Глава 17. Стрибок у пекло

Ангар крейсера «Одіссей» був занурений у глибоку, майже містичну темряву. Лише тьмяні лазурові спалахи діагностичних консолей висвітлювали силуети бійців загону «Альфа», які перевіряли спорядження перед найскладнішою операцією у своєму житті.

Модифікований десантний бот, пофарбований у матово-чорний радіопоглинаючий композит, висів на магнітних затискачах внутрішнього шлюзу. Інженери Асґардів на чолі з Тором встановили на його носову частину експериментальний фазовий бурильний модуль, здатний проплавляти навіть найщільніший рідкий квадріум Творців.

Марк Валент затягнув останні ремені нового тактичного бронекостюма. Замість згорілого у минулому бою «Форпосту», тепер його плечі й груди захищала посилена титаново-сапфірова броня, інтегрована з прадавнім кодом Архітекторів. Поруч із ним Тінь перевіряла магазини для фазових пістолетів, її рухи були вивіреними до мікросекунди, а обличчя не виражало жодних емоцій — лише холодна, крижана зосередженість.

— Усі системи маскування синхронізовані з сигнатурою Флагмана, — пролунав спокійний голос Тора, коли він підійшов до капітана. Асґард тримав у руках кристалічний накопичувач із розширеною матрицею деактивації. — Коли ви вийдете з підпросторового тунелю в Нульовому Секторі, системи ворога сприйматимуть ваш бот як частину їхнього власного відступаючого корпусу. У вас буде рівно чотири хвилини, перш ніж їхній центральний інтелект розпізнає дисонанс у частотах.

— Чотирьох хвилин нам вистачить, щоб дістатися камери поглинання і витягнути звідти Молота, — твердо відповів Марк, забираючи кристал і вставляючи його у головний термінал бота.

— Пам'ятайте, — додав доктор Леві, який спостерігав за підготовкою з командного пункту. — Нейронний контур сержанта зараз підключений до їхньої загальної обчислювальної мережі. Якщо Творці почнуть процедуру повного стирання особистості, будь-яке різке фазове втручання може викликати зворотний імпульс у ваші власні шоломи. Ви повинні діяти швидко й чисто.

Марк і Тінь мовчки кивнули. Вони зайшли у герметичний відсік десантного бота, і важка стулка зачинилася за ними з глухим металевим ляскотом.

Крейсер «Одіссей» здійснив стрибок у незвіданий підпросторовий коридор. Космічний простір навколо корабля розсипався на мільйони чорно-фіолетових іскор, коли вони пробивали межу міжгалактичного рубежу.

За кілька годин на екранах дальнього сканування з'явився Нульовий Сектор.

Це було моторошне, величне видовище. Замість звичних спіралей галактик, тут темніло величезне скупчення мертвих зірок, оточене сотнями гігантських чорних монолітів і тридцятикілометровими пірамідами Флагманів, які вишикувалися навколо єдиного колосального об'єкта — центрального сервера Імперії Творців, що нагадував чорну сферу завбільшки з планету.

У самому центрі цієї сталевої армади повільно дрейфував той самий Мережевий Флагман, який забрав Молота.

— Ми на позиції виходу, — повідомив Тор із містка «Одіссей». — Скидаємо маскувальне поле. «Альфа», ваш вихід за три... дві... одна... Рух!

Десантний бот вилетів із нижнього шлюзу крейсера, перетворившись на чорну тінь на тлі вражаючої величі ворожої бази. Завдяки запозиченій сигнатурі, сторожові системи Творців не зреагували на появу маленького корабля. Бот плавно, наче привид, наблизився до грандіозного корпусу стокілометрової піраміди і безшумно пристикувався до її нижнього аварійного шлюзу.

— Зчіплювання успішне, — пролунав голос Тіні у внутрішній мережі. — Пробиваємо зовнішню квадріумну оболонку.

Фазовий бурильний модуль з гудком занурився в чорний метал. Рідкий квадріум намагався затягнути пролом, але код Архітекторів, вшитий у свердло, розривав молекулярні зв'язки ворога на атомарному рівні.

За кілька секунд стулки внутрішнього шлюзу піддалися. Марк і Тінь увірвалися всередину Флагмана, тримаючи зброю нагоготові.

Перед ними простяглися нескінченні, темні коридори, виготовлені з холодного чорного металу, який пульсував криваво-червоними світловими жилами. Тут не було повітря у звичному розумінні — лише густий, іонізований газ і повна відсутність гравітації, що змушувала бійців активувати магнітні підошви бронекостюмів.

— Сканери фіксують імпульс сержанта, — прошепотіла Тінь, стежачи за навігаційною міткою на шоломі. — Він на три рівні нижче, у центральному ядрі обробки даних.

— Рухаємося туди, — відповів Марк. — Тримайте зброю на готовності. Творці вже знають, що ми тут.

У цей момент червоні жили на стінах коридору спалахнули яскравим, тривожним світлом. Попереду, з темних поворотів, почали виринати силуети автономних бойових дронів із випаленого квадріуму.

Фінальна фаза порятунку розпочиналася.