Глава 9. Блиск та отрута світського рауту

Розкішний палац у центрі Варшави дихав величчю. Кеті зупинилася на порозі величезної бальної зали, і в неї перехопило подих. Вона ніколи раніше не була на прийомі такого рівня, навіть у найсміливіших мріях не могла уявити себе серед цієї сліпучої розкоші. Величезні кришталеві люстри відкидали тисячі відблисків на мармурову підлогу, навколо лунала вишукана жива музика, а гості — верхівка польської еліти — виглядали наче персонажі з картин.

— Алексе... я жахливо нервую, — тихо шепнула Кеті, мимовільно стиснувши його рукав. — Це зовсім інший світ.

Алекс зупинився, оглянув її спокійним, пронизливим поглядом і ледь помітно посміхнувся куточками губ.

— Заспокойся, Кеті, — мовив він пошепки, нахилившись до її вуха. — Вони такі ж звичайні люди, як і ми. Просто вбрані в дорожчі тканини. Роби все так само, як і зазвичай, і тримайся з гідністю. Ти тут королева, а не вони.

Коли вони пройшли далі, перед ними відкрився бенкетний стіл, що розтягнувся майже через усесь зал. Кеті була просто вражена: неймовірна кількість вишуканих страв, елітного алкоголю, який іскрився у кришталевих келихах, та важке срібне приладдя, у якому відображалися вогні свічок.

Протягом усього вечора Кеті опинилася в центрі загальної уваги. З усіх боків на неї сипалися компліменти — оцінювали її неймовірний виступ під куполом, вишукану сукню та природну красу. При цьому Мері, яка стояла неподалік у своєму вбранні, здавалася для більшості присутніх просто безликою тінню. Майже ніхто з гостей навіть не згадав про її участь у шоу, що з кожною хвилиною все більше розпалювало приховану лють у її очах.

Чоловіки не зводили з Кеті очей. Вона чудово помічала, як майже кожен із цих поважних панів потай намагався зазирнути в її досить сміливе декольте. Нова сукня ідеально підкреслювала її пишні, високі груди — ті самі, які так часто заважали їй під час складних акробатичних трюків і парінь під куполом, на відміну від худощавої фігури Мері. Але сьогодні, у цій атмосфері розкоші, така пильна увага її навіть трохи тішила, змушуючи почуватися бажаною.

Втім, Кеті не втрачала голови. Вона була надто розумною, щоб піддаватися на солодкі промови. Дівчина чудово розуміла: жоден із цих вельмож, попри всі свої захоплені зітхання, ніколи не наважиться взяти просту циркову акробатку собі за дружину. А ставати чиєюсь таємною коханкою чи іграшкою на кілька ночей вона не збиралася за жодні гроші у світі. Всі ці знаки уваги для неї були лише захоплюючою грою.

Проте не лише вона спостерігала за цим дійством. Кеті не раз ловила на собі роздратований, майже похмурий погляд Алекса. Щоразу, коли до неї підходив черговий молодий аристократ, пропонуючи скуштувати заморські делікатеси чи подаючи келих ігристого шампанського, обличчя Алекса напружувалось, а в очах спалахували небезпечні, ревниві вогники. Особливо, коли до Кеті підійшов статний джентльмен у бездоганному фраці і з легким уклоном запросив її на танець.

Коли вони вийшли на середину зали і закружляли у плавній мелодії вальсу, Алекс, забувши про всі правила світського етикету, які так ретельно берегла тутешня еліта, підійшов до барної стійки й один за одним перехилив два келихи міцного коньяку. Його погляд не відривався від Кеті. Нажаханий бармен лише мовчки спостерігав, як пан Марк затискає в кулаку кришталь.

Напевно, він ледь дочекався, поки музика затихне. Не давши партнеру Кеті навіть поцілувати її руку на знак подяки, Алекс різко зробив крок уперед і буквально вихопив дівчину з-під носа аристократа.

— Я забороняю тобі танцювати з ким поведеться! — важке гарчання вирвалося з його грудей.

Це так розсмішило Кеті. Напруга вечора раптово розвіялася дрібним сміхом, який дівчина спробувала приховати за віялом.

— Але ж, Алексе, це пан Войтовський! Він власник...

— Мені байдуже, хто він! — перебив її Алекс, пристрасно і роздратовано навівши на неї свій пекучий погляд. — Ти працюєш зі мною!

Ці слова потішили Кеті ще більше. Вона злегка прижмурилася, випробовуючи його: — Невже пан Марк мене ревнує? За контрактом я ваша лише під час вистави, а це — приватний прийом.

— Годі балачок, — твердо відрізав Алекс, не давши їй договорити. — Ідемо танцювати. І відтепер — лише зі мною.

Він владно притягнув її до себе, і вони ступили у вир нового танцю. Кеті відчула, як його міцна рука стиснула її талію набагато сильніше, ніж вимагали пристойності. Під час руху Алекс тулився до неї так близько, ніби прагнув проникнути глибоко в її сутність, торкнутися кожною клітиною свого тіла. Його погляд повільно прослизав по її відкритих плечах, глибокому декольте, обличчю, ніби фізично пестив кожен сантиметр її шкіри. У Кеті перехопило подих від цієї раптової, прихованої пристрасті.

І раптом Алекс здригнувся.

 Він завмер прямо посередині бальної зали, ігноруючи пари, що кружляли довкола. Вся пристрасть у його очах за частку секунди змінилася крижаним, тваринним жахом та люттю.

Його права рука з блискавичною швидкістю пірнула під піджак — до прихованої під полою кобури.

— Алексе, ні! Боже, тут же люди! — Кеті зразу  зреагувала і накрила його кисть своїми долонями, силою утримуючи його руку біля пояса.

— Там... — голос Алекса хрипів, він дихав важко, не відводячи застиглого погляду від високих панорамних вікон, що виходили в темний, засніжений сад. — Там, у вікні... Я побачив його. Це була його тінь. Він дивився на нас... Дивився, як ми танцюємо.