Розділ 5

Впоравшись з роботою Фінарфін присів біля Евелін .
-” Якщо хочеш, можу тебе хоч чомусь навчити. Поки є час до темноти .” - сказав хлопець.
Дівчина здивовано вирячилась на ельфа .
-” В тебе є бажання возитись з недалекими? А якщо я щось не так зроблю і ти постраждаєш?”- стривожено запитала дівчина.
Фін закотив очі .
-” Ти думаєш, що я не зможу тебе контролювати? Взагалі-то я вправний маг.” - похвалився він.
-” Ага , вір йому . Одного разу,  хтось дуже схожий на вправного мага ,ледь бібліотеку не спалив. “- Ель приснула зі сміху.
-” То було дуже давно і неправда.- ельф ображено склав руки на грудях і показово відвернувся від Міміель - Ну , то що ? Згодна?" - нетерпляче запитав Фін.
У Евелін аж руки від нетерпіння зачесались . Звісно ж вона хоче чомусь навчитись , тільки про це і думає.
-” З чого почнемо?”- запитала радісно дівчина.
- “ Для початку , доведемо до автоматизму контроль над джерелом. Щоб почати чаклувати заклинання, потрібно добре володіти своєю енергією. Швидко викликати її. Відчувати скільки ти використала , і скільки потрібно для відновлення.”- перерахував  він.
-” Звучить важко”. - зітхнула Евелін .
-” Насправді нічого важкого. Головне вловити сенс. І так почнемо. Згадай що ти робила і відчувала коли намагалась створити вихор. Зараз,твоє завдання - вивільнити магію, доправити її до кінчиків пальців і намагатись тримати її так якнайдовше”. - пояснив Фін.
Дівчина зручно сіла , пригадала ті відчуття єднання зі своєю магією. 
Повністю заглибившись в процес, Евелін її відчула .
Вона повільно кружляла в її грудях і чекала , коли господарка нарешті вивільнить полонянку. Потягнути нитки магії до пальців, виявилось так само просто як тоді вперше . Але важко було затримати їх надовго. 
-” Це справді дивно , ти правий Фін , я теж відчуваю, що у Евелін є магія ,тільки коли вона її використовує. “- сказала брату пошепки  Ель.
Вона здивовано розглядала дівчину навпроти , наче вперше бачила . Хоч вона і не любила втручатись у справи інших , і часто нагадувала про це Фіну. Що поробиш , він дуже допитливий ,але їй і самій стало дуже цікаво. Яким чином дівчина приховує свою магію . 

Вона не проста , щось стовідсотково не договоруює. Треба буде з’ясувати це. А то дивна якась.
Через годину Евелін все краще справлялась з викликом магії. Але тримати її на пальцях більше п’яти хвилин було досі складно.
Так пройшло два  дні, дівчина старалась удосконалити те чому навчив її Фін . І тепер могла концентрувати і утримувати магію на пальцях навіть на ходу . Але все рівно не більше чим пів години. 
Для неї це була маленька перемога . Коли дістанеться до академії , то завдяки ельфу , уже буде хоч щось вміти і знати про магію. 
Їй почали подобатись випадкові подорожні .
З ними було цікаво . Особливо з Фіном , він завжди дуже балакучий на відміну від своєї сестри , і великим плюсом було те , що він навчав її.
Евелін дізналась що вони тримають шлях з Еландарії -королівства ельфів. Навчаються у ДАМС,і уже перейшли на третій курс факультету стихійників . Після трьох місяців осінніх канікул , вирішили на наступний навчальний рік ( який розпочинається з першого дня зими ) добиратись пішки . Розвіяти смуток , пошукати пригод перед навчанням. 
Евелін запитувала чому вони не навчаються на батьківщині ,а в іншому королівстві. Відповіли що так захотіли .

Передмістя Тармора зустріло їх вранішньою метушнею . Торговці розгортали свої палатки , викладали товар . Люди від малого до великого ,снували поміж рядами , придивляючись та прицінюючись . До столиці залишилось всього день ходу . А до навчання ще три дні . Тому колективно вирішили зостались на весь день у Тарморі. 
Ельфи пообіцяли допомогти Евелін з пошуками роботи , якраз на це виділять один день , але відразу звісно ж  підуть до академії, щоб вона оформила вступні документи. 
А зараз можна буде просто розслабитися і відвідати Ярмарок.