Глава 3. Справжнє пекло за завісою

Вистава вже добігала кінця, і на арені вирували справжні пристрасті — глядачі захоплено спостерігали за розв'язкою грандіозного номера.

Андрій не мав жодного бажання дивитися виставу «Янголів». Після виснажливого, напруженого виступу та постійного стресу йому понад усе захотілося закурити. Він палив нечасто, але зараз просто не міг дочекатися хвилинної паузи, аби заспокоїти тремтіння в руках.

Він попрямував вузьким залаштунковим коридором до службового виходу. Проте, не діставшись дверного отвору, Андрій раптово завмер: з напівтемряви донеслися дивні звуки — глуха боротьба, важке дихання та крики.

— Це все має згоріти! Всі мають палати! Вони мені відплатять за смерть батька! — лунав неприродний, гарячковий жіночий голос, що бринів на межі повного божевілля.

— Ти що, здуріла?! Що ти робиш?! Що в тебе вселилося?! — перебив її грубий, важкий чоловічий голос.

Андрій вибіг за куліси й закляк від жаху. Біля службового виходу вже палала суха дерев'яна балка та важкий тент поруч із нею. А в самому епіцентрі цього пекла стояла Мері — повністю окутана яскравим, нищівним полум'ям.

Поруч із каністрою в руках стояв детектив, якого Алекс Марк особисто винайняв для патрулювання цирку. Детектив важко дихав і здичавілими очима дивився на палаючу дівчину.

— У неї щось вселилося! — важко вигукнув детектив, побачивши Андрія. — Нею заволодів якийсь дух! Вона облила себе скипидаром і вирішила спалити нас, цирк і всіх глядачів!

Вони гарячково кинулися приборкувати вогонь. Під дикі, божевільні крики Мері, від яких застивала кров у жилах, їм разом із робітниками сцени вдалося швидко збити полум'я з балок та тенту. Якби детектив не з'явився там вчасно за наказом Марка, весь цирк вигорів би дотла за лічені хвилини.

У той самий час, коли на арені Чорний Янгол — Алекс — падає на коліна, імітуючи страшні судоми від удаваного вогню під шалені овації залу, біля службового виходу в реальних, невимовних муках згасає життя Мері.

Запах диму й гарі миттєво розлився під куполом. У залі вибухнула паніка: глядачі, збиваючи один одного, кинулися до виходів.

Усіх вдалося врятувати. Крім Мері.

Невдовзі обвуглене тіло винесли на прохолодне берлінське повітря. Німецька поліція, яка прибула на місце, не повірила ні в жодну одержимість чи прокляття — слідчі сухо констатували факт фатальної необережності при поводженні з легкозаймистими сумішами. Проте вирок міської влади був остаточним: через пожежу, загибель артистки та хаос на виставі цирку Алексу Марку суворо заборонили виступати в Берліні й наказали негайно залишити місто.

Алекс стояв біля попелища за лаштунками, дивлячись на свої руки. Слова про «одержимість духом», якими детектив виправдовував те, що сталося перед Андрієм, лише сильніше стискали зашморг на шиї ілюзіоніста — адже це означало, що якась невидима, диявольська сила штовхає людей довкола нього на божевілля та смерть.

Слова циганки з празького ринку лунали в його голові дедалі гучніше, мов важкий, похоронний дзвін: «Твоє кохання їх вб'є... Все має згоріти дотла...»