Розділ 2 (Повернутися)

Боже, що відбувається? Підозра у вбивстві, викрадення десяти мільйонів доларів… Нахайян почав мстити, а отже, мені кінець. Сьогодні я мала стати вільною, а тепер сиджу в автомобілі поліції та їду в невідомому мені напрямку. Я прошу зателефонувати моєму дядькові або адвокату, але на мої прохання ніхто не реагує. Мені страшно, дуже страшно, але не тільки за себе. Якщо Нахайян добереться і до Багдата з Аят, то їм теж кінець. 

***

Сьогодні прес-конференція у Катаріни і я помітно хвилююся. Батько досі не дав про себе знати. Я надто добре його знаю, щоб повірити, що він так просто дозволить нам знищити себе.

- Багдат, чому ти не йдеш снідати? – у мою тимчасову кімнату зайшла Аят. Я зараз на таких емоціях, що мені шматок не лізе в горло.

- Я не хочу. Йди без мене – я в соте подивився на дисплей свого телефону. Зовсім скоро все почнеться. Внутрішнє передчуття кричало, що щось піде не так, але я намагався не слухати його.

- Мені теж страшно, але Катаріна не сама, вона з дядьком. Там безліч преси і поліцейських – Аят обійняла мене зі спини і поставила свою голову на моє плече – Ще трохи і ви зможете бути разом.

- Про що ти? – моя серце забилося сильніше. Невже сестра здогадалася? Який же я необережний дурень.

- Ми з тобою близнюки! Я завжди відчуваю, коли в тобі є якісь зміни. Тим паче я не сліпа. Я бачила погляди, коли вона не дивилася у твою сторону, бачила, як ти хвилювався за неї, як допомагав, як злився на те, що не можеш бути на місці батька. І ця втеча… У першу чергу вона була заради Катаріни – я важко зітхнув і не зміг не погодитися з Аят. Це все було щирою правдою.

- Мені здається, що я закохався ще тоді в університеті, коли тільки побачив її… - спогади накрили мене з головою. Я згадав момент, коли придумав тупе запитання, щоб привернути увагу симпатичної українки. Згадав, як побачив її в ресторані і зрозумів, яке тепер мене чекає важке випробування. Катаріна повна протилежність моїм колишнім. Сильна, вольова, незламна. За таких як вона хочеться боротися і нікому не віддавати. І зараз у мене справді з’явився шанс. Я зроблю все, щоб захисти їх з сестрою.

- Багдат, я теж маю тобі дещо розповісти – на цих словах я повернувся до сестри обличчям і уважно подивився на неї.

- Що таке? Що тебе турбує?

- Пообіцяй, що зрозумієш мене. Пообіцяй, що не накоїш дурниць – мені не сподобався тон Аят. Я навіть близько не уявляв, що саме вона може мені розповісти.

- Обіцяю.

- У Дубаї був один хлопець, з яким я спілкувалася деякий час – я почав напружуватися. Тобто спілкувалися? Чому я про це не знав? – Я закохалася в нього, а потім…

- Що потім!? – хто посмів звабити мою сестру? Скільки часу це все тривало? Я не розумів чому злюся. Тому що, хтось посмів подивитися на мою Аят, чи, тому що тільки зараз дізнався, що в неї були до когось почуття?

- Він мені зробив пропозицію стати його дружиною – мене наче холодною водою облили. Аят побачила мій розгніваний погляд, а тому відійшла подалі. Я не знав, що мені сказати на почуте.

- Він не знає наших традицій? Чому не пішов до батька? Як взагалі посмів говорити з тобою наодинці? – я не прихильник консервативних традицій, але не тоді, коли на кону стоїть честь моєї прекрасної Аят. Жодний чоловік не заслуговує на руку і серце моєї сестрички. Жоден!

- Він син французького політика. Учиться… учився разом з нами на курсі. Батько би ніколи не дав добро на наш шлюб.

- І правильно! Цей француз би погрався з тобою, а потім розбив серце. Він тобі не рівня – мій голос ставав усе вищим і вищим. У якусь мить по щокам Аят покотилися сльози. Від цього на душі стало так кепсько.

- Отже, ти маєш право закохатися у ту людину, яку обере твоє серце, а я ні!? У чому я гірша? Чому я не можу обрати? Чому я не можу бути щасливою? – Аят плакала і засипала мене питаннями. На жодне з них я не міг відповісти. Більше всього на світі я хотів, щоб вона була щасливою.

- Іноземець ніколи не зрозуміє наших традицій, менталітету. Він ніколи не буде тебе поважати, як араб. Мусульман ніколи в житті не зрадить свою дружину, ніколи з нею не розлучиться.

- Поважати? Батько сильно поважав Катаріну? Так, мусульманин не зрадить, а всього-на-всього приведе у дім ще одну дружину. Я не хочу бути третьою, п’ятою, десятою. Не хочу плакати щоночі, коли він буде лягати у ліжко до іншої. Я просто хочу бути щасливою. Невже тобі так важко зрозуміти?

- Ніхто з родини не прийме твій вибір – це вперше в житті ми з Аят заговорили за відносини. Скільки було болю в її словах. Як же я раніше був таким сліпим? Як же міг не помічати, що частинка моєї душі вже не маленька дівчинка, яка теж хоче бути коханою.

- Багдат, подивися навкруги. Ми втікачі, які відмовилися від своїх батьків, традицій, батьківщини. Нас уже ніхто не прийме назад. Емірати назавжди для нас закриті, то давай хоч раз у житті наплюємо на все і зробимо так як хотіли. Без осуду, без нарікань, без чужих порад.

- Ти хочеш, щоб я тебе благословив з твоїм французом? – думка про те, що скоро Аят покине мою опіку і буде належати іншому чоловікові, не давала мені спокою.

- Якщо батько дасть нам спокій, то я вийду заміж за Кріса. Подобається тобі це чи ні.