Глава 6. Ефект роздмуханого полум'я

Зранку Алекс прокинувся раніше за Катю. Дивлячись на її спокійне, освітлене ранковим світлом обличчя, він подумки продумовував кожне слово, яке скаже пану Бауману. Він чітко промовляв про себе фрази відмови, готуючись до рішучої розмови про повне скасування паризької вистави.

Раптом двері його номера з гуркотом розчинилися. До кімнати, дихаючи на повні груди, влетів сяючий пан Бауман.

— Це неймовірно! Казково! — кричав імпресаріо, розмахуючи цілою стопкою свіжих газет. — Газетні статті діють краще за будь-яку афішу! Біля кас «Зимового цирку» стоїть тиснява, якої Париж ще не бачив! І це за півгодини до початку офіційного продажу квитків!

— Я скасовую виставу, — сухо  відрізав Алекс Марк, навіть не подивившись на газети. — Для мене життя моєї трупи та моєї дівчини дорожче за будь-які гроші.

Посмішка Баумана на мить згасла, але він швидко повернув собі холодну ділову подобу: — Звісно, ви маєте таке право, пане Марк. Але за оренду «Зимового цирку» вам доведеться заплатити в будь-якому разі. Контракт є контракт. А це чимала сума — тисяча франків. Плюс усі витрати на готелі, транспортування, рекламу... У вас є такі кошти, щоб усе покрити й відшкодувати збитки, пане ілюзіоніст?

Алекс занімів. У нього були такі гроші. Але якщо він віддасть усе до останнього франка Бауману й власникам арени, про мрію — втечу до Бразилії чи Аргентини — доведеться забути назавжди. Йому просто не вистачить грошей на квитки на пароплав, не кажучи вже про виплату грошей своїй трупі. Проте ризикувати життям Каті він усе одно не збирався.

Він особисто вийшов до велетенської юрби, що вже зібралася біля циркових кас. Впавши у вічі сотням очікуючих очей, Алекс вибачився й голосно оголосив, що через останні трагічні події він вимушений скасувати виступ, оскільки боїться за життя своїх артистів та глядачів.

У відповідь пролунав розчарований, невдоволений гул. Але люди не розійшлися.

Навпаки — по всьому Парижу, мов блискавка, прокотилася чутка: «Це правда! Алекс Марк скасовує виступ! Дух справжній, фокусник злякався!»

Парижани сприйняли страх Алекса як найвище підтвердження містики. Усі прагнули побачити справжнє темне прокляття та силу духу помсти. Замість того, щоб розходитися, натовп біля кас за лічені години виріс удесятеро. Людей стало стільки, що вони практично паралізували рух на навколишніх бульварах. Продавці зачиняли свої лавки, власники кав'ярень кидали заклади й бігли до цирку, аби вибороти місце в черзі. Вся вулиця скандувала в один голос: — Виставу! Виставу! Ми духа не боїмося!

Через дві години до готельного номера Алекса знову завітав Бауман, але цього разу не сам. Разом із ним прийшов власник «Зимового цирку» — поважний і багатий Луї Дежан.

— Пане Марк, благаємо вас, не підписуйте собі вирок! — палко мовив Дежан. — Ми такого ажіотажу в Парижі ще в житті не бачили! — Ви геній маркетингу, Алексе! — підхопив Бауман із захватом. — Своєю відмовою ви не загасили вогонь, а роздмухали його до небес! Ми зможемо продавати квитки втричі дорожче! Ні, що там втричі — вп'яте дорожче!

— А якщо будівля постраждає? Якщо знову спалахне пожежа? — похмуро запитав Алекс.

Луї Дежан лише щиро й гучно розреготався: — О, любий мій! Я застрахував «Зимовий цирк» півроку тому на величезну суму! Якщо він згорить дотла — це будуть виключно проблеми страхової компанії, а ми отримаємо свої мільйони!

Алекс мовчки важко подивився на них: — Мені треба порадитися з трупою. Це не тільки моє рішення.

Зібравши всіх у залаштунковому репетиційному залі, Алекс чесно розповів артистам усе. Він сказав, що не хоче наражати їх на небезпеку й готовий скасувати шоу, але в такому разі вони залишаться майже без копійки, а всі місяці важкої праці підуть нанівець.

У залі запанувала тиша. Тоді Катя повільно підійшла до Алекса, ніжно, але міцно обняла його за плечі й подивилася йому в очі: — Ми стільки ризикували, Алексе... Ми ризикнемо ще один, останній раз.

Усі інші члени трупи схвально загули й підтримали її. Рішення було прийнято.

Коли касири оголосили людям біля кас, що вистава відбудеться, але ціна квитків зростає в п'ять разів, ніхто й не думав обурюватися. Натовп вибухнув захопленим ревом — усі раділи, що зможуть потрапити на це смертельне шоу.

Усі шість тисяч квитків розлетілися за лічені хвилини. А за останні сто перепусток прямо під стінами цирку влаштували справжній аукціон, де ціна за один-єдиний квиток доходила до божевільної суми в 100 франків.

Париж прагнув крові та видовища, і купол «Зимового цирку» готувався прийняти цей фатальний іспит.