49

Мої думки швидко змінилися, коли я зрозуміла, що Годфрі не переслідує мене. Навіть полегшено видихнула. А потім почула слова короля — і мої турботи відійшли на другий план.                                                                                                                                                                                                            

Лише на мить я перетнулася поглядом із принцом, куточки губ якого ледь помітно здригнулися в натяку на усмішку. А потім подивилася на старшого Сивогрива, який кивнув мені на знак привітання, не перериваючи розмови з Краулі.                                                                                                                                                                                                                                                                                               

— У нас залишилося не так вже й багато варіантів, — король похитав головою, — доведеться діяти рішуче.                                                                                                                                                    

— Якщо нам вдасться прошмигнути крізь Темну гавань, — лорд Краулі ледве нагородив мене поглядом, — ми врятовані. Східні гори абсолютно непрохідні. Треба затримати воргенів у місті та евакуювати жителів.                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

Я зупинилася поруч із чоловіками і застигла.                                                                                                                                                                                                                                                                               

Перед очима з’являлися картини минулого, які я перебирала, намагаючись знайти вихід та обмірковуючи, чи можу я щось запропонувати.                                                                                                                                                                                                                                                                  

Колись давно, коли Гілнеас ще був частиною Альянсу, непомірні податки, що вилучалися для утримання Фортеці Вартових Порожнечі та резервацій орків, тримали наш народ на межі бідності. Я тоді була зовсім малою і політичними справами не цікавилася. Але з самого свого дитинства я була змушена виживати. Бо не було кому подбати про сирітку Кріс. Жриці з сирітського притулку робили все, що було в їхніх силах. Однак ми часто голодували через брак коштів.                                                                                                                                                                                                                                      

Так я почала красти на ринку в Торговому кварталі, як і інші діти-сироти. Там же мене й наздогнала моя доля.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Як з'ясувалося, проблема злочинності в королівстві тоді стояла дуже гостро. Генн Сивогрив швидко зрозумів, що якщо зі злочинцями неможливо боротися, то залишається лише один спосіб — очолити їх.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    

Цю нелегку справу було доручено дівчині, трохи старшій за мене. Крихітка Тесс швидко втерлася до нас у довіру, і ми стали подругами попри різницю у віці. Вона підтримувала мене і навчала того, що вміла. А я з радістю ділилася з нею і своїми знаннями.                                                                                                                                                                                                                                                   

І лише коли в Торговому кварталі стражники спіймали мене, я дізналася ким насправді була Тесс. Донька короля Сивогрива була обрана ним для того, щоб очолити тіньових вельмож Гілнеаса, тобто злочинців і злодіїв. Але для цього новій королеві злодіїв потрібна була власна армія відданих послідовників.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             

Мене відправили на навчання до Лорен Приховайки, як одну з найперспективніших сиріт. Так я стала навчатися не тільки красти, а й убивати, ховатися в тінях, розрізняти, хто друг, а хто ворог. Але перше і найголовніше, чому мене навчили — це вірність батьківщині та короні.