Розділ 14

— Я думаю, що цей темно-зелений колір, пасуватиме до твоїх очей і буде вигідно їх відтіняти. — сказала Міміель, тримаючи в руках сукню.
— Мені, якщо чесно, взагалі байдуже. Не люблю я сукні, в штанях зручніше. — відповіла їй Евелін.
— Мені теж, але дівчину у штанях, на жаль, на бал не пустять. — важко зітхнула Ель.
— Що за дискримінація… — обурилась Евелін.
Взагалі, вона не хотіла б йти на цей бал, але по перше — за наказом ректора, на ньому повинні бути присутні всі студенти, які зараз знаходяться в академії і на кожному виході із бальної зали будуть висіти маячки, які підраховують і сканують кожного учня. А по друге, вона повинна закінчити свій план з Ештоном і їй потрібно обов'язково піти. Це було в пріоритеті — таке пропустити неможливо, не марнувати ж таку старанну підготовку з промбіліусом. Тим більше там збереться купа народу, тому важко зітхаючи, в такт з Міміель, дівчина вибирала собі сукню. 
Від одного слова “корсет” Евелін аж в піт кидало.
Звук дзвіночків, на вході до салону, відволік їх від споглядання варварських тряпок. 
— Які радісні обличчя! У вас траур дівчатка? — поцікавився Фін і плюхнувся на диванчик для відвідувачів.
— Навіщо ці дурні запитання, Фіне? Ти ж знаєш про мою любов до нарядів. — роздратовано відповіла йому Ель.
— Знаю, тому і підколюю. Проте, тепер у тебе є колега по нещастю так, що обирати стане легше. — засміявся ельф.
Міміель показала йому  язика, схопила першу ліпшу сукню і пішла до примірочної. 
Консультантка, яка спершу підбігла на допомогу до дівчат, тепер мовчки споглядала за цим дійством.
Зі злістю відкрилась шторка, із-за якої вийшла ельфійка з кислою міною. Сукня темно-блакитного кольору їй зовсім не пасувала. Фін ледь не давився зі сміху. Погляд Евелін натрапив на сукню ніжно золотавого відтінку. 
— Ель, поміряй ось цю . Вона більше підійде до твого світлого волосся і медового кольору очей. — сказала Евелін і протягнула її ельфійці.
Міміель ошарашено відкрила рот. Евелін здалась дивною її реакція. Вона вперше побачила таку поведінку подруги, тому повернулась до Фіна спитати що сталося, але той теж знаходився в заціпенінні. Мовчання затягнулося.
— Я щось не так сказала? — розгублено запитала Лін, переводячи погляд від ельфійки до ельфа — Якщо не подобається, то не міряй. Я справді мало що в цьому розумію. — дівчина знизала плечима.
— Ні, думаю ти маєш рацію. — Міміель ще раз стривожено глянула на Фіна, взяла сукню з рук Евелін і знову пішла до примірочної.
— У вас щось сталося? —запитала Евелін і присіла біля Фіна.
— Ні все в порядку. — якось скомкано відповів той.
— Добре, а то ви якісь дивні сьогодні. — сказала дівчина.
Фін задумливо почесав підборіддя. Хвилину промовчав І перевів тему. 
— Хотів тобі дещо сказати. Я передивився майже всю бібліотеку, але не знайшов нічого потрібного. Ті хто зустрічався з примарним вовком не були ним укушені, тому досі не зрозуміло, як його слина впливає на мага. Виживали лише сильні, адже фізично слабкі  не могли з ним тягатися. Як ми всі знаємо, магічні заклинання на нього не діють, він ними живиться і стає сильнішим. Досліди ніхто не проводив, спіймати його можливо лише мертвим, але після смерті, він розчиняється, в буквальному сенсі, і відповідно його слина теж. Так, що у тебе залишається єдиний варіант, з заклинанням на крові — виплеснув все це на Евелін ельф.

Нічого собі, Фін заради мене намагався у всьому розібратися.

Евелін аж стало совісно, що за ці три місяці вона навіть і не думала розібратись в особливостях своєї магії, а просто за звичкою постійно тримала її напоготові, тай усе.
Фін мислив логічно, простіше знайти спосіб вивести цю бридоту, чим чекати ще десяток років, поки вона доросте до потрібного рівня, але виявилося, що це неможливо.

Нічого, у мене обов'язково все вийде, хоч і пізніше!

— Дякую Фіне, ти справжній друг! — дівчина приобняла ельфа.
— Кхм кхм. Я вам не заважаю? — запитала Ель.
Дві пари очей повернулись в її сторону.
Якою ж красунею вона була і сукня ще більше це підкреслювала.
— Сестричко, ти неперевершена! — вигукнув Фін.
— Слів немає, просто красуня! — з захопленням плеснула в долоні Евелін, і ні краплі не злукавила.
Міміель видавила з себе, щось на кшталт усмішки.
— Ну що ж з Ель розібрались. Тепер черга Евелін. — Фін підштовхнув її ближче до суконь.
Після третьої сукні, ельфійка таки змусила дівчину одягнути ту зелену сукню, що показувала їй ще на самому початку шопінгу, і після примірки, ельфи схвалили її, теж говорячи їй компліменти.
Ціна сукні — трохи кусалась і Евелін, довелось узяти частину зароблених коштів на роботі і ще стипендію за один місяць навчання.

Ну що ж, сукня є з Ештоном майже все готово, тепер потрібно дочекатись балу.