Сапфірово-зелене сяйво атмосферного тертя розлилося по форсованому бронесклу «Валькірії», коли штурмовик на божевільній, межовій швидкості прорізав мезосферу Землі. Корпус із наноквадріуму, загартований у сотнях міжгалактичних сутичок, вібрував від дикої напруги. Фазовий захисний купол Фурлінгів тримав удар, перетворюючи розпечену плазму на лазуровий шлейф, що розтягнувся на десятки кілометрів позаду.
За кормою штурмовика, високо на орбіті, тридцятикілометровий моноліт Темних Творців повільно розвертався. Його чорна, позбавлена відблисків туша більше не випромінювала криваво-червоних фазових ниток — після знищення носія першого рангу та штурмового прориву «Валькірії» прадавня глиба перейшла в стан пасивної регенерації. Проте кожен на містку розумів: це була лише коротка, оманлива пауза перед справжньою бурею.
— Посадкова траєкторія стабільна! — вигукнув доктор Леві, витираючи піт з чола і гарячково перезавантажуючи діагностичні модулі. Його пальці мигтіли над прозорою клавіатурою. — Входимо в повітряний простір над Кристалічним щитом! Головний Октагон-1 готує антигравітаційну ложбіну для екстреного гальмування!
Марк Валент скинув шолом і важко опустився на капітанське крісло. На його скронях пульсували жилки від перевантаження, а тактична форма була просякнута гаром і кіптявою вибуху в доці. Поруч Молот із важким зітханням від'єднував випалений патронний короб від свого кулемета, а Тінь спокійно чистила оптичний блок фазової гвинтівки, методично перевіряючи затвор за затвором.
— Тор, який статус планетного щита? — запитав Марк, повертаючись до Асґарда.
— Після того, як ви знищили носія всередині моноліта, викачування енергії з першого Модуля Нульової Точки припинилося, — відповів Тор, коригуючи кристал на навігаційній панелі. — Глобальна система «Спадщина» відновлює частоту на вісімдесяти відсотках потужності. Проте захисний контур більше не є таємницею для Творців. Вони знають резонансну матрицю нашого МНЛ і легко підлаштують свої випромінювачі при наступній атаці.
— А це означає, що наступний удар вони завдадуть не одним монолітом, — похмуро мовив Молот, заклавши новий магнітний фіксатор у свій комплекс. — Вони прийдуть повноцінною армадою.
«Валькірія» безшумно пройшла крізь масивні засувні гермоворота підземного дока. Важкі антигравітаційні подушки підхопили трьохсоттонний корабель і м'яко зафіксували його на підвісному ложементі. Як тільки апарель з гучним скреготом торкнулася гранітних плит, до штурмовика рвонули медичні бригади та інженерні групи обслуговування.
Генерал-майор Ковальчук уже чекав на групу «Альфа» біля підніжжя посадкової платформи. Його обличчя було викарбуване з граніту, а у темних очах читалася тривога, якої капітан Валент не бачив з часів першого прориву Реплікаторів.
— Капітане, — генерал міцно потиснув руку Марку. — Мені передавали телеметрію з вашого шолома. Ви вступили в прямий контакт з їхнім командуванням?
— Ми знищили одного з їхніх провідників і пробили корпус моноліта, пане генерале, — суворо відповів Марк. — Але це була лише розвідка боєм. Вони називають нас «дітьми пилу» і вважають наші технології корумпованою спадщиною, яку треба вилучити. Вони готують повномасштабне вторгнення з безехової пустоти.
— Ходімте в ситуаційний зал, — Ковальчук жестом запросив групу за собою. — У нас виникла нова проблема. І вона перебуває не лише на нашій орбіті.
Зал оперативного командування Октагону-1 вирував від напруги. На великій тривимірній мапі Чумацького Шляху замість звичних зелених маршрутів Альянсу миготіли сотні червоних знаків оклику та каскади застережень.
— Три хвилини тому, — почав Ковальчук, підходячи до центрального голографічного столу, — наші підпросторові ретранслятори на Чулаку, Толлані та в галактиці Пегас зафіксували одночасний сплеск надвисокої частоти.
— Творці активували решту своїх орбітальних монолітів? — швидко запитала Тінь, спираючись на край консолі.
— Гірше, — втрутився доктор Леві, який уже встиг підключити свій планшет до головного сервера Октагону. — Це був не просто сигнал. Це був код глобального деактиваційного перезавантаження! Усі прадавні артефакти Древніх, Фурлінгів та Асґардів, які знаходяться на досліджуваних нами планетах, почали переходити в режим автономного блокування. Вони просто відключаються від наших мереж!
На екрані спалахнула деталізована схема Атлантіса-2 у галактиці Пегас. Кристалічні вежі прадавнього міста-корабля на очах втрачали своє сапфірове сяйво, занурюючись у глибоку, незворотну консервацію. Такі ж сповіщення надходили з Іонних Гармат Толлани та підземних бункерів Чулаку.
— Вони намагаються позбавити нас технологічної бази, — промовив Тор, встаючи поруч із Марком. — Творці вважають, що без вихідних матриць Чотирьох Рас людство втратить здатність до будь-якого організованого спротиву.
— Але вони не врахували одного, — Марк Валент поклав броньовану долоню на голографічний стіл, і в його очах спалахнув запеклий вогонь. — Вони створили ці матриці мільярди років тому, але ми навчилися поєднувати їх із людською адаптивністю та нашою інженерною думкою. Вони думають, що ми беззахисні без їхніх кристалів. Пора доказати їм, що людство неможливо просто «деактивувати».
— Що ви пропонуєте, капітане? — запитав Ковальчук, уважно дивлячись на Валента.
— Не чекати, поки їхній основний флот вийде з безехової пустоти над Землею, — твердо відповів Марк. — Леві, Тор, ви казали, що Ковчег Тіней містить первинні координати їхнього ретрансляційного вузла у міжгалактичному вакуумі?
— Так, — підтвердив Леві, виводячи на екран складну матрицю просторового зсуву. — Точка нуль-альфа на самій межі спостережуваного Всесвіту. Вона розташована за трьома мільйонами світлових років від нашої галактики. Саме звідти йшов імпульс, що пробудив орбітальний моноліт і запустив процес блокування артефактів.
— Ми візьмемо «Валькірію», підключимо всі три Модулі Нульової Точки через Резонатор Фурлінгів і завдамо превентивного удару по їхньому центральному вузлу, — мовив Валент. — Якщо ми знищимо їхній ретранслятор у пустоті, вони втратять здатність деактивовувати наші системи на відстані і будуть змушені воювати за звичайними фізичними законами.