Глава 3. Сталевий злам

Гукіт важкого кулеметного розряду Молота лунав у залі з чорного квадріуму, наче безперервний тріск розриваної матерії. Важкі свинцево-іонні кулі комплексу «Вулкан» здирали з передніх лав Конструкторів пластини захисного фазового поля, вибиваючи з їхніх кістлявих тіл снопи сліпучих червоних іскор.

Проте Конструктори Темних Творців не зупинялися. Вони рухалися з математичною, лякаючою синхронністю. Якщо один робототехнічний юніт розпадався під свинцевим потоком на друзки, його місце негайно займали два наступних, ступаючи прямо по уламках своїх попередників. З їхніх видовжених правих маніпуляторів виривалися вузькі, голчасті промені фіолетової плазми, які випалювали кристалічну підлогу й залишали глибокі, розжарені борозни на титанових пластинах загороджень.

— Тінь, закривай правий флагманський вектор! Вони тиснуть на апарель! — закричав Марк Валент, посилаючи короткі, хірургічно точні черги з фазового карабіна в уразливі суглоби ворожих механізмів.

Карабін Марка, переведений у режим кінетичного перевантаження, діяв безвідмовно. Кожен влучний постріл відкидав двометрові чорні постаті на кілька метрів назад, змушуючи їхній квантовий каркас дестабілізуватися і розсипатися на дрібний, мертвий порошок. Проте ворогів було занадто багато. Вони насувалися суцільною темною хвилею, витісняючи загін «Альфа» прямо до відчиненої апарелі згаслої «Валькірії».

Тінь діяла бездоганно. Звівши важку фазову гвинтівку, вона не витрачала жодного зайвого патрона. Кожен її постріл пробивав кришталеві маски Конструкторів, розриваючи їхні внутрішні командні кристали.

— Марку! Їхній алгоритм перебудовується! — вигукнула вона, не зводячи ока з фосфорного прицілу. — Вони перестали атакувати в лоб! Лівий фланговий загін намагається обійти нас через верхній ярус!

Марк швидко підвів голову. На висоті п'ятдесяти метрів по гладких, дзеркальних стінах залу, ігноруючи закони земної гравітації, стрімко пересувалася сотня триногих механічних істот. Вони готувалися стрибнути прямо на дах «Валькірії», щоб заблокувати аварійний вихід та розрізати групу навпіл.

— Молот, перенеси вогонь на верхній ярус! Не дай їм зачепитися за корпус! — скомандував капітан.

— Прийняв! — заричав кулеметник, розвертаючи масивний ствольний блок «Вулкана» вгору.

Важкий потік фазового свинцю прошив стелю залу. Десятки триногих Конструкторів, розірвані кінетичними ударами, горохом поспадали донизу, важко гримаючи об кристалічні плити. Проте напруга оборони зростала щосекунди. Перевантажені акумулятори бронекостюмів бійців видавали тривожні звукові сигнали — без підтримки джерела МНЛ внутрішні силові щити «Форпостів» швидкими темпами виснажувалися.

У цей момент доктор Леві, який разом із Тором переховувався за масивним стійковим шасі штурмовика, закричав через внутрішній зв'язок:

— Марку! Я зробив це! Я зробив аналіз їхньої внутрішньої мережі!

— Говори коротко, Артуре! — рябкнув Валент, збиваючи з ніг чергового Конструктора, який підібрався на відстань прямого удару.

— Вони не використовують звичайну радіочастоту чи підпростір! — гарячково вигукнув вчений, демонструючи автономний планшет із миготливими графіками. — Конструктори керовані безпосередньо через квантову вібрацію квадріуму, яку випромінюють ті три великі постаті в центрі! Якщо ми не нейтралізуємо їхній центральний сигнал, ці механізми відновлюватимуться безкінечно!

— Тор! Ти можеш сформувати зворотний імпульс через наш автономний Резонатор? — запитав Марк, відступаючи на крок до апарелі.

Асґард підвів свій великий, прозорий планшет до світла:

— Повний фазовий імпульс неможливий через деактивацію Модулів Нульової Точки. Проте ми можемо використовувати накопичену статичну енергію лікувального контуру «Валькірії». Якщо подати її на носову турель у вигляді одного концентрованого короткого замикання, це створить локальний квантовий шум.

— На скільки часу це зупинить Конструкторів? — запитала Тінь, міняючи випалений магазин гвинтівки.

— Приблизно на вісімнадцять секунд, — спокійно відповів Тор. — Після цього наш останній резервний накопичувач повністю вигорить.

— Вісімнадцяти секунд мені вистачить, — суворо мовив Марк Валент. Він перевірив механічний затискач ручної фазової гранати Фурлінгів на своєму поясі. — Тор, Леві — готуйте вибух статичного контуру. Молот, Тінь — по моєму сигналу кидок прямо до центральних Творців. Ми маємо показати їм, що їхній контроль не абсолютний.

— Зрозумів, командире, — похмуро посміхнувся Молот, перезаряджаючи «Вулкан» останнім важким патронним коробом. — Спробуємо пробити їхні дзеркальні маски.

Асґард Тор ступив до кабіни штурмовика. Його пальці гарячково торкнулися механічних тумблерів аварійного скидання статичного заряду.

Носова турель «Валькірії», яка здавалася повністю мертвою, раптово спалахнула сліпучим, розсіяним біло-блакитним полум'ям. Вона випромінила не промінь, а велетенську, кулясту хвилю електричного розряду, яка із сухим шаленим тріском прокотилася по всьому залу.

Потрапивши під дію статичного шуму, сотні Конструкторів застигли на місці. Їхні очі-випромінювачі згасли, а чорні металеві суглоби паралізувало.

— Пішли! — закричав Марк Валент.

Три бійці групи «Альфа» рвонули вперед, минаючи заціпенілі шеренги ворожих механізмів. Вони бігли прямо до трьох триметрових постатей Темних Творців, які спокійно висіли в повітрі в центрі залу.

Творці не проявили жодного страху чи тривоги. Центральна постать у дзеркальній масці повільно піднесла ліву руку, і навколо них спалахнув щільний, криваво-червоний фазовий бар'єр.

— Молот, вогонь у точку! — закричав Марк.

Молот випрямився на повний зріст і втиснув спусковий гачок «Вулкана». Потік свинцю та іонних розрядів з відстані десяти метрів врізався прямо в червоний щит Творців. Силове поле затріщало, заломлюючи світло, але витримало кінетичний удар.

У той же мікросекундний проміжок Тінь зробила свій найкращий постріл. Вона вицілила тонесеньку тріщину в силовому контурі, яку пробив Молот, і випустила фазову голку прямо у кристалічну маску центрального Творця.