Розділ 20. Марта

Ми вийшли з каюти й піднялися на палубу. Джерело цього музичного вибуху виявилося геть близько — прямо на пристані, біля невеличкого прибережного бару, розгорталося справжнє божевілля.

— О ні... — вискочило в Матео, коли він розгледів винуватця цього свята.

Це був Марін. Вирішив, що офіційна частина — це занадто нудно для його найкращого друга. Разом із хлопцями з їхнього музичного гурту він притягнув величезну портативну колонку, з якої на всю затоку гримів запальний латиноамериканський ритм. А ще повітряні кульки у формі сердець і з різними романтичними написами.

— Гей, молодята! — закричав Марін, помітивши нас на палубі, і махаючи рукою з пляшкою пива. — Ви що, зібралися проспати власне весілля?! Вилазьте! Капітане, час розворушити це болото!

— Марін, ми зайняті! У нас... дуже важливі сімейні справи! — відгукнувся Матео, намагаючись надати голосу максимально суворого вигляду й приховати посмішку.

— Знаємо ми ваші справи! Ще встигнете натішитися! Ходімо танцювати! — зареготав хтось із хлопців. — Виходьте, бо ми самі до вас піднімемося й витягнемо!

Під таким натиском протистояти було марно. Переглянувшись, ми з Матео посміхнулися й зійшли на пристань.

Атмосфера біля бару миттєво закрутила нас у шаленому вирі. Спершу все було просто неймовірно: теплий вечірній бриз, підсвічена неоном тераса, сміх і нестримна музика. Хоч Матео завжди казав, що танці — це зовсім не його парафія, під впливом гарячих ритмів і задерикуватого настрою він все ж обхопив мене за талію, закружлявши в повільному, але дуже пристрасному танці. Його руки впевнено господарювали на моїх стегнах, а в очах знову спалахнув той небезпечний, п'янкий вогник.

Хлопці з гурту і дівчата, які були з ними не давали сумувати. Вони без упину замовляли яскраві коктейлі, і під їхні гучні тости ми з Матео склали їм компанію. Один коктейль, другий, третій... Тіло охопила приємна легкість, а голова трохи затуманилася від легкого хмелю. Все навколо здавалося яскравим, безтурботним і безмежно веселим.

Аж раптом у кишені Матео завібрував телефон. Він витягнув його, глянув на екран і поморщився — дзвонили по роботі щодо якогось термінового судноплавного питання.

— Я на хвилину, — тихо шепнув він мені у саме вухо, гаряче торкнувшись губами моєї щоки. — Не сумуй, мала.

Він відійшов у тихіший куток за баром, а я залишилася біля танцполу, похитуючись у такт музиці. Буквально мить, не встигла нікуди відійти, як до мене «підплив» якийсь високий хлопець із скуйовдженим волоссям. Я пригадала, що це один із знайомих Маріна, який працює разом із ним. Якщо правильно зрозуміла їх слова при знайомстві.

— Гей, красуне! — протягнув, ледве тримаючись на ногах від випитого. — Капітан усунувся, отже, черга за помічниками!

Не чекаючи відповіді, він безцеремонно вхопив мене за руку й потягнув у центр танцполу. Я намагалася перевести все в жарт і відступити, але хлопець був добряче випивши й абсолютно втратив береги. Закрутив мене так, що в голові запаморочилося. Його долоні почали занадто впевнено й зухвало ковзати по моїй талії, опускаючись усе нижче.

— Хей, стоп! — різко сказала, відчувши, як усередині все стиснулося, і з силою штовхнула його в груди. — Ти що собі дозволяєш?!

Але п'яному, як кажуть, закон не писаний. Замість вибачень він лише нахабно засміявся й знову рвонув до мене, п'ятірнею грубо мацнувши мене просто за сідниці.

— Яка класна попа. Радич щасливчик, — ляпнув до повного щастя.

Я навіть не встигла закричати.

Збоку, мов розлючена пантера, вискочила темна тінь. Матео з'явився нізвідки. Його обличчя в одну секунду спотворилося від такого хижого, неконтрольованого гніву, якого я в нього ще ніколи не бачила.

— Ти що робиш, тварюко?! — прогримів його лютий голос.

А в наступну секунду повітря розітнув важкий, глухий звук удару. Мій Радич з усієї сили ввалив хлопцю кулаком прямо в ніс. Той з відчайдушним криком відлетів назад, збивши зі столу келихи, які з гучним брязкотом розлетілися на тисячі друзок. З розбитого носа хлопця бризнула кров, а довкола миттєво зчинився гвалт і паніка.

Музика вдавилася й затихла. Почалася шарпанина. Я геть розгубилася, шок. Такого ніяк не очікувала. Та невдовзі стало зрозуміло, що це ще не усі пригоди цього незабутнього дня.