По поверненню до замку Крейг звелів аби йому підготували гарячу ванну. Надворі швидко сутеніло, тож на стінах в замку почали запалювати вогні. Йдучи прохолодним кам’яним коридором лерд зауважив, що вогні на факелах тяглися в одну сторону, наче від протягу. Невдоволено нахмуривши брови він окликнув служницю, яка дуже доречно з’явилася в коридорі.
— Перевір-но вікна. По замку гуляє протяг!
— Та наче все закрито, — зніяковіло промовила дівчина боячись аби на неї не впав гнів лерда, — Я зараз все перевірю, й виправлю.
— Дуже добре! Але перед цим зайди на кухню та звели аби вечерю подали в мої покої.
Кивком голови він дав зрозуміти дівчині, що вона може йти й продовжив шлях до покоїв. Через кілька хвилин в двері постукали й до кімнати внесли ванну. А ще через кілька хвилин почали вносити відра з водою. Нарешті в кімнаті лишився один лиш Джеймі.
— Хлопче, ти теж можеш йти, — промовив Крейг роздягаючись. Проте той не поспішав, — Щось хочеш сказати? Чи не трапилось знову щось? — Крег зупинившись поглянув на хлопця, який виглядав зляканим та ображеним водночас.
— Ви ще кілька днів тому обіцяли показати нову зброю та дати скористатись нею, — заявив Джеймі перехрестивши пальці за своєю спиною. Звісно він знав, що лерд не сваритиме його. Та все ж Крейг не любив, коли перед ним висували умови. А саме це зараз робив Джеймі. Принаймні так це виглядало в його розумінні.
Крейг підійшов до хлопця та присів аби тому не потрібно було задирати голови. Він і справді давав таку обіцянку. Тим паче, що сам зголосився навчати Джеймі й кожні кілька місяців знайомив його з новою зброєю. Та зараз був не найкращий час аби виконувати цю обіцянку.
— Знаєш, щойно ти сам цього не розуміючи отримав кілька уроків, — всміхнувся Крейг, — Це заслуговує похвали!
— Справді? — хлопець наморщив лоба намагаючись зрозуміти що ж це за уроки.
— Угу, — кивнув головою Крейг, — Я розповім тобі про них, коли займатимемось. Але це буде після свята. Як бачиш, зараз усі мало тренуються. А тепер йди.
Джеймі слухняно кивнув головою й вийшов з покоїв. Крейг же зітхнувши підвівся та швидко знявши залишки одягу занурився в гарячу воду та блаженно зітхнув. Вода миттєво почала розслабляти напружені за день м’язи. Це було саме тим, що потрібно. Особливо зважаючи на те, що після купання він мав намір відвідати Шилу.
Тим часом Шила також чекала зустрічі з лердом. Увесь день Крейг займав її думки. Він виявився чудовим коханцем і те, що він планував повтор неабияк тішило дівчину. Зрештою, хто відмовиться бути фавориткою самого лерда клану? Особливо такого! В нього й закохатися не гріх. Чи більше — стати законною дружиною. Звісно, він говорив не думати про таке. Але ж як він перевірить? Посмішка знову й знову з’являлась на її обличчі. Цього разу вона врахує попередні помилки. І діятиме обережно. Зрештою, для того, щоб мати користь, бути дружиною не обов’язково. Принаймні зараз точно. Головне, позбутись цих жахливих надокучливих пов’язок. А там буде все. В тому числі, вона змусить Крейга знайти кривдника та поплатитись за напад. Хоча, з іншої сторони, якби не той напад, то вона б і не познайомилась з Крейгом.
Потік думок, що вкотре з’явився в її голові, перервав легкий стукіт. Рука зі щіткою так і завмерла, а тоді безсило опустилась. Інтуїція підказувала, що це Крейг. Чи достатньо добре вона підготувалась до зустрічі?
Мої милі! Зараз проди рідкі через те, що маю трохи особистих накладок й бракує часу для письма. Маю надію, що вже скоро частіше радуватису вас оновленями. А поки запрошую підписатись на мою сторінку й придбати завершені книги. На три з них 21 грудня діятиме знижечка.
Приємного читання!
#3363 в Любовні романи
#81 в Історичний любовний роман
#971 в Фентезі
любов випробування сильний герой, протистояння_характерів, потраплянці
Відредаговано: 16.03.2026