3

Після того як Рафаель залишив замок Крейг повернувся до своїх покоїв та спробував знову поспати. Однак сон було втрачено тож він вирішив зайнятися справами замку та потренуватися з воїнами. Гінці, яких він послав прослідкувати за від’їздом Рафаеля, повернулися і розповіли, що цигани зібрали свої речі та вирушили в невідомому напрямку. Слідкувати за ними вони не стали. Адже те, куди цигани поїдуть далі, Крейга вже не цікавило. Як і те, що за словами його воїнів доньку барона, Селію не було видно серед тих хто виїжджав.

В один з зранків Крейг разом зі своїми людьми об'їжджав поля, на яких ще було не зібрано урожай 

— Тут роботи на кілька днів. Тиждень —  максимум, — задоволено повідомив один з орендарів. Пишатися й справді було чим. Розуміючи це люди радіди. Адже було зрозуміло, що буде легше пережити зиму.

Крейг хитнув головою на знак згоди. Цьогоріч їм вдалося зібрати більший урожай, а значить вони зможуть більше вторгувати за нього. Вочевидь вдасться потішити людей на свято додатковою оплатою. Ба більше можна буде відремонтувати кілька будиночків не чекаючи поки їх стан стане критичним.

— Вогонь! — раптом вигукнув один з людей і Крейг відразу ж повернув голову в ту сторону куди показував чоловік. Там і справді яскравим заревом виднівся вогонь який швидко пожирав урожай. Той самий, на який Крейг покладав надію вдало продати..

— Швидко кличте всіх! Потрібно погасити його якомога швидше, — вигукнув Крейг на бігу. Вже за мить він вискакував на свого коня аби швидше добратися до місця пожежі. Звідусіль почали вибігати люди: діти, жінки та чоловіки — всі швидко вхопили відра та почали передавати воду до місця пожежі. Кілька чоловіків намагалися загаситт загасити пожежу руками однак вогонь швидко поширювався. 

Крейг працював на рівні з усіма та водночас роздавав накази що й кому робити. В його грудях завмерли гнів та розпач. Наче вичікуючи моменту, коли вони зможуть проявити себе на всю силу. 

Зрештою, за півгодини боротьби їм таки вдалося приборкати пожежу. Лерд витер спітніле чоло рукою на якій були сліди від сажі. Через те його обличчя стало вимазане. Однак він на це не зважав, лиш похмуро оглядався. Спершу здавалося що пожежа задала незначних збитків. Та коли вогонь вщух стало очевидно, що випалено доволі велику частину поля. 

— Хто міг зробити таке? — погладжуючи бороду промовив Фанг. Він підійшов до лерда близче, аби інші не слухали їх розмови. Плеснувши рукою по плечу Крейга він наче намагався підтримати лерда. Той лиш похитав головою:

— Не знаю. Але обов'язково дізнаємось. Це не може бути ось так без наказано. 

— Думаєш це хтось із ворожих кланів? — припустив друг та Крейг не поспішав з відповіддю. Зараз він не воював ні з ким із своїх сусідів, але це не означало, що ніхто не міг зашкодити йому першим. Та й хто-зна, можливо просто це заздрість 

— Або ж хтось із твоїх ображених коханок… — хмикнув Фанг однак одного погляду Крейга було достатньо аби він замявся, — Я ж лише жартую, —  миролюбиво підняв руки не бажаючи сваритись з лердом. Адже той і так був у не найкращому настрої. 

— Це абсурд з усіма я розходився миролюбиво нам не було що ділити тож або це хтось із іншого клану або ж випадковість.

“Сьогодні не надто сонячний день аби це було випадковістю” — подумав Фанг однак, не маючи доказів, завбачливо промовчав. Зрештою, щоб він не говорив це було всього лиш припущення. Справедливий за натурою, Крейг міг потім винуватити за наклеп, а цього він не бажав. 

— Маєш слушність. Потрібно розібратися, — сказав натомість вголос.

Тим часом Крейг жестом підкликав двох воїнів до себе:

— Робі, Дункане! Беріть коней та огляньте все довкола. Шукайте будь-які сліди, що можуть вказувати на злочинця. А ми порозпитуємо тут.

Треба ж таке, — подумав розгрібаючи попелище, — менше години тому він обдумував про те як можна вдало продати зерно. А зараз потрібно думати над тим як відшкодувати збитки. 

Тішило одне: навіть враховуючи скільки збіжжя було знищено, для його людей було достатньо провізії, аби пережити зиму та посіяти новий урожай навесні. 

— Потрібно організувати охорону полів, — промовив до Фанга, — І нехай більше людей займеться збором.

— Думаєш напад може повторитись? — брова Фанга поповзла догори.

— Сумніваюсь. Але потрібно бути готовим до усього, — промовив Крейг навіть не підозрюючи, що його чекає далі.