Глава 28. Вогняне кільце Нульового Сектора

Вихід із підпросторового коридору в центрі Нульового Сектора нагадував вибух надновієї зорі, що розколов саме полотно темного космосу. Шість кораблів Альянсу — ветеран «Одіссей», два новітні стометрові титани класу «Атлант» та чотири важкі десантні судна — випірнули з лазурового тунелю в самий епіцентр ворожої армади.

Космічний простір навколо кишів чорними монолітами. Десятки стокілометрових пірамід Мережевих Флагманів утворили величезну тривимірну пастку, в центрі якої пульсувала гігантська чорна сфера — абсолютний обчислювальний центр Імперії Творців.

— Вони знали про наш вихід! — закричав доктор Леві, хапаючись за край пульта керування, коли консолі перед ним заіскрилися від першої ж хвилі електромагнітних завад. — Їхні балістичні комп'ютери прорахували точку нашого з'явлення з точністю до мікросекунди!

— Відставити паніку! — голос Марка Валента пролунав надзвичайно холодно та твердо, прорізаючи какофонію аварійних сирен на містку «Одіссея». — Усім кораблям негайно розгорнути бойовий клин! «Атланти», прийняти фокусування їхнього первинного вогню на свої сріблясті щити! «Одіссей», тримайся за нашими спинами і готуй іонні залпи по правого Флагмана!

Тор стояв біля центрального кристала, його попеляста шкіра покрилася дрібними краплями холодного поту, а довгі сірі пальці буквально злилися з гранями навігаційної матриці.

— Щити «Атлантів» тримають навантаження! — відпортував Асґард, жорстко контролюючи розподіл енергії нульових генераторів. — Але концентрація ворожого вогню зростає кожної секунди! Вони запускають рої автономних дзеркальних дронів із кожної піраміди!

Чорна сфера та навколишні піраміди синхронно спалахнули ослеплим, тривожним багряним світлом. Десятки тисяч голчастих дронів вирвалися з ангарів ворога, утворюючи навколо флоту Альянсу суцільну, киплячу смерть із металу та плазми. Перший же залп ворожих векторних випромінювачів вдарив у носовий щит правого крейсера «Атлант». Срібляста броня заіскрилася, поглинаючи трильйони гігават руйнівної енергії, а рунні знаки Архітекторів на корпусі корабля загорілися яскравим білим полум'ям.

— Вони б'ють на ураження! — прогримів Молот із приміщення зброярів. Сержант уже зафіксував себе у стаціонарному бойовому креслі важкого десантного судна. — Капітане, дай нам дозвіл на виліт! Ми не можемо просто сидіти в цій консервній бляшанці й чекати, поки вони розколотять наші крейсери на шматки!

Марк Валент подивився на панорамний екран, де просто перед ними виростала гігантська стіна з чорного квадріуму та смертоносних векторних променів.

— Виліт десантних груп та винищувачів дозволено! — скомандував капітан. — Загін «Альфа», на вихід! Пробиваємо коридор до їхньої головної комунікаційної магістралі на поверхні центральної сфери! Наша ціль — підключити вірусний код Архітекторів до їхнього центрального процесора зсередини!

У шлюзових ангарах «Одіссея» та «Атлантів» зчинився шторм. Важкі стулки розсунулися, випускаючи у відкритий космос ескадрильї винищувачів «Стриж» та штурмові боти десантників.

Тінь і Марк першими вивели свої фазові кораблі у відкритий простір Нульового Сектора. Їхні винищувачі, залишаючи за собою яскраво-блакитні інверсійні сліди, кинулися прямо у щільний рій ворожих дронів.

— Тіне, лівий фланг твій! — скомандував Марк, роблячи різкий боковий маневр, щоб ухилитися від зухвалої векторної голки, яка пропалила вакуум за сантиметр від його кабіни.

— Бачу їх! — відповіла снайперка. Її винищувач зробив складну вертикальну петлю, випустивши серію самонавідних фазових ракет.

Снаряди з первинним кодом Древніх розірвали першу шеренгу ворожих дронів на сліпучі хмари перламутрового пилу. Але на місце знищених машин негайно прибували нові загони: Творці використовували всю обчислювальну міць свого центру, закидаючи людський флот нескінченними хвилями металевої саранчі.

— Їх занадто багато, капітане! — вигукнув Молот, чий штурмовий бот ішов одразу за ними, поливаючи ворогів вогнем із важких прискорювачів маси. — Вони регенерують швидше, ніж ми їх випалюємо!

— Нам не потрібно знищувати їх усіх, Молоте! — відповів Марк, дивлячись на навігаційний маркер у своїй шоломовій проєкції. — Нам потрібен лише один пролом у захисному полі центральної сфери! Тіне, готуй заряд із вірусною матрицею Архітекторів!

Винищувачі та десантні судна Альянсу, об'єднавшись у єдиний бойовий клин під прикриттям могутніх щитів нових «Атлантів», пробивалися крізь вогняний шторм у саме серце ворожої імперії. Попереду на них чекало зіткнення з головним стражем Нульового Сектора — велетенською квантовою цитаделлю, де вирішувалося майбутнє всього людства.