?Прокляття лісу?

В одному королівстві жила собі найкрасивіша принцеса. Вона була дочкою короля Енеса та королеви Лілії. Її ім'я Емма. Жила вона в Елеоносном королівстві. Сама красива й життєрадісна дівчина, стала дуже злою та сумною, як вважали жителі королівства. За один день стільки неприємних ситуацій сталося. У Емми був ворог з дитинства, принц королівства Панелопа , Седрик. З дитинства вони не лагодили, просто ненавиділи одне одного. Але ось коли Еммі виповнилося 19 років, батьки двох королівств захотіли одружити їх. Звісно Емма була проти цього , хоть і трохи любила Седрика. Та ніхто не питав її, чи хоче чи не хоче вона весілля. Кожний вечір, вона влаштовувала скандали, казала, що ніколи не вийде за нього, але батьки на це просто кивали головою. 
Один день до весілля. Ввечері, Емма після ще одної сварки між батьками, пішла в кімнату. Хлопнувши дверима, вона казала, як не хоче цього, як їй це все набридло. Емма сіла біла стінки, і з її очей потекли на білосніжну шкіру кришталеві сльози. Стук в двері. Емма не відреагувала на це і навіть голову не підняла. Потім, коли вона почула, що двері закрилися, підняла голову й побачила найкрасивішу весільну сукню. Вона була пишна й біла, на рукавах були намальовані троянди з шипами. Ще біля сукні лежав вінок. Він був з красивих білих троянд. Коли Емма побачила сукню і вінок, змирилася, що її видають заміж по неволі, яку кохає. Але так просто вона все це не залишить.
День весілля. Емма вдягла сукню і вінок. Перед церемонією вона попросила батьків білого коня, на якому вона приїде до церковної церемонії. Батьки дали згоду на це. Давши коня, Емма осідлала його і поїхала на церемонію. Приїхавши вона побачила купу народу та принца біля входу до замку, який був прикрашений білими трояндами. Принцеса почала тихо й спокійно на коні підходити до принца. Залишалося лише два останні кроки до цього моменту. І тут кінь різко звернув назад, і з Еммою помчав з королівства. Такий план був у принцеси, втекти з весілля таким способом. 
Поки їхавши на коні куди очі бачили, вона задумалася й не побачила куди вони заїхали. Це був якись ліс. Емма встала на землю і ходила дивитися що це за місцевість. Повернувши, вона побачила замок, який був старим, порослим тими самими білими трояндами. Біля того замку були колони. На одній з колон було дзеркало. Емма підійшла до нього, прийняла гіллю троянд. Емма побачила своє відображення, а над головою появилася туманна голова білого вовка. Емма швидко відійшла від нього, зачепилася за задню палку з шипами. Зачепившись, вона поранила ногу і упала на землю. Із хмар вийшов повний синій місяць. Емма подивилась на нього і її зрачок став розширюватися. Синій місяць почав випромінювати блакитне сяйво, яке засліпило очі. За мить,Емма знову підійшла до дзеркала, але замість свого відображення вона побачила білого вовка. Тільки тоді принцеса згадала про цей замок. Її батько про нього розказував. А саме те, що цей ліс проклятий і цей замок теж. Якщо зайти в цей ліс, коли повний синій місяць, можна на все життя перетворитися на якусь істоту. Емма почала бігти з того лісу назад до замку, щоб хоть встигнути і перетворитися назад в людину. Але коли вона підбігла до виходу, побачила Седрика з луком та стрілами на коні. Седрик побачив коня Емми, а саму принцесу не бачив. Замість неї він побачив білу вовчицю. Емма побачивши принца, відразу почала відходити назад, але Седрик вже натягнув стрілу. У Емми погляд наповнився страхом. Седрик випустив стрілу, яка залишила кровавий слід над оком вовчиці. 
Емма впала на землю. Седрик пройшовши поруч, помітив на її шиї намисто з буквою "Е" тільки таке було в принцеси. 
Він побіг до того ж самого замку, побачив те дзеркало, а над собою побачив голову чорного вовка, з яким поруч був силует білої вовчиці з шрамом на оку. Седрик повернувся до Емми, яка хотіла встати з землі. Потім він подивився на небо, і знову було видно синій місяць, який осліпив своїм сяйвом принца. Він закрив очі рукою, але коли він її прийняв його зрачок розширився. Потім коли місяць знову заховався за туманними хмарами, Седрик підійшов до дзеркала і побачив вже себе в другому вигляді, вигляді чорного вовка. До нього ледве підійшла Емма, стала біля його, дивилась в дзеркала. З її ока покотилася кришталева сльоза. Король Енес, який чекав так і не дочекавшись Седрика, вирішив поїхати за ним. Енес на коні по слідам приїхав до того лісу. Приїхавши, король сліз з коня та пішов в середину лісу до закинутого замку. З далеку замок вже було видно, а поруч з ним два вовка. Енес спочатку не зрозумів, що це за вовки, тому натягнув стрілу та хотів вистрілити в одного з них. Але до нього обернулася біла вовчиця. Король побачив її намисто з буквою"Е". Він зрозумів, що це його донька, а поруч з нею Седрик. Енес опустив зброю, подивився в теж саме дзеркало де він побачив не двох вовків, а себе та Емму з Седриком. Прибувши назад до королівства, король вирішив сказати одну важливу новину:"Принцеса Емма нажаль не зможе прийти сюди і Седрик також, але вони зараз живуть чудовим для них часом.Тому, давайте скажемо їм , щоб життя їхнє було красивим". Ніхто не розумів , де принцеса з принцом? Лише Лілія, мати Емми, зрозумівши розплакалася.
Скоріш королівство Еліононс розпалося. Воно заросло таким же проклятим лісом. Емма з Седриком жили в щасті. 
   THE END