Вигнанець

Вигнанець

     Після ритуалу, Вартові провели команду через ряд етапів підготовки для взаємодії з потоками енергії. Скільки часу це зайняло достеменно невідомо, оскільки це поняття тут не існує. У будь якому випадку це нікого і не хвилювало, тому що за інших обставин це було б неможливо здійснити.

     Всі члени команди пройшли через сеанс медитації та контрольованого дихання, щоб зосередити свою свідомість. Це допомогло їм знизити рівень стресу та підготувати розум до сповільнених активностей організму. Друзі розвивали здатність відчувати та розрізняти потоки. Вони навчилися реагувати на зміни в енергетичному полі, що оточує їх та підвищили свою чутливість. Через слабкість людського організму, Вартові порадили приділити увагу створенню колективної енергетичної матриці. Кожному окремо було важко перебувати у сотнях мільярдів ниток даних, але спільними діями відсоток успіху збільшувався. Не менш важливою частиною було і розвиток уміння вчасно відключатися від занадто інтенсивного впливу потоку. Навіть деякі Вартові загубилися у просторі через надмірне перебування у “бібліотеці” Всесвіту. Деякі вихори інформації вміли як відштовхувати так і затягувати жертву запитань. Це відбувалося через те, що ніщо і ніколи не залишається без нагляду. Потойбічна система коректив напрямку потоків може виявити та стерти необачного дослідника як помилку в глобальній системі. (Я впевнений, що мій читач знає як працює система антивірусу на ПК чи телефоні, тому не буду повторюватися).  Спеціальні сесії, де головні герої взаємодіяли з енергійним полем один одного були для початку безпечніші. Це допомагало їм розвивати спритність у сприйнятті та керуванні енергією.

     Аліса, налаштована скептично, обережно вирішила відокремитися від решти групи під час церемонії і підготовки. Вона вибрала самотній куточок під високою аркою з витонченим, здавалося, мармуровим оздобленням. Вона безперервно роздумувала про всі ці події сповненні екзотики. Її товариші, бездумно поглиблювались у свої нові здібності. "Це все лише гра людської уяви," – подумала вона, зітхаючи. Аліса не виконувала ритуалів та не займалася медитацією. Увесь вільний час ЛІ присвятила вивченню дерева, його коріння та форми. Визначити логіку пульсацій енергії так і не вдалося, проте купу ескізів та описів вона створила. Вона аналізувала свої власні відчуття і вірила, що це можливо все це пояснити в термінах природничих наук. Їй дуже заважало те, що вона не хімік і не біолог.  Тим часом, коли інші члени команди глибоко вдихали енергетичний потік, Аліса залишалася поза обоймою, намагаючись зберігати все під контролем. Вона не просто відкидала ідею, але й намагалася знайти підтвердження з точки зору науки, які могли б пояснити те, що відбувалося. Час від часу Аліса чула віддалену музику ритуалу, але вона продовжувала свої спостереження з відстані, намагаючись зберегти свою скептичність.

     На етапі групової синхронізації, коли команда намагалася створити гармонію між своїми енергіями, виявилося, що Дейв відчував труднощі в адаптації. Це було відзначено під час вправ, спрямованих на взаємодію та вирівнювання енергетичних полів учасників. Дейв виявився неспроможним врівноважувати свою енергію з рештою команди. Відчуття напруги та дисонансу були помітні навіть для друзів. Вартові постійно підганяли їх навчання тому порадили виключити Дейва з кола. Таким чином він склав компанію самотній Алісі.

     Захоплено спостерігаючи вправи, які вони пропускали, Аліса вирішила звернутися до Дейва.

• Ти в порядку? - спитала вона, дивлячись на його занепокоєний вираз обличчя.
• Я не впевнений... Щось не так з цими полями. Я не можу знайти своє місце в цьому -  його голос звучав позбавленим впевненості.

     Аліса підійшла до нього ближче. Вони подивилися один на одного та відчули, що їхні сумніви спільні. Повітря стало насиченим та електризованим, а їхні власні враження і невизначеність посилювали внутрішній напружений настрій.

Можливо, вони не ті за кого себе видають – прошепотіла Аліса…