Розділ 1

Орест

  Я нервово стукав ногами об асфальт, чекаючи, коли відкриється двері школи. Сьогодні був мій перший день у новому навчальному закладі. Я переїхав у нове місто разом із батьками, і мені було не по собі від думки, що я не знаю нікого з цих людей.

Нарешті двері відчинилися, і я побачив директора та завуча школи. Вони усміхнулися мені й привітали.

— Привіт, Оресте, — сказав директор. — Ми раді, що ти став нашим учнем.

— Привіт, — відповів я, намагаючись посміхнутися.

— Ми хочемо, щоб ти відчував себе тут комфортно, — сказала завідуюча. — Тому ми попросили Лінду провести тебе по школі.

Я повернув голову й побачив, як до нас підходить дівчина. Вона була світловолосою, з карими очима. У неї було довге, пряме волосся, яке спадало їй на плечі. Її очі були великі і виразні, а губи були пухкими і ніжними. Вона була середнього зросту, з стрункою фігурою.

— Привіт, Оресте, — сказала вона. — Я Лінда, президент цієї школи. Сьогодні я проведу тобі екскурсію по нашій школі.

— Привіт — дещо не впевнено відповів я.

— Ну, що ж, — сказала Лінда, — ходімо !

Ми увійшли в головний корпус і я одразу ж відчув себе комфортно. Нарешті хоч щось приємне ! Атмосфера в школі була дуже дружньою і затишною. Я побачив, що учні тут ходять по коридорах з посмішками на обличчі.

Лінда почала екскурсію з бібліотеки. Бібліотека була дуже просторою і світлою. У ній було багато книг, журналів і газет. Я побачив, що учні тут часто бувають, щоб почитати або працювати над проектами. Це було дуже дивно для мене, адже у моїй попередній школі було важко зустріти хоча б одного учня на перерві у бібліотеці.

Потім ми пішли до спортивного залу. Спортивний зал був дуже великий і сучасний. У ньому було все необхідне для занять спортом: волейбольний майданчик, баскетбольний майданчик, тенісні корти і т. д. 

Я був дуже вражений приватною школою. Особливо мені сподобалося те, що в школі було багато зелені. Я люблю природу, і мені було приємно, що я можу вчитися в оточенні природи.

Також, мені сподобалося, як Лінда розповідала про школу. Вона була дуже захоплена своїм навчанням, і мені хотілося бути таким же, як вона. Вона розповідала про історію школи, про її традиції та про те, хто в ній навчається.

Ми закінчили екскурсію в актовому залі.

— Ну, ось і все, — сказала Лінда. — Тепер ти знаєш, де що знаходиться.

— Дякую тобі, Ліндо, — сказав я. — Я багато чого дізнався.

— Завжди звертайся, — відповіла вона. 

— А ти в якому класі навчаєшся? — спитав я.

— У 9-му, — відповіла вона. — Після закінчення цього навчального року я збираюся вступати  на факультет міжнародних відносин.

— Це дуже цікаво, — сказав я. — Я теж хочу вступити до університету.

— Тоді нам буде що обговорювати, — сказала Лінда.

Ми посміхнулися один одному. Я відчув, що мені приємно з цією дівчиною.

— Ну, я йду, — сказала Лінда. — Мені треба на урок.

— Зачекай, Ліндо, — сказав я, — Ти можеш показати мені мій клас ?

— Звісно, — схвильовано відповіла вона, — Ходімо за мною !

Ми піднялися на третій поверх. Лінда привела мене до свого класу. Клас був великий і світлий. У ньому навчається близько 30 учнів.

Учителька представила мене класу. Вона була молодою і симпатичною. Марина Сергіївна сказала, що я дуже сподобався їй, і вона сподівається, що я буду хорошим учнем.

Я познайомився з деякими учнями в класі. Вони були дуже привітні і доброзичливі. Мені одразу ж стало легше.

Але тут я помітив одного хлопця, який дивився на мене з неприязню. Він був високий і спортивний, з темним волоссям і карими очима. Я не знав, що я йому зробив, але він явно не був радий моєму приходу.

Коли Лінда закінчила представляти мене, хлопець підняв руку.

— Вибачте, пані вчителько, а хто цей новий?

— Це Оресте. Він переїхав до Києва з маленького містечка.

— Звичайно, я зрозумів. А що він тут робить?

— Він буде вчитися в нашому класі, – відповіла йому Марина Сергіївна.

— У нашому? А чому?

— Тому що ми маємо вільне місце.

— Ну, я не впевнений, що це гарна ідея.

— Подивимося, як справи підуть.

— Ну, я не вважаю, що це буде добре.

Вчителька не стала продовжувати розмову. Вона повернулась до класу і почала урок.

Я відчув себе дуже некомфортно. Я не розумів, чому Тимур так до мене ставиться. Я ще нічого не зробив, щоб йому зашкодити.