Глава 23. Обитель Альтеранів

Захисний щит «Цитаделі Антлант'а» бліднув із кожною секундою. Спалахи дезінтеграційних променів Реплікаторів та важкі плазмові залпи флагманів Баала беззупинно били у кришталевий купол прадавньої станції, викрешуючи снопи яскраво-фіолетових іскор.

«Валькірія» пройшла крізь тріщину у зовнішній оборонній сфері на межі можливостей своїх двигунів. Марк Валент майстерно посадив важкий крейсер на закриту посадкову платформу резервного шлюзу, розташовану на нижньому ярусі східного променя Цитаделі.

Герметичні стулки шлюзової камери зачинилися за бійцями групи «Альфа», відсікаючи пекельний гуркіт зовнішнього космічного бою.

Усередині Цитаделі панувала велична, дещо моторошна тиша. Високі склепіння коридорів були викувані з прозорого кристалічного сплаву, усередині якого плавно переливалися золоті енергетичні нитки. Повітря було насичене іонізованим озоном та легким запахом сухого хвоїно-траваного аромату — так працювали прадавні регенераційні системи Альтеранів.

— Показники атмосфери ідеальні, — прошепотів Леві, опускаючи забрало свого шолома і гарячково зчитуючи дані з портативного монітора. — Тиск — одна атмосфера, вміст кисню — двадцять один відсоток. Марку, це не просто військова станція... Це був головний науковий і духовний центр Древніх перед їхнім масовим Вознесінням!

— Ми тут не для екскурсій, Артуре, — суворо нагадав Валент, перевіряючи щільність фіксації магазину у своєму модернізованому карабіні. — Тор, де знаходиться центральний реактор і Головний Вузол?

Асґард Тор зробив кілька кроків уперед. Його тендітна постать здавалася крихітною під п'ятнадцятиметровими кришталевими арками Цитаделі, проте в кожному русі відчувалася абсолютна впевненість.

— Нам потрібно піднятися на найвищий ярус центральної вежі — Залу Тронного Резонансу, — мовив Тор через ментальний інтерфейс. — Саме там розміщено кристалічний матричний шар, який керує фазовою просторовою мережею всіх Октагонів. Проте будьте уважні: автоматичні оборонні системи Цитаделі не розрізняють союзників і ворогів, якщо у нас немає активного Ключа Авторизації.

— Леві має Кодекс, у тебе Ключ Асґардів, а в мене Симфонічна Капсула, — мовив Марк. — Сподіваюся, цього вистачить, щоб місцеві «двірники» не розпилили нас на атоми.

— Капітане, у нас проблеми! — перебила Тінь. Вона стояла біля виходу з посадкового доку, контролюючи верхній технологічний ярус крізь оптику гвинтівки. — Внутрішня оборонна система станції вже пробита! З північного сектору просувається загін Ґоа'улдів під прикриттям штурмових дронів! І вони не одні!

Марк Валент припав до кристалічної колони. Через спектральний режим тактичного окуляра він побачив, як широким центральним маршем Цитаделі крокують два десятки важкоброньованих Джаффа в чорно-золотих обладунках. Попереду них ішов чоловік у довгій мантії з палаючими білими очима — Пріор Орі. У руках фанатик тримав масивний посох із сяючим синім кристалом на верхівці, який легко розсував внутрішні силові заслони Древніх.

А за ними, намов сіра рідка маса, по стінах і стелі повзли сотні механічних сателітів Реплікаторів.

— Вони об'єдналися навіть усередині станції, — здивовано мовив Молот, упираючи сошки кулемета у кристалічний бордюр. — Фанатики, паразити і сталеві павуки... Який огидний коктейль.

— Вони намагаються пробитися до Залу Тронного Резонансу з протилежного боку, — мовив Тор. — Якщо Пріор Орі торкнеться Центрального Кристала своїм посохом, він перепідпорядкує мережу Воріт Волі Подорожніх. Тоді весь Чумацький Шлях зануриться у темряву.

— Не торкнеться, — відрізав Марк Валент. Погляд капітана став гострим і холодним. — «Альфа», план наступний. Молот і Тінь — займаєте панівну висоту на балконі другого ярусу і зв'язуєте вогнем загін Джаффа та Реплікаторів. Не підпускайте їх до ліфтової шахти!

— Зроблено, капітане! — вискалився Молот.

— Леві, Тор — зі мною до центрального підйомника. Ми повинні дістатися Тронного Залу першими і запустити протокол блокування! Рушаємо!

Молот відкрив вогонь першим. Важкий гуркіт його кулемета розірвав священну тишу Цитаделі. Перша черга з плазмовими елементами розірвала трьох воїнів Джаффа разом із їхніми силовими щитами. Одночасно прогримів вибуховий постріл Тіні — важка куля пробила посох одного з помічників Пріора, викликавши локальний детонаційний спалах.

— Вороги Проходження! — закричав Пріор Орі, піднімаючи свій посох. Синя хвиля телекінетичної енергії вирвалася з кристала, розбиваючи кристалічні арки і спрямовуючись на позицію Молота.

— Ноги! — закричав Молот, роблячи тактичний перекат убік за секунду до того, як балкон, де він стояв, перетворився на скляний пил.

Тим часом Марк Валент, Леві та Тор рвонули до центральної вертикальної шахти. Кристалічна платформа підйомника спалахнула блакитним світлом, відчувши присутність Асґарда, і стрімко понесла їх вгору — на висоту кількох кілометрів, прямо до вершини Цитаделі.

Коли платформа зупинилася, перед ними розкрилися величні золоті двері Залу Тронного Резонансу.

У центрі гігантського купольного приміщення висів у повітрі занурений у силове поле велетенський багатогранний кристал. Це був Серцевий Кристал Антлант'а — джерело енергії та розум усієї мережі Октагонів.

— Нарешті... — мовив Леві, підбігаючи до консолі керування. — Марку, це дивовіжно! Тут записані матриці адрес усіх Воріт у десяти галактиках!

— Менше захоплення, Артуре! Вмикай блокування! — застеріг Валент, стаючи біля входу і наводячи карабін на двері.

Асґард Тор підійшов до центральної панелі. Його тонкі пальці торкнулися трьох кристалічних гнізд.

— Для активації Протоколу «Захист Спадщини» потрібне одночасне введення трьох елементів, — пролунав голос Тора. — Ключ Асґардів — активовано. Леві, встановлюй Кодекс! Марку, задій Симфонічну Капсулу!

Марк дістав із контейнера сяючий кристал Фурлінгів. Проте в той самий момент масивні золоті двері Залу з гуркотом розлетілися на шматки.