Розділ 11

Перший день він завжди важкий. Але прокинулась і зібралась дівчина навіть раніше чим потрібно було.

Евелін йшла разом з ельфами до головного залу , де ректор має привітати студентів.

-” Хвилюєшся ?”- широко посміхнувся Фін.

-” Звісно хвилюється, диви он знову натягнула капюшон.”.- відповіла замість неї Ель .

-” Зовсім трохи. А капюшон для того щоб не забувати тримати нитки магії .”- сказала дівчина.

-”Розумно . Молодець що не забуваєш.”- похвалив її Фінарфін .

Голос ректора академії, заглушив всі розмови за секунду.

-” Доброго дня. Дорогі мої учні . Вітаю вас усіх з початком занять. Для когось це тільки старт в житті, а для когось майже фініш. Ми раді бачити і навчати молоде і талановите покоління нашої країни. Сподіваюся, що академія зможе дати вам багато знань і підготувати до подальшого життя. Тому будьте старанними і наполегливими. А нашому випускному курсу , бажаю удачі в переддипломній практиці і екзаменаційних іспитах.  Покажіть все на що ви здатні. Ну що ж розпочнемо навчальний рік. Прошу кураторів зібрати і провести своїх учнів до аудиторій.”- під аплодисменти, ректор поклонився і пішов зі сцени .

Коротко, чітко , зрозуміло.

-” Тобі он в ту сторону, удачі.”- Фін розвернув її і вказав на чоловіка , який випустив чорну кулю у повітря.

-” Ми зайдемо після занять .”- махнула на прощання Ель.

Евелін попрямувала в його сторону . Через декілька хвилин всі студенти розділилися і стали  біля своїх кураторів. 

Кожна група налічувала десь по тридцять чоловік. Не густо , в її групі ,крім неї ,ще троє дівчат .

-” Доброго дня . Я ваш куратор Сівер ін Тайлор. Вітаю усіх зі вступом. Сподіваюся, що у  нас з вами вийде знайти спільну мову. Якщо виникнуть якісь важливі  питання , звертайтесь . А зараз слідуйте за мною .”- куратор рушив вперед .Вся група попрямувала за ним.

Дівчата одразу ж згуртувались і йшли разом. Спочатку Евелін хотіла підійти до них , але чомусь не наважилась . І вирішила йти сама .

-” Привіт .”- почулося збоку . - “ А чому ти в капюшоні?”

Дівчина повернула голову, до неї привітно посміхався високий , худорлявий хлопець.Руде , кучеряве волосся, веснянки і карі очі . Його можна було назвати симпатичним, але все псували окуляри. 

-” Мені так зручніше.”- відповіла вона .

-” Я Тім . Тім Парош .”- він простягнув їй руку для стискання.

Можливість з кимось потоваришувати сама простягала їй руку , чому б і не відповісти.

-” Евелін Манір .“- дівчина потисла руку .

-” Я спочатку подумав що ти хлопець . Поки ти не відповіла .” - трохи сором’язливо сказав він.

Але це швидко минуло і по дорозі до аудиторії Тім розповів про себе майже все , мабуть йому нетерпілося з кимось потоваришувати. Евелін це влаштувало , тому вона охоче відповідала на його запитання. Все ж таки їй хотілось щось змінити,і  ось вони зміни . Тепер у неї буде друг .

Не враховуючи ельфів . 

Тім здавався простим і привітним . Ніякого статусу у нього не було , судячи з прізвища . Приставки він не назвав  , значить теж відноситься до простолюдинів, як і вона сама.

Аудиторія була великою . Суцільні лави і парти , які підіймались вверх. Місце для викладача було неначе у підніжжя гори. 

Цікаво , у притулку були лише столи та стільці. Бажання зайняти саму високу парту аж свербіло під шкірою. Що Евелін і зробила . 

Коли всі учні розсілись , куратор зробив помах рукою . І перед кожним адептом опустився аркуш паперу.

-” Це правила академії і норми ,яких ви повинні дотримуватися. Сподіваюся, що кожен з вас прийшов сюди не для розваг , а для навчання . Три порушення і ми будемо прощатись . Тому поставтесь до цього відповідально.”- куратор зробив паузу, окинув всіх учнів серйозним поглядом і продовжив.-”І так ,для початку я проведу вступну лекцію. Розповім вам про виникнення самої магії, її види, рівні і способи використання. Головне записуйте до своїх конспектів , вам знадобиться ця інформація для рефератів в кінці семестру .” 

Евелін старанно слухала і записувала все про що розповідав куратор. Щось вона уже знала , а от про види магії їй було відомо зовсім мало. Як і про способи її використання.

День начитки лекцій був насичений. Від чого трохи гуділа голова. Чи може то від Тіма який не замовкав на перервах між лекціями . Про обід в столовій взагалі можна не говорити. Хлопець навіть ельфа переплюнув . Фін і Ель підсіли до них щоб пообідати разом. В результаті дівчата просто мовчали . Щастить же на цих балакунів. Хоч з вигляду ельфійці було байдуже. Мабуть вона уже  звикла.

-” Доречі, а ви чули що почали зникати магічно обдаровані люди. “- стривожено і пошепки сказав Тім - “Кажуть , що уже троє і досі не можуть нікого з них знайти . Викрадач не залишає по собі ні єдиного сліду . ”

Евелін помітила як Фін напружився , але це було лише секунду, і потім спокійно відповів:

-” Можливо ці люди просто переїхали в інше місто. Все може бути .”- ельф пожав плечима.

-” Я читала , місцеву газету. Там нічого про зникнення не згадували , чому такі новини не афішують?.”-  запитала Евелін.

-” Мені здається що хтось впливовий, забороняє газетчикам публікувати ці зникнення. Щось тут не чисто .”- ніяк не міг заспокоїтися Тім.

-” Вгамуйся уже , все рівно ми не дізнаємось правду. Це просто слухи. Які розповсюджують люди з багатою фантазією , а ти віриш у всякі чутки .”- закотила очі Ель, мабуть її витримка дала тріщину-” Краще думай про навчання. Ходімо Фін ,у нас ще справи.”- підвелась ельфійка і махнула на прощання.

-” Був радий знайомству . Ще побачимось”- підморгнув Фінарфін і пішов за сестрою.

-” Тобі не здається що вони якісь дивні. Як тільки я заговорив про зникнення, відразу почали запевняти мене, що я це вигадую. “- підозріло глянувши в сторону ельфів сказав Тім .

-” Не знаю, я нічого такого не помітила .”- відповіла Евелін . І замислилася над розмовою і поведінкою знайомих .