Глава 24. Ціна свободи

Сліпуче сапфірове сяйво, що вирвалося із Серцевого Кристала «Цитаделі Антлант'а», не просто засліпило датчики кораблів. Воно пропекло сам простір, викликавши потужний просторово-фазовий резонанс.

На центральній консолі Залу Тронного Резонансу каскадами спалахували рунічні символи Альтеранів. Проте замість очікуваного мирного пульсування системи, підлога під ногами бійців розвідгрупи «Альфа» здригнулася від важкого, низькочастотного удару.

— Марку! Це не стандартний протокол блокування! — закричав Леві, гарячково зчитуючи дані, що струменіли з психо-кристала. Його окуляри зсунулися на кінчик носа, а на чолі виступив холодний піт. — Резонансна хвиля зламала не лише зв'язок Реплікаторів! Вона спровокувала гравітаційний зсув у ядрах подвійної чорної діри «Ереб»!

Марк Валент припав до кристалічного бордюру, перезаряджаючи карабін. Ззовні, крізь напівпрозоре склепіння купола, було видно, як величезні протуберанці палаючої плазми, що їх чорні діри витягували одна з одної, змінили свій вектор. Обидва сингілярні об'єкти почали стрімко зближуватися, прискорюючи обертання акреційного диска у сотні разів.

— Тор! Що відбувається?! — голосно запитав Марк, перекриваючи наростаючий гуркіт.

Асґард Тор стояв непорушно, але його зазвичай спокійні сірі очі звузилися. Ментальний імпульс, який він направив до нейромережі Валента, розривався від тривожних сигналів:

— Баал передбачав наш маневр. Перед тим, як його загін відступив, він завантажив у нижній енергетичний контур Цитаделі вірусний суб-код Ґоа'улдів. Серцевий Кристал перенаправив частину імпульсу в гравітаційні якорі станції. Захисні поля, що утримували Цитадель у точці рівноваги між чорними дірами, відключені на вісімдесят відсотків!

— Тобто ця гігантська кришталева штука зараз просто впаде в чорну діру?! — закричав Молот, який разом із Тінню щойно вибіг із шахти підйомника. На бронекостюмі кулеметника зяяли глибокі сліди від плазмових опіків Джаффа, а залишкові елементи живлення його кулемета диміли.

— Не впаде, а буде розірвана припливними силами через двадцять чотири хвилини, — уточнив Тор із крижаною математичною точністю. — Поле подій «Ереба» розширюється.

— Капітане! Ворожий флот не втік! — доповнила Тінь, прикладаючи до забрала тактичного шолома модуль зв'язку. — Вони вийшли на безпечну відстань за межі акреційного диска і перекрили вектор прямого стрибка в гіперпростір! Флагман Баала і два крейсери Орі тримають під прицілом єдиний стабільний вихід із системи!

Марк Валент швидко оцінив ситуацію. Перемога, яка здавалася такою близькою кілька хвилин тому, перетворилася на чергову смертельну пастку. Серцевий Кристал був активований, мережу Октагонів було перезавантажено і вирвано з-під контролю ворогів, але сама Цитадель разом із групою «Альфа» та «Валькірією» опинилася на краю пащі гравітаційного монстра.

— Леві, скільки часу потрібно для повного копіювання Матриці Адрес із Серцевого Кристала? — запитав Валент.

— Щонайменше п'ятнадцять хвилин! — з розпачем відповів вчений. — Якщо ми перервемо процес зараз, ми втратимо шифри доступу до дев'яти тисяч Октагонів у віддалених секторах! Земля знову залишиться напівсліпою!

— Працюй, Артуре. Ми дамо тобі ці п'ятнадцять хвилин, — твердо мовив Марк. Він повернувся до Молота та Тіні: — Зайняти кругову оборону біля консолі. Баал задіяв вірус, а це означає, що його елітні штурмовики — «Ашкарак», особисті вбивці Системного Владики, — вже всередині Цитаделі. Вони спробують забрати носії пам'яті до того, як станцію розриватиме на частини.

— Хай тільки спробують, — вискалився Молот, заганяючи в приймач кулемета останню запасну стрічку з зрідженими плазмовими зарядами. — Я ще не законсервував їхніх вбивць за допомогою нашої нової іонної іграшки.

Двері Залу Тронного Резонансу знову вибухнули — цього разу не білим вогнем Орі, а важкими, високочастотними термобаричними зарядами. У залу вдерлися десятки постатей у важких суцільних обладунках із темного нанієвого сплаву. Вони пересувалися безшумно, закриваючись енергетичними щитами риб'ячої луски і відкриваючи вогонь зі швидкострільних плазмових метателів.

— Контакт! — рявкнула Тінь, завалюючись за кристалічний пілон і роблячи миттєвий постріл. Куля з гвинтівки знесла шолом першому вбивці, але решта штурмовиків продовжила тиснути, засипаючи позиції групи «Альфа» снопами розпеченої плазми.

Марк Валент вів вогонь короткими, контрольованими чергами, збиваючи щити ворогів і не даючи їм підійти до консолі Леві. Поруч із ним Тор, використовуючи свій маніпулятор Асґардів, створював локальні гравітаційні відхилення, перенаправляючи плазмові заряди ворога у стіни та стелю.

Бій перетворився на криваве пекло під гуркіт вибухів та тріск силових полів. Кристалічні арки Залу розліталися на тисячі гострих як лезо уламків.

— Десять хвилин до колапсу гравітаційного якоря! — вигукнув Леві, не відриваючи очей від завантажувальної стрічки, яка повільно заповнювалася сапфіровим світлом. — Вісімдесят відсотків даних завантажено!

— Леві, прискорся! — закричав Молот, коли плазмовий заряд розірвався поруч із його плечем, опаливши титанову пластину і збивши його з ніг. Кулеметник заричав від болю, але знову звівся на коліно, відстрілюючись із пістолета-кулемета.

У цей момент просторовий шторм позаду купола досяг піку. Від один із променів Цитаделі, не витримавши гравітаційного тиску, зі страшним тріском відірвався і поволі полетів у пащу чорної діри, розпадаючись на атоми. Станцію струсонув такий потужний поштовх, що частина штурмовиків «Ашкарак» втратила рівновагу.

— Завантаження завершено! — закричав Леві, висмикуючи з консолі сяючий загартований модуль пам'яті Фурлінгів. — Я забрав усе!

— До «Валькірії»! Негайно! — скомандував Марк.

Залишками вогню вони відтіснили вбивць Баала і кинулися до шахти підйомника. Платформа понесла їх униз, у той час як сама Цитадель розпадалася на частини. Кристалічні стіни тріскалися, атмосфера зі свистом вилітала у відкритий космос через пробиті сектори.