ГЛАВА 2

Арінела стояла в центрі арени, дихаючи різко й глибоко. На щоках у неї вже запеклися холодні вітри, а волосся збилося у недбалі пасма — після годин інтенсивних тренувань з луком та мечем таке траплялося завжди. Проте дівчина трималась рівно, мов натягнута тятива, готова вистрілити будь-якої миті… на жаль, тільки влучним словом

— З ним король, — тихий голос Деймара  увірвався в її концентрацію, і всередині щось обірвалось. Батько прийшов її навістити? Чи єдина причина того була невідома їй сила, що прокинулась чомусь саме зараз і сьогодні?

Арінела ніби вмить зійшла з бойового режиму — різкий подих, і вона вже не воїн, а донька. Донька, яка настільки відвикла від уваги батька, що будь який прояв короля до неї можна було вважати новим дивом світу. Навіть якщо цей прояв був швидкоплинний і не до неї конкретно.
Швидким рухом сховала лук у шкіряне сховище на поясі, випрямилася й озирнулась.

По той бік тренувальної огорожі, трохи віддалік, справді стояв король Талмарії Ардестор Ліардан. Його висока постать здавалася ще вищою через важку, оздоблену металом мантію, що спадала з плеч, ніби продовження трону. Обличчя було різьблене, мов створене з каменю, а темні очі — холодні та проникливі — дивилися просто на неї. У них не було гніву, та й тепла теж. Лише спокійний контроль, який Арінела читала краще, ніж будь-яку книгу.
Принцеса поспіхом схилила голову й поклала руку на груди — віддала шану не як королівська донька, а як лицар. Це вже було в ній настільки природньо, що ніхто давно її не виправляв, навіть королева змирилась з цим порушенням етикету і визнала що це наслідки довгого перебування на тренуваннях. Поруч Елайра виконала бездоганний глибокий реверанс, від чого їй легенько тремтів поділ сукні. Арінела мигцем подивилася на сестру і ледь помітно стиснула губи — батько завжди помічав такі дрібниці і вже з самого початку вона умудрилась зробити щось не так. Вдихнув, вона взяла сміливість подивитися на короля.
Серце в грудях забилося сильніше — не через тренування, а через той погляд, який король не відводив.
Неподалік, позаду короля, стояв радник Лендрік Вейр  — худорлявий, скривлений у ввічливій посмішці чоловік із довгими сріблястими пасмами в тонких косах. Його обличчя завжди виглядало трохи втомленим, але погляд — гострим. Особливо зараз, коли він стримано ковзнув очима по Арінелі, немов оцінюючи її як зброю, яку ще не вирішив — використати чи зламати. Коли вона схилилась у вітальному поклоні, він ледь посміхнувся — тонко, зловісно.
Лендрік заговорив першим, урочисто й рівно, ніби обговорював що сьогодні подати на вечерю: оленя чи фазана. Дівчина вже навчилась розрізняти наслідки їхньої перепалки за його початковою інтонацією
“Ну чому не можна просто набити йому один разочок пику і все?” - подумки шепотіла дівчина кожен раз як він її лютив.

— Ми з його величністю королем бачили… відчули магічний спалах невідомого походження.

«Так, звісно — невідомого походження», — подумки хмикнула Арінела. Її куток губ майже непомітно сіпнувся, коли вона помітила, як зблід радник спіймавши погляд її бузкових очей. Дивно — її сила налякала навіть його. Приємне тепло розлилося у неї в грудях, він боїться магії, хоч придворний маг його найкращий друг? Цікаво
= Раднику - шанобливо почав Деймар, кидаючи погляд на Арінелу, бо напруження між нею та радником можна було різати ножем - в процесі тренування принцеси виникла непередбачувана ситуація з першим проявом її магічної сили… - лицар сподівався на мирне вирішення цієї незручної ситуації. Звісно, потім доведеться пояснювати і придворним, і підданими що королівству нічого не загрожує… від спадкоємиці чи когось ще і це могло принести королю небажані проблеми.

Але наступні слова радника вдарили сильніше, ніж будь-який постріл, який був спрямований не на неї:

— Сер Деймар, поясніть причину виникнення забороненої магії вашою підопічною. Вам її довірили як спадкоємицю Талмарії — і ви виправдовуєтесь тим, що не контролювали ситуації?

Арінела похолоділа, ніби лісовий туман торкнувся кісток. Вона вперше побачила, що провину хочуть покласти на Деймара — її наставника, людину, яка пожертвувала всім, щоб підготувати її до трону. Дівчина ледь помітно зробила крок, вже не зводячи з Лендріка погляд.
Сестра Елайра різко кивнула Арінелі, майже непомітно стиснувши її рукав, — мовляв, не втручайся. Дівчина обережно притримала її за руку, благаючи хоч цього разу не встрявати.

«Він мені ніхто щоб командувати або щоб я його боялась, — холодно промайнуло в голові. — Лише король дає накази. Все інше — його мішура».

Арінела перевела погляд на радника. Той стояв, злегка схиливши голову, і вираз його обличчя говорив лише одне: він отримує задоволення від кожної хвилини її приниження через Деймара.

— Раднику, — Деймар говорив спокійно, але твердо. Його широкі плечі трохи напружилися, коли він ступив уперед. — Мене приставили до принцеси, щоб навчити її володінню зброєю, стратегії, військовій справі…

— Тоді поясніть, чому ваші методи навчання призвели до дій, що можуть похитнути авторитет королівського слова серед народу?

«Шматок лайна, — Арінела знову відчула, як у ній піднімається хвиля злості. — Ти ж сам вимагав цих тренувань… за наказом короля звісно це посилили, але це твоя ідея».

— З усією повагою, — Деймар вже ледве тримав рівний тон. Стосунки радника та Арінели знав кожен при дворі. Але Деймар мав до нього особисту приховану антипатію, через трагедію яку пережив як він сам, так і принцеса — я не міг передбачити, що це тренування викличе перший магічний спалах. Це сталося—

— Випадково? — радник з притиснутими губами підкреслив це слово.

І в ту ж мить Арінела не витримала і з силою вдарила по деревині на огорожі кулаком, але вийшло більш гучно, ніж вона хотіла. 

— Досить!

Її голос пронісся по двору як стріла — коротко, гучно, гостро. Елайра аж здригнулася, не очікувавши подібного від сестри. Дівчина завжди захоплювалась її відкритою демонстрацією сили та незгоди, коли сама мала вести себе як леді і бути покластою та смирною, бо ще не навчилась діяти тонше та хитріше. І не мала таких сил при дворі, щоб чужими руками чинити власне правосуддя . Деймар повільно прикрив очі, немов просив богів про терпіння. Охоронці сестри нервово перезирнулися, наче очікуючи наказу затримати принцесу за відкриту непокору та підірвання авторитету правої руки короля.