Промайнуло декілька днів, як Тоня переїхала до Стаса. Мама хлопця прийняла дівчину, як свою, жінка не втручалась в справи молодих, чому Тоня була невимовно рада. Однак молодша сестра з якою їй довелось колись ділити Олексія не давала дівчині спокою. Кожного разу зіштовхнувшись у коридорі, чи на кухні дівчата готові були повбивати одна одну. Тоня дізналась, що Іра порвала з Олексієм. Попри те, що обоє зазнали болю від одного й того ж чоловіка, дівчата однаково продовжували ненавидіти одна одну.
Поки Стас вдень був в університеті, до якого йому вдалось вступити самостійно, а ввечері пропадав в клубі, Тоня вешталась в пошуках якогось цікавого заняття. Сидіти в чотирьох стінах виявилось не так вже й легко.
- Я піду з тобою. - звернулась Антоніна до Стаса, який вчергове збирався піти до клубу.
- Тобі немає, що там робити. Ми з хлопцями сьогодні йдемо не розважатися.
- А, що? - Тоні насправді стало цікаво чим займається Стас. Дівчина здогадувалась, що він пов’язаний з якимсь криміналом.
- Не думаю, що тобі варто про це знати. Менше знаєш, краще спиш. - Стас спробував обійняти Тоню, однак вона від нього знову відсахнулась. - хлопець вдав, що все добре, хоча насправді йому було неприємно. Навколо нього вилось багато дівчат, кожна з яких хотіла опинитись в його ліжку, але Стас бажав лише Тоню.
Влетівши до нічного клубу “Монреаль”, Стас підійшов до бармена, аби той налив йому чогось міцного.
- Бугай не зрадіє, помітивши тебе п’яним, ти ж знаєш.
- Знаю. - промовив Стас, грюкнувши сердито по барній стійці. - Як мене все це дістало.
- Чого такий кислий? - запитав Бугай, коли Стас підійшов до столика за яким той перебирав якісь документи.
- Все ок. Лисий вже є?
- Є. Відійшов кудись. З тобою точно все гаразд? - запитав Бугай, помітивши, що Стас чимось надто схвильований.
- Так, не парся.
- Ну дивись, якщо не чуєшся в силах, я замість тебе відправлю на точку когось іншого.
- Я сам. - ствердно відповів Стас.
Бугай задовільно кивнув.
- Після виконаної роботи, чекаю тебе у клубі, подвіжуєм. Сьогодні можна.
- Ок, тоді не прощаємось. - Стас накинув куртку та вийшов з клубу.
Понад два роки Стас працював у Бугая. Тих грошей, що він заробляв на ринку, працювавши вантажником було не достатньо. Та й сама робота була важкою, яка ніяк не підходила для молодого 19-річного хлопця. Коли Стас потрапив у банду Бугая, він одразу зрозумів, що хоче залишитись в нього надовго. За один вечір, виконавши добре свою роботу, Стас “на руки” міг отримати не погану суму грошей, а ще схвалення, яке для юнака було важливим.
За декілька годин Стас повернувся до нічного клубу. В піднесеному настрої, він відзвітувався перед Бугаєм за пророблену роботу, після чого нарешті видихнув.
- Хочу сьогодні відірватись. - хлопець відкинувся на спинку стільця в пошуках розваги на ніч.
- Що, Тонька не дає? - запитав Бугай та розсміявся.
Стас зніяковів, найменше, що він хотів обговорювати з хлопцями, були його стосунки з Тонею.
Хлопець щось пробулькотів та прийнявся відкорковувати пляшку горілки. Після випитої третьої склянки, Стас розслабився, він запалив цигарку та затягнувся, відчуваючи нікотинове задоволення. Танцмайданчик наповнювався молодими дівчатами, музика звучала гучніше, закликаючи до вечірки. Хлопець націлився на одну з дівчат в короткій спідниці з довгими ногами, аж раптом серед тютюнового диму Стас помітив Тоню, яка наближалася до їхнього столика. Він швидко підвівся та попрямував їй на зустріч.
- Чого ти прийшла?
- Мені нудно цілими днями сидіти вдома.
- То займись чим-небудь. Наприклад, повернись до університету.
- Не повернуся, принаймні, не зараз. Хочу розважатись. - Тоня пройшла повз Стаса та підійшла до столика. - Усім, привіт. Може наллєте чого-небудь, леді?
Бугай вказав на стілець.
- Стасе, погуляй, а ми з Антоніною порозмовляємо.
Хлопець напружився, він знав, що якщо Бугай чогось захоче йому ніхто не зможе завадити.
- Не займай її. - попрохав Стас.
- Розслабся, вона не в моєму смаку. - Бугай поплескав хлопця по плечу.
Стас пішов, а за ним підвелись й інші. Бугай налив Тоні склянку коньяку та підсунув його дівчині. Тоня зробила декілька ковтків, поморщившись від смаку цього доволі міцного напою.
- Що, Тоню, не награлась досі?!
- Ти про що?
- Не прикидайся, дурепою. Крутиш Стасом, як тобі завгодно, а він й ведеться.
- Я не винна, що окрім мене він нікого більше не помічає. - з хитрою посмішкою сказала Тоня.
- Значить слухай сюди. - Бугай боляче схопив дівчину за руку. Тоня не очікуючи такого, зробила широчезні очі. - Стас, моя людина, і я не дозволю якісь с…ці псувати життя нормальному пацану. Ти мене зрозуміла?
Тоня наче проковтнула язика, вона не могла вимовити жодного слова. Жах застиг в її очах.
- Бачу, що зрозуміла. - Бугай відпустив руку. - Зараз ти повернешся додому, приведеш себе в порядок і чекатимеш на Стаса, задовільнивши всі його потреби. - не зводячи з неї свого жорсткого погляду, промовив чоловік. Тоня потерла місце на руці, яке пекло, немов вогнем. - Інакше, наступного разу я розмовлятиму з тобою вже зовсім по-іншому.
Тоня підвелась та попрямувала до виходу. ЇЇ продовжувало трусити, вона не сумнівалась у попередженні Бугая, а тому слухняно поплелась додому. За кілька годин повернувся Стас, хлопець був напідпитку та перебував у веселому настрої. Він підійшов до Тоні, шепочучи їй на вухо зізнання у коханні, Стас почав стягувати з неї одяг. Тоня заплющила очі, намагаючись думати про щось інше. Дівчина закусила з усієї сили губи, аби не закричати від ненависних ласк Стаса, натомість хлопець все сміливіше та наполегливіше володів її тілом. Після усього цього, Стас повернувся на бік та голосно захропів. Антоніна натягнула на себе ковдру, відчуваючи, як ненависть поглинала її душу.
Наступного дня за сніданком, Тоня вирішила розпитати Стаса про те чим він займається.