Розділ 2. За лаштунками перед прем'єрою

Щоб довести свою відданість і вразити Берлін, Алекс зважився на ризикований крок. Він додав до програми новий номер на повітряних полотнах, написаний за сценарієм Кеті, і поставив його в самий кінець вистави як головну інтригу вечора.

Публіка була в захваті від першої частини шоу, але коли номер зі «спаленням» Мері закінчився, вистава не припинилася. Глядачі думали, що їх уже нічим не здивувати. Оркестр заповнював паузу й грав грайливу музику вже понад десять хвилин поспіль, а клоун на арені до сьомого поту жонглював палаючими булавами. Цей час був життєво необхідний Алексу Марку — у гримерці він гарячково переодягався в новий, незвичний для себе костюм.

Він мав стати Чорним Янголом: у важких темних шатах із витонченими, зловісними крилами за спиною. Алекс страшенно нервував — він був ілюзіоністом, а не професійним акробатом, і цей виступ під куполом вимагав від нього граничної концентрації.

Кеті підійшла до нього за лаштунками. Вона вже була в сяючому білосніжному вбранні Білого Янгола. Побачивши, як тремтять пальці Алекса, коли той застібав ремені на зап’ястях, вона м’яко поклала свої долоні йому на груди.

— Заспокойся, мій Чорний Янголе, — тихо й ніжно мовила Кеті, дивлячись йому в очі. — Забудь про арену, забудь про глядачів. Угорі будемо тільки ти, я й пристрій мого батька. Ти впораєшся, я поруч.

— Я боюся схибити, Кеті... боюся впасти, — хрипко зізнався Алекс.

— Ти не впадеш, — вона ледь торкнулася вустами його щоки. — Довірся мені й тканинам. Просто довірся!

***

Арена занурилася в повну темряву. Музика раптово обірвалася, і лише один промінь лампи вихопив постать Чорного Янгола.

Алекс вийшов на сцену. Згідно зі сценарієм, він грав Янгола, який ширяв у висоті, але спіткав лихо: під тужливий акомпанемент скрипки він імітував падіння, пошкодив крило й безпорадно опустився на землю, не спроможний більше злетіти.

І тут із найвищої точки цирку, прямо з-під купола, з'явилася Кеті. У своєму сліпучо-білому костюмі вона робила неймовірні, смертельно небезпечні трюки на прозорих шовкових стрічках, ширяючи в повітрі без найменшого страху. Зал затамував подих.

Білий Янгол повільно спустився вниз. Кеті з невимовною ніжністю торкнулася плеча Чорного Янгола, ніби зцілюючи його поламане крило. Алекс підвівся, шовкові тканини Павла м'яко натягнулися, і вони разом злетіли вгору.

Вони кружляли в пристрасному, граціозному танці на висоті кількох поверхів. Рухи були настільки плавнями, що здавалося, ніби вони справді володіють магією польоту. У найвищій точці, майже під самим куполом, вони зависли на мить і ніжно, солодко поцілувалися.

Тиша в залі була абсолютною — сотні глядачів затамували подих від цієї краси.

Янголи почали повільно, в обіймах, опускатися на землю. Але як тільки їхні ноги торкнулися манежу, сценарій різко змінився. Коли Білий Янгол відвернувся, Чорний Янгол із жорстоким виразом обличчя ступив уперед і під тривожний, важкий бій барабанів одним різким рухом зламав обидва крила Білому Янголу!

Зал видохнув із жахом. Жінки закрили обличчя долонями.

Білий Янгол безсило впав на тирсу, а Чорний Янгол, демонструючи свою темну, непереможну силу, знову злетів у повітря на шовкових стрічках, загарбавши весь простір арени. У цей момент увесь зал сповнився щирою ненавистю до його персонажа.

Та коли Чорний Янгол тріумфально опустився на землю, Білий Янгол підвівся з останніх сил та вихопила з затиснутої долоні сріблястий порошок і кинула його прямо через палаючий факел.

Спалахнув яскравий вогняний стовп! Чорний Янгол опинився в оточенні полум'я, він звивався від болю та палав на очах у шокованої публіки, падаючи до ніг Білого Янгола.

Берлінський зал вибухнув! Глядачі зірвалися зі своїх місць і стоячи аплодували цій неймовірній, драматичній ілюзії, не здогадуючись, що під час цього вогняного фіналу за шатром чекав справжній, невимовний жах...