Прокляття Злої Королеви
Вечір.Дім
Двері з грохотом зачиняються. Райна кидає рюкзак на підлогу й важко зітхає. На обличчі — злість, ображеність, образа. В очах палає вогонь. У кухні шумлять тарілки, а голос батька гримить, як грім:
— Ти де швендяла?! Уже темно, а вона собі швендяє, як хоче! Ти мені на голову сіла, чи що?!
— Я була в художці… — крізь зуби, з глухим роздратуванням.
— Та хай вона вже горить, та твоя художка! В тебе ні хліба в хаті, ні майбутнього, а ти малюєш своїх чортів!
Він підходить ближче, але Райна вже йде до своєї кімнати. Хряс дверима.
Кімната Райни.
У темряві тільки приглушене світло настільної лампи. Руки дрижать. Вона ривком витягує з-під ліжка свій блокнот, бере фарби — чорні, червоні, темно-зелені. Її пальці ковзають по паперу, ніби самі ведуть пензель.
На аркуші — повішений чоловік, гілка дерева, мотузка… Вираз обличчя зламаний, майже впізнаваний.
— Він заслужив… — прошепотіла вона, і темна усмішка ледь з'явилася на її губах.
#3394 в Фентезі
#1053 в Молодіжна проза
#380 в Підліткова проза
Відредаговано: 20.04.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
