одружитись , лише за розрахунком. Що і так зрозуміло, у мене немає права вибору . Навіть слова мами “ придивлятись” звучали як “ Ми з татом уже обрали, поставте підпис.”
Ці думки засіли в моїй голові більше пів року. І весь цей час , я думав як мені переконати батьків, щоб можна було погуляти ще років так з п’ять . Вони і так дозволили мені вступити до академії. Хоча по суті мені тут немає чого робити.З моїм то рівнем магії.
Зрозуміло ,що колись  доведеться йти добровільно на цю страту , але зараз хочеться відтягнути неминуче.
Тим більше останнім часом ,навкруги коїться щось дивне. В столиці почали зникати маги . І це мене занепокоїло. Ніяких слідів, абсолютно нічого не вдалося знайти.  Ні одної зачіпки. Вже і нічну варту підключив до цього діла і ніяких результатів. Відчуття, наче зниклі маги ,просто добровільно покидали домівки і кудись зникали.
Нічого, з часом я обов'язково з цим розберусь . Кожен  злочинець колись робить промах , впевнений цей теж скоро прорахується .
Думки крутилися в голові одна за одною , потрібно відволіктись. 
Оглянув і просканував весь зал. Помітив знайомого ельфа , ну з першого погляду не зовсім знайомого ,але я бачу крізь личину так, що це не заважає . Біля фуршету , де ж йому ще бути. 
Хотів уже підійти , але той запросив дівчину на танець . Добре поспішати нікуди , почекаю. 
Дівчина стояла до мене спиною . Тому розгледів її, лише коли вони розпочали танець. Красива . Нічого не скажеш. 
Стоп , десь я бачив цю особу. Хм, точно , це ж вона в мене врізалась на сходах. Роззява. Дивно що я тоді її не відчув. Ці думки погано на мене впливають . Перестав помічати дрібниці .
Обличчя тоді не розглядав, не цікаво.  Потім вона  натягнула капюшон і втекла. Скоріше всього це та дівчина з якою товаришують ельфи. 
Вирішив прослідкувати за цією парочкою , стало цікаво ,які ж між ними стосунки .
Ось вони в притул наблизились до Ештона. Дівчина граційно змахує рукою і щось висипає на голову мого сусіда . Цікаво, що вона зробила. 
Ештон кашляє , але нічого не помічає . Що ж вона насипала на нього? Залишає ельфа і йде в мою сторону, так спокійно, наче нічого не було. Сіла , і вичікувально дивиться на танцпол. Спершу чую писк , а після регіт , не розумію що сталося. 
Потім бачу сусіда з рожевою фізіономією. Що дало такий ефект? Магію точно не використовувала , я б це відчув . Що ж вона на нього насипала ? Ніякі заклинання Ештону не допомогають , фарба не відмивається . 
Проти волі на обличчі в мене з’являється усмішка . Повеселила дівчина . Сам давно хотів щось зробити цьому хвальку . Ходить і всім розповідає , які в нього міцні зв’язки з моєю сім'єю. Іноді хочеться зняти личину і сказали що перший раз таке чую. Але терплю.
Як вона це зробила, треба буде запитати завтра Фіна . Він стовідсотково в курсі . З цими думками йду подихати свіжим повітрям. Так як Ештон на всю залу прокричав ім’я дівчини , а потім підійшов до ельфів. 
От і відволікся . Приховав свою магію і вийшов на балкон . Не встиг навіть вдихнути повітря , як за мною вийшла вищезгадана особа .
Першим починати розмову не хотів . Вона мене не помітила і спокійно задерла сукню. Оголила ногу до стегна , на якому красувалась пов’язка з прикріпленим ножем. Що ця дівчина збирається робити . 
Різким рухом заводить руку за спину і розрізає шнурівку.   Бубнить тихенько під ніс “ Чортовий корсет” потім видає такий стогін , що у мене по тілу повзуть мурашки. 
Міняю свою позицію, і вирішую все-таки щось сказати , а то зараз до гола роздягнеться . Я звісно не проти , але все ж це якось не правильно. 
Після моїх слів , одразу стає в стійку . Точно я ж магію приховав ,вона мене не відчула, швидко розблоковую. Дівчина огризається і йде назад до дверей. Не так швидко, ми ще пограємо . Блокую вихід. Намагається зламати блок ,не виходить .Злиться , зжимає кулаки . Це так кумедно виглядає. Начебто хоче накинутись і побити мене . Спеціально злю її ще більше, ситуація забавляє . Плювати на того Ештона , але позлити дівчину хочеться. Не витримує підходить ближче і хватає мене за піджак , піднімає голову і зустрічаємось поглядами. Вирішую дозволити їй таке нахабство . Цікаво що ж зробить . Очі горять , брови насуплені . Погрожує , що навіть мого батька готова вбити . Мені смішно, але тримаю обличчя . І мовчки слухаю. Гарна , дуже гарна. І мені все більше подобається те що вона близько.Пахне вишнею і шоколадом . Її дихання лоскоче шию і підборіддя. Згадую як обіймався з нею на сходах.Так щось мене не туди понесло. Треба мабуть прогулятись , а то це “близьке одруження “ зовсім відбило потяг до жінок .
Дівчина відпускає мій піджак і відходить . Не так швидко, тримаю блок на дверях . Але ця навіжена сідає на перила , перекидує ноги, знімає підбори і стрибає . Випускаю на автоматі магію , щоб спіймати дурну дівку . Ха, похвально , приземляється сама . Наче ж першокурсниця . Видно старанна і цілеспрямована . Гордо піднявши голову, віддаляється в сторону гуртожитку бойового факультету. Нічого , я ще до тебе доберусь . Почекай .