- Зустрічайте оплесками, нову зірку нашого закладу, Софію Розумовську – я з посмішкою вийшла до публіки та сіла за білий рояль.
Як мені подобається те, що ресторан, у якому я працюю, дозволяє мені самій обирати репертуар виконання. Сьогодні я вирішила заспівати саундтрек з останнього фільму про Джеймса Бонда. Пісня "No Time To Die" надто сильно закарбувалася у моїй голові, а тому можна поєднати потрібне з приємним.
Пальці звично лягли на клавіші і я почала грати перші акорди. Серце швидко забилося у грудях, чому я сильно здивувалася. Це не перший мій виступ, але хвилювання знову з’явилося.
Після того як те жахіття скінчилося, я вирішила, що не хочу залишатися в Україні. Надто багато людей мене там ще пам’ятає. Дядько прийняв моє рішення, а тому зараз я виступаю в одному з ресторанів Брукліна. Усе життя мріяла побувати на батьківщині батька.
З кожним рядком мені ставало все важче і важче співати. Серце шалено калатало в грудях, ніби відчувало щось таке, що я просто не помічала. Потрібно заспокоїтися. Усе ж добре? Та тільки передчуття підказувало інше.
Можливо на мене так ця пісня діє? Адже у голові почали спливати спогади, які я так глибоко закрила десь у середині. Яка ж я рада, що мене не підводили пальці, які впевнено натискали на клавіші. Я не можу зганьбитися через свої хвилювання перед публікою.
Це всього лише пісня. Усього лише виступ, але по моєму тілу пройшовся мороз. Я відчувала на собі довгий пронизливий погляд. Мені здавалося, що хтось хоче зазирнути мені прямісінько в душу.
Останній рядки далися важко, навіть боляче. Якесь дивне передчуття, яке досягло свого свого піку не давало мені дихати на повні груди. Що зі мною таке?
У залі роздалися оплески, а я схопила себе за груди. Повітря катастрофічно не вистачало. Потрібно вийти за куліси і опанувати себе. Та не встигла я встати за роялю, як на нього ліг величезний букет червоних троянд.
Я повернула голову і завмерла немов вкопана. Ось чому серце так шалено билося, ось чому було так важко дихати…
- Ти…
- Пробач, але я не можу почати нове життя без тебе.
І будуть вони, нарешті, щасливими.