Глава 29. Квантове серце темряви

Космічний простір навколо велетенської чорної сфери кишів енергетичними розрядами неймовірної сили. Кожна точка поверхні цього штучного світу була вкрита міріадами чорних монолітів і складних геометричних структур, що переливалися холодним багряним світлом. Тут не діяли звичні закони гравітації чи лінійного часу: самі хвилі простору викривлялися під впливом колосальних обчислювальних потужностей, які генерував центральний інтелект Імперії Творців.

Штурмовий бот Марка Валента разом із винищувачами Тіні та штурмовим катером Молота, прикриті потужними екранами новітнього крейсера «Атлант», з боєм прорвалися крізь зовнішню оболонку та здійснили жорстку посадку на металеву поверхню гігантської сфери.

Стулки транспортного відсіку відкинулися з глухим шипінням.

Бійці загону «Альфа» миттєво вискочили на холодну, вібруючу від нескінченних обчислювальних потоків палубу. Їхні бронекостюми одразу ж активували магнітні підошви, міцно притискаючи кожного до металевої обшивки. Атмосфери тут не було — лише густий іонізований газ і високовольтні поля, що вигравали райдужними спалахами на поверхні нових титанових плит.

— Зафіксувати позиції! — наказав Марк, впевнено крокуючи вперед із фазовим пістолетом нагоготові. Його внутрішній сенсорний дисплей заповнився червоними попередженнями: ворожі системи самооборони вже розпізнали їхню присутність. — Доктор Леві, ви бачите точку підключення?

З комунікатора лунав схвильований, але чіткий голос Леві з командного пункту «Одіссея»:

— Бачу, капітане! За триста метрів попереду від вашої позиції розташований головний ретранслятор обміну даними між сферою та рештою пірамід. Якщо ви встановите туди накопичувач із вірусною матрицею Архітекторів, ми зможемо паралізувати їхні керуючі протоколи по всьому Нульовому Сектору!

— Зрозумів. Рухаємося туди, — кинув Марк. — Тіне, тримай снайперський сектор звисока. Молот, закривай наш тил. Творці вже йдуть сюди.

Не встиг капітан договорити, як металева палуба перед ними затріщала. З оглядових щілин та технічних люків почали виринати десятки важких квадріумних дронів-охоронців. Вони не мали нічого спільного зі звичайними бойовими машинами: їхні корпуси складалися з рухомих дзеркальних пластин, що миттєво адаптувалися до будь-якого типу енергетичної зброї.

— Контакт! — закричала Тінь.

Вона миттєво злетіла на виступ сусідньої металевої конструкції, закріпившись за допомогою гравітаційних катків, і відкрила вогонь із модифікованої фазової гвинтівки. Її постріли, насичені прадавнім кодом, розбивали дзеркальну броньову оболонь перших ворогів, розсипаючи їх на кубики розпеченого металу.

— Їх тут цілий легіон! — заричав Молот, розгортаючи свій важкий прискорювач маси.

Сержант зайняв позицію біля піднятого металевого бар'єра і натиснув на гачок. Ураново-кристалічні снаряди вибухнули суцільною стіною кінетичної енергії, буквально зносячи передні шеренги дронів із поверхні сфери. Але на їхнє місце з темряви підземних шахт виповзали все нові й нові машини, випускаючи перехресні векторні промені.

— Не зупиняйтеся! Пробиваємося до ретранслятора! — скомандував Марк, стріляючи з підствольного плазмового гранатомета у скупчення ворожих автоматів.

Бійці пробивалися крізь вогняний шторм, метр за метром відвойовуючи простір у нещадних машин. Кожен крок вимагав колосального напруження сил: гравітаційні поля сфери намагалися відштовхнути їх у відкритий космос, а ворожі дрони постійно змінювали частоти своїх захисних щитів.

Нарешті перед ними виріс масивний, триметровий стовп головного ретранслятора, що пульсував яскравим багряним світлом і передавав гігантські потоки обчислювальних даних усім пірамідам Імперії.

— Ми біля цілі! — повідомив Марк, підбігаючи до контрольної панелі. — Тіне, прикрий! Молот, тримай прохід!

Капітан витягнув із пояса спеціальний циліндричний накопичувач із прадавньою матрицею Архітекторів і різким рухом встромив його у центральний роз'єм ретранслятора.

На мікросекунду все навколо завмерло.

Багряне світло ретранслятора різко згасло. А потім із роз'єму у всі боки хвилею поширилося ослепле, чисте блакитне сяйво первинного коду.

— Вірус запущено! — закричав Леві з орбіти. — Матриця поширюється по всій мережі Нульового Сектора!

У ту ж секунду тисячі чорних монолітів і стокілометрових пірамід навколо них затріщали. Червоні жили на їхніх корпусах змінили колір на яскраво-блакитний, а потім гігантські кораблі Творців почали втрачати управління, врізаючись один в одного і розпадаючись на мільярди палаючих осколків.

Імперія машин була зламана зсередини.

Але у центрі чорної сфери, прямо під ногами бійців, пролунав глибокий, тектонічний гуркіт: головний центр обчислень Творців готувався завдати свого останнього, відчайдушного удару.