Пролог

1 травня 1257р. 05:32
Явіксхольм, Королівство Фірдсвейн
   Через тиждень після зустрічі в Кальрадії, Нік та торговець прибули в Пендор. Кілька разів вони попали в бурю, але капітан корабля був вмілим моряком, тому їм вдалось уникнути катастрофи.
- І знову я тут,- сумно сказав Нік,- Можливо, ти вже нарешті скажеш мені, що ми тут забули?!
- Цей край в небезпеці і ми маємо його врятувати,- швидко відповів торговець, щось ретельно шукаючи на пристані.
- Схоже на сюжет якоїсь книги. Добре. Може тобі відомо, що саме йому загрожує?
- Ні.
- Може тобі відомо, коли саме відбудеться подія, яка йому нашкодить?
- Ні.
- Тоді звідки ти, нахрін, знаєш, що він в небезпеці?!- Нік втрачав терпіння. Він точно не хотів повертатись сюди, тому хотів якомога швидше звідси піти.
- Просто знаю і все.
- В мене були деякі плани на своє подальше життя.
- Я впевнений, що вони можуть зачекати,- відповів торговець,- Тобі всеодно не було що робити, після Чорного Ордену, тому не сперечайся та сиди тихо. Ти привертаєш зайву увагу.
- Та пішов ти,- байдуже мовив Нік, але послухав торговця.
- Мені треба поговорити з найманцями, які будуть нас захищати в дорозі, якщо я зможу домовитись.
- Я тим часом прогуляюсь по місту. Не дуже хочеться сидіти коло смердючої риби.
   Торговець кивнув йому в знак згоди та пішов.
   Край, в який повернувся Нік отримав назву Пендор. Саме тут зародилось життя на планеті і саме звідси відплили перші кораблі, які відправились досліджувати світ, а потім заснували перші поселення в Кальрадії. Саме звідси бере початок людська цивілізація і тут знаходиться більшість культурних надбань людства. Проте, буде помилкою стверджувати, що в Пендорі живуть лише люди. В великих містах живуть нащадки ельфів, краснолюди, гноми та карлики. Вони часто допомагають людям в їхніх справах. В Нольдорському Лісі ведуть активно боротьбу проти расизму з боки людей, нольдори - народ, який в давнину відколовся від єдиних ельфів та за кілька тисячоліть втратив свої магічні здібності. Люди кажуть, що в далеких горах півночі живуть останні дракони, які чекають моменту, щоб відновити колишню велич, хоча більшість вчених стверджують, що всі види драконів вже давно вимерли. 
   Багато людей в Кальрадії вважають, що Пендор - це рай, тому що немає соціальної різниці між чоловіком та жінкою, в державах установлені правила, які обмежують свавілля короля, а деякі люди, які зберегли магічний дар можуть робити чудеса. Насправді все не так. В великих містах, незважаючи на допомогу нелюдів людям, останні часто влаштовують погроми, під час яких помирають сотні та тисячі невинних ельфів, краснолюдів, гномів, карликів, серед яких немало дітей. В відповідь на це, нольдори проводять затяжні військові походи, під час яких вбивають тисячі невинних людей, звинуваючуючи їх в погромах. Королі Пендора часто воюють між собою, змагаючись між собою в жорстокості до звичайних людей. Звичайні селяни та міщани втомились від постійної боротьби та хочуть лише миру, якого їм ніколи не бачити.
   Явіксхольм, місто в яке прибув Нік, є столицею Королівства Фірдсвейн. Місто оточене лише дерев'яним частоколом, але все ж його досі ніхто не зміг захопити. Більшість будинків виконана в північному стилі, який нагадав Нікові будівлі нордів. Головна вулиця не багатолюдна, бо недавно почалась війна з Королівством Сарлеон і багатьох людей забрали саме туди. Де-не-де можна побачити людей, які йдуть по своїх справах. Перед входом в замок висить прапор королівства - змія на зелено-білому фоні. 
   Нік підійшов до таверни і згадав як був тут минулого разу.

5 років тому
   Люди святкували перемогу над Королівством Д'Шар. Лави, які були поставлені коло стін - повністю зайняті. Посередині таверни було багато простору для святкування та танців. Неочікувано, двері відчинились і всередину зайшло кілька солдатів незнайомого війська. Кілька людей встали, щоб розібратись, але за солдатами ввійшов молодий чоловік в дорогому вбранні, який тримав пораненого на руках, та молода дівчина, яка була налякана та схвильована водночас. Молодий чоловік підійшов до одного столів, а люди, що за ним сиділи, забрали все з столу, щоб можна було покласти закривавленого Ніка.
- Тут є хтось, хто можу йому допомогти?- спитав Емір Лакем.
   З сусіднього столу став чолловік, який вдягнув на голову довгий капюшон.
- Хто ти?- здивовано спитав Лакем.
- Летардіан, нольдор. Краще відійди, бо він може померти,- сказав біловолосий чоловік.
- Ти зможеш йому допомогти?- спитала дівчина.
- Я не впевнений. Рани занадто серйозні, а тут немає нічого, що могло б його врятувати. Потрібно їхати в Нольдорський Ліс, а цього він точно не переживе. Я спробую полегшити його стан, а тоді вирушити з ним в Ліс, тоді в нього будуть шанси вижити.
- Зроби все, що потрібно,- сказала дівчина.
   Летардіан ледве кивнув в знак згоди. Летардіану стали допомагати й інші люди, які були поруч, але він лише попросив їх не заважати йому.
- Софіє, ми вже маємо йти,- сказав Лакем,- Через твою втечу все провалилось, тому ми маоємо відпливати назад, щоб розповісти все султану.
- Я не можу його тут залишити. Він врятував мені життя.
- Ти вже й так зробила все, що могла. Тут йому допоможуть.
- Добре,- мовила дівчина, а тоді звернулась до нольдора,- Чому ти йому допомагаєш?
- Колись ми з ним вже зустрічались. Він показав себе достойно, тому я маю йому допомогти.
- Вже час,- знову мовив Лакем.
   Дівчина розуміла, що в неї немає вибору, а Нікові вже не могла ніяк допомогти. Вона вийшла з братом з таверни, а за ними вийшли кілька солдатів. 
   Кілька наступних днів, Нік мав гарячку та судоми, але все минало. Одного разу його тіло стало настільки холодним, що ельф подумав, що той помер, але Нік продовжував дихати. Вперше чоловік прокинувся через 5 днів після того, як ним почав опікуватись Летардіан, але знову одразу знепритомнів. Наступного дня Нікові стало краще і той прокинувся.
- Хто ти?- спитав Нік, коли побачив коло себе нольдора.
- Той, хто тебе врятував, а тепер просто хоче, щоб ти не помер.
- Я тебе не знаю.
- Ми вже зустрічались раніше, хоча я не здивований, що ти цього не пам'ятаєш. Тоді ти ще не був легендарним Ніком Блеком, а я не був вигнанцем. Краще не згадувати минуле.
- Де ми?- спитав Нік.
- В Явіксхольмі. Я хотів вирушити з тобою до Нольдорського Лісу, але через твій паршивий стан, це доволі важко й довго. Надіюсь, що до завтра ти вже зможеш нормально ходити, бо твій організм сам себе не вилікує.
- До Лісу? Мене там чекає лише смерть.
- Будем надіятись, що ні,- відповів ельф.