#prolove

ЛЮБОВ УСЕ ЗНОСИТЬ

Любов усе зносить. І вірить в усе.
Леліє надію. Все стерпить.
Над водами ніжно, як матір, несе.
На неї завжди можеш спертись.
Любов усе зносить. Чекає – либонь
Награється миле дитятко.
В життя. Із метеликом, тим, із долонь.
В кохання, у дружбу. У «хатку».
У хованки. Де ти, Адаме, сховавсь?
У лови й «стрілялки». Де брат твій?
Чекає любов. Як ніхто не чекав.
Із рибою вранці край ватри.

Любов усе зносить. І вірить в усе.
В всі «завтра» і всі «з понеділка».
За руку крізь морок уперто веде.
Крізь «планові» серця «побілки».
Крізь «хочу» всі, «можу» і «знаю» веде,
Крізь «як же все…» й «йдіть всі… у далеч».
В спокуси час твердо підставить плече.
Подмуха на вдарений палець.
Поламану душу збирає щодня
І, де б не бував, обіймає.
І, навіть, як все розлетиться дотла,
Ізвідкись вона виринає.

Любов усе зносить. І вірить в усе.
В всі «завтра» і всі «з понеділка».
«Сьогодні» лиш з нею наповнює сенс.
Зуміти б награтися тільки.
Зуміти б спіймати за руку її,
Як ґулі на серці лікує.
Або як зійшовся із нею в борні:
Рятуй, тебе не відпущу я.
Рятуй. І мене благодаттю омий.
Надіюся, вірю тобою.
Ніч битви мине. Як настануть суди –
Обабіч хреста було двоє…

Child_of_Love

Подобається

#3809 в Різне
#1019 в Поезія

У тексті є: любов, біблія, гімн любові

Відредаговано: 11.03.2023

Додати до бібліотеки

Поскаржитись