Остання зустріч

Я не знала про тебе всього. Ти дуже добре вмів приховувати свої емоції. Святослав або Святік. Так просив себе називати. Друг дитинства, який завжди був поруч. Пам'ятаєш як в дитинстві рвали яблука в сусідів? Ми тоді ледь втекли. Мені добряче дісталося від мами. Досі пам'ятаю її улюблений шкіряний ремінь на моїй дупі.

Згодом ми ходили в ліс по ягоди. Пам'ятаєш як я налякалася вужа? Він несподівано виліз з-під каменя, на якому я  сиділа. В ту мить ти здавався мені ще дорослішим.  Саме тому я тебе й покохала. Нам було по  16. Здавалося попереду ціле життя. Здавалося ти завжди будеш поруч. Не як друг чи брат. Здавалося,  ніби ти теж щось до мене відчував. Ніяковів в моїй присутності. Іноді говорив про дивні речі. Я слухала тебе затамувавши подих. 

Тоді ми вперше поцілувалися. Я досі пам'ятаю запах полуниці, яким ти пахнув. В голові запаморочилось. Здавалося ніби душа полетіла в небо. 

Тепер ти лежиш в лікарні. Без ноги. Підірвався на міні. Клята війна. Вона проїхалася катком по наших душах. Ми стали озлобленими й нетерпеливими до брехні та  фальші. Стали старими. 

Несподівано ти розплющив очі й дивлячись на мене прошепотів:

-- Ганно, дякую за все.

Я лише мовчки кивнула. Сил говорити майже не було. Згодом я взяла тебе за руку і тримала доти, доки ти не відійшов у вічність. Сльози капали на ковдру, якою тебе вкрили. Я не могла повірити, що тебе не стало. 

Майже не пам'ятаю похорон. Було дуже багато людей, які щось говорили про тебе. Про те, яким ти був героєм там на фронті. Ти не міг по- іншому. Завжди стояв за правду. Навіть, якщо вона ранила тих, кого ти найбільше любив. Зокрема й  мене. 

Тиша заповнила кімнату, а серце ніби розсипалося на дрібні шматочки. Я сиділа там, дивлячись на порожнє ліжко, і зрозуміла, що втрата — це не кінець любові. Вона лишається всередині, тихо пульсує в кожному спогаді, у кожному подиху. І навіть коли тебе вже немає, я пам'ятаю запах полуниці. І звісно сміх у лісі та той перший поцілунок. Вони  залишаться зі мною назавжди. Як музика, що пережила час. Як нічна розмова на кухні за горнятком чаю. 

Вдячна всім, хто зараз захищає нашу країну від самі знаєте кого. 

https://t.me/yuliya_31bvd - посилання на мій Тг,, Книжки і роздуми ''. Щоб могли зі мною спілкуватися.