Розділ 10

Сон, ніяк не хотів відпускати дівчину зі своїх обіймів. Тим більше спати на м’якому ліжку, для неї ще та насолода. Їй не хотілось навіть відкривати очі. Весь вчорашній вечір Евелін думала про те, що у неї нарешті з'явилась йможливість відшукати рідних і тому пізно заснула.

Жити мріями не було коли, сьогодні їй потрібно знайти підробіток і тому довелось підійматись.
Евелін швидко умилась і переодягнулась. Вона не хотіла запізнитись і змушувати ельфів чекати на неї. Вони мало сплять.

Дівчина не йшла, а летіла до порталу. Там вони домовилися зустрітися. Студентів  по дорозі майже не було .
Мабуть ще сплять , адже заняття розпочнуться тільки завтра. 
Вона не помилилась, ельфи вже стояли біля місця зустрічі і з кимось розмовляли. 
Евелін натягнула капюшон нижче, притримуючи його магією. Все ж таки уже прохолодно, десь скоро повинен випасти сніг. Вона впізнала їх співрозмовника.

Знову той "мовчазний". Подумала дівчина.
Коли вона підійшла ближче, хлопець кивнув  ельфам і зник у порталі .
- Доброго ранку, вибачте. Спізнилась. - привіталась і вибачилась Лін.
- Ні, ти вчасно, це ми раніше вийшли. Були справи. - Ель махнула рукою.
- Хто це був? - поцікавилась Евелін.
- Да так, один знайомий. Ну, що ходімо на пошуки? - сказав Фін і ступив у воронку порталу. Дівчата ступили слідом за ним. 
- І так , Евелін що ти умієш робити? - розглядаючи дошку оголошень запитала Ель.
- Я працювала у булочній. Так що з тістом на ти. Думаю може пошукати щось у цьому напрямку. - сказала дівчина.
- Так, і бажано недалеко від порталу. Щоб швидше добиратись до академії. - підтримав Фін.
- Добре, тоді розпочнемо. - вирішила ельфійка.
Пошуки роботи виявилося дуже нудним і сумним зайняттям. Адже ніхто не хотів брати на роботу неповнолітню, та ще й з таким графіком роботи - тільки по вихідних.
Евелін думала, що на вчорашній прогулянці Ярмаркою вона втомилася . Виявляється що ні . 
Ельфам здавалося взагалі було байдуже і на раптову прохолоду і на втому. Дівчина трішки позаздрила їм. Їй теж хотілось зараз відчувати себе бадьорою.
Пройшло майже пів дня, а вони так і не зрушили з місця. Навіть ні одної  малюсінької пропозиції. Все або зайнято, ну або “неповнолітніх не беремо“. Нічого, Евелін не втрачала надії, її удача обов'язково допоможе.
На горизонті показалась чергова булочна. Не зговорюючись компанія зайшла до приміщення.
Чистенько, охайно. Без розкішної обстановки. Невеликі столики з стільчиками біля великих вікон . Квіти в горщиках. Все просто і гармонійно.
Евелін підійшла до прилавку. За яким стояла круглолиця дівчина, і зустрічала їх з усмішкою.
- Доброго дня. Чого бажаєте панове? - запитала вона.
- Доброго дня, взагалі ми шукаємо роботу . Але перекусити теж не проти. - відповіла Лін. 
- Роботу? У нас є вільна вакансія, але лише одна. - продавчиня оглянула компанію.
- О чудово, нам одна і потрібна. Скажіть, чи берете ви неповнолітніх і чи можна працювати лише по вихідних? - запитала Евелін.
- Ви поки присядьте, виберіть що замовите, а я покличу головну. - дівчина подала їм меню і зникла за дверима.
- Думаю, що на цей раз нам пощастить. - монотонно сказала Міміель.
- Мафіни в шоколаді ммм , чи сінабони з корицею у вершковій глазурі. Чого ото думати, візьму і перше і друге. - Фін вдумливо розглядав меню, розмовляючи сам із собою.
- Ельф називається - приснула від сміху Ель - Брате, ти ж в курсі, що за легендами, ельфи їдять лише рослинну їжу? 
- Була б ти людиною, то може б і вірила в таку нісенітницю. І ти ж знаєш мою любов до солодкого. Тим більше в булочках є борошно, яке якраз таки роблять із рослин, так само як і цукор. Так що технічно, я їм рослини. - філософськи підмітив Фінарфін, і пустотливо усміхнувся.
Від дискусій їх відірвав голос поруч.
- Доброго дня. Я керуюча цього закладу. Татія сказала, що ви шукаєте роботу. - сказала статна жінка, середніх років.
- Доброго дня, так я шукаю роботу. - відповіла їй Евелін.
- Маєте якийсь досвід? - строго глянула на неї жінка. Хоча на вигляд була мініатюрною і з м'якими рисами обличчя. Суворість їй зовсім не пасувала.
- Маю, я раніше, працювала в булочній. - відповіла їй дівчина.
- Це добре. Я так розумію ви студентка і в будні працювати не зможете? - поцікавилась вона.
- Так. - Евелін зніяковіло поглянула на керуючу.
- Можу запропонувати вам варіант, будете працювати по вісім годин на вихідних. Звісно ж, якщо ви нам підійдете. - жінка , ледь помітно посміхнулася.
- Так так, я згодна. Це саме те, що я шукаю. Коли можна починати? -  дівчина підвелась від нетерпіння.
- Пропоную вам, спочатку пообідати. Потім підійдете до Татії і скажете, щоб мене покликала, пройдемо на кухню і ви продемонструєте свої вміння. - сказала жінка.
- Домовилися, як мені до вас звертатись? - запитала дівчина.
- Міс Маруя. - відповіла керуюча.
- Я Евелін, це Фінарфін і Міміель. - представила вона себе і друзів.
Жінка кивнула і  пішла в сторону продавчині.
Через хвилину до них підійшла дівчина, щоб взяти замовлення.
- Щось обрали? - привітно запитала вона.
- Нам ось це і це і ще це - Фін швидко листав меню і показував що він бажає - Дівчата , може щось ще будете? Я 

Евелін було ніяково , від того що ельф постійно її пригощає , але спокуса спробувати Мафіни була великою . Тому вона обрала їх .
Після так званого солодкого обіду ельфи відправились по справах і сказали, що зайдуть через пару годин .
Ну що ж почнемо . Дівчина підвелась і пішла в сторону прилавку .
-” У нас основний наплив клієнтів якраз по вихідних , і дівчатам важко. Ви якраз вчасно прийшли . Дівчина яка працювала у нас звільнилась недавно . Маю надію , що впораєтесь.” - говорила міс Маруя поки діставала з шафи уніформу .
Після того, як Евелін вимила руки і переодягнулась, керуюча провела її на кухню. Показала , що де лежить і стала біля неї спостерігати.