Не чути з твоїх вуст ні слова,
І голос не відлунював давно.
Мовчання, що підкидає дрова
В вогонь, який спалює рядно.
Рядно, що плели роками,
Стає попелом в моїх очах.
Виправ ситуацію словами,
Бо невідомість — це мій страх.
Він спалює мене всередині
І змушує плекати біль.
Все погане — з минулого й донині
Тепер лізе звідусіль.
Відредаговано: 13.01.2025