Розділ 8

Евелін тримала на руках список, який видала їй міс Далтон. Потрібно було спершу заселитись в гуртожиток, потім отримати форму, запас одягу, канцелярію, і засоби особистої гігієни. Забрати підручники в бібліотеці. 

Роботи на весь день. Дівчина шумно  видихнула і почала оглядатись по сторонах.

Потрібно запитати у когось дорогу, до гуртожитку бойового факультету. Хоч Фін і показував що де, але запам'ятати все одразу дуже важко. Тут чорт ногу зламає в цих будівлях ... Довго шукати не довелось. Їй на зустріч йшов високий чорнявий хлопець.

- Вибач, ти не підкажеш мені, де гуртожиток бойового факультету? - Евелін спробувала привітно усміхнутись, але згадала, що вона досі в капюшоні. 

Хлопець лише зміряв її поглядом і мовчки продовжив свій шлях. Нуль уваги, наче вона якась набридлива комаха.

- Так складно відповісти? Чи тебе манерам не вчили? - дівчина обуриливо схрестила руки на грудях. Хлопець навіть не зупинився. 

“Не нормальний “- тихенько сказала Евелін і почала знову оглядатись. 

Потрібно вийти на територію академії, там точно знайду когось більш адекватного. І де поділись мої подорожні?

Тільки згадка про них промайнула в голові, як позаду почувся голос Фіна.

- Ну що раді привітати мага цілителя чиии..? - запитально сказав ельф.

- Не вгадав! - дівчина задерла рукав і показала мітку . Очі обох ельфів округлились, Фін присвиснув.

- Неочікувано, я чесно кажучи в шоці. Думав максимум артефакторний. Ти мене здивувала. - Фін по доброму усміхнувся і поплескав Евелін по плечу.

Міміель швидко приобняла її і пробурмотіла “Вітаю”.

- Дякую. Я й сама здивувалась. - сказала дівчина.

- Так, закінчили з привітаннями, давай заселемо тебе в гуртожиток, виконаємо все по списку і підемо на Ярмарок, якраз відсвяткуємо твій вступ. - ельф був у піднесеному настрої.

- У вас є час зі мною панькатися? - Евелін недовірливо глянула на Фіна і Ель.

- Зі своїми справами ми уже впорались, до того ж ми обіцяли тобі допомогти. - відповіла ельфійка.

Завдяки їх допомозі, усі пункти, які знаходилися у списку, було зроблено. 

Її поселили в невелику, окрему кімнату. Так як дівчат не багато, на цій спеціальності, то для них це був такий собі маленький привілей.

Кімната добре освітлена, мала ліжко з тумбою, стіл, простору шафу і невеликий диван. А саме головне ванну кімнату, що було дуже зручно. Вікно було з широким підвіконням і виходило в сторону арени.

Розмістивши свої речі і книги Евелін усміхнулась. 

Я нарешті це зробила! Ще день, і розпочнуться заняття, а зараз можна і на Ярмарок. Завтра буду шукати роботу. Вирішила вона.

Евелін швидко переодягнулась і спустилась до ельфів, які чекали її в холі гуртожитку. Вони якраз з кимось розмовляли. Хлопець кивнув і пішов вперед. Розгледіти не вдалось, але зі спини він здався їй знайомим. 

Мабуть це той ненормальний.

Компанія дружно покинула стіни гуртожитку і підійшла до воріт.

- А як ми потрапимо в місто? Карети сюди часто приїжджають, чи потрібно йти пішки? - запитала Евелін.

- Ні , ми підемо через портал. - показав пальцем на той самий “ портал “  Фін.

Тільки зараз Евелін помітила біля них велику кам’яну арку. В середині якої вирував туман. Дівчині було не зрозуміло, чому тоді до академії вони їхали каретою? Тому вона озвучила це питання.

Відповідь дала Ель.

- Портал знаходиться в самому центрі столиці. А так, як нам було швидше добратись до академії каретою ніж до нього ,то який був сенс ? Сам портал зараз працює постійно, але коли почнуться зайняття, він буде працювати лише до початку занять і після їх закінчення. Ну і по вихідних цілий день. Думаю зрозуміло для чого це зробили ? - пояснила ельфійка.

- Чомусь не дуже. - відповіла Лін.

- Для того, щоб було менше прогулів. Раніше він працював постійно, але відтоді як зробили за таким графіком, прогульщиків і справді стало менше. - сказала Ель.

- А хіба таких учнів не відраховують ? - поцікавилась Лін.

- Багато хто має зв'язки. - з натяком відповіла Міміель.

- А якщо, комусь потрібно терміново покинути академію під час занять? - для Евелін ще не все було зрозумілим.

- Звісно це можна зробити, підходиш до куратора , пояснюєш причину і він дасть пропуск. - відповів Фін.

- А, ну тоді це правильно і зручно.- погодилась дівчина.

За розмовою вони підійшли ближче до арки.

- Готова? - посміхнувся він.

Ельф, мабуть завжди буде асоціюватися у Евелін з усмішкою.

- Завжди готова. - радісно відповіла дівчина, зробивши крок у туман порталу.