Частина 5

Я поверталася до дому з думкою про того хлопця. Рейнер, красиве ім'я. Цікаво звідки він. В мене було стільки питань. І цікаво, чим би це закінчилося якби його друзі не прийшли. І справді я маю купу питань, сподіваюся ми ще зустрінемося і тоді запитаю його.
Я швидко дійшла до замку, і легко до своєї кімнати, кому яке діло до звичайної служниці.
Не довго думаючи я лягла на ліжко обняла його накидку і просто усміхалася. 
-Чому я усміхаюся, що зі мною, він міг виявитися злочинцем. 
Я полежала так ще трохи, і вирішила вже нарешті викинути молодого хлопця з голови, тож я пішла до сестри.
Біля дверей кімнати стояли два охоронця.
-Добрий вечір, я до принцеси.
-Вибачте, але принцеса відпочиває, зараз доволі пізно, тож іншим разом.
-Відколи це особистій слузі принцеси не можна зайти, у вас будуть неприємності.
-Ми знаємо хто ти, але королева наказала не впускати!
-Гаразд, піду
Я розвернулася і пішла, мала б догадатися, що королева таке зробить. Та що я можу зробити, якщо вони її видадуть заміж за того монстра. І чи це гарантуватиме безпеку, впевнена що ні.
Все-таки я пішла спати, рано вставати, а я ще не лягала.
Зранку все починалося як завжди. Я пішла будити принцесу.
Почувся звук, що сповіщав про небезпеку, і рев драконів, я забігла до кімнати сестри.
-Прокидайся, тут на нас напали.
-Що, хто?
Вона налякано схопила мене за руку, і я бачу цю сльозу на щоці Аврори.
-Дракони.
Я витирала сльози з її щік.
-Вставай, я відведу тебе в безпечне місце!
-Гаразд
Вона усміхнулася і ми вийшли. Я йшла спереду, біля нас ще декілька воєнів.
Коли ми вийшли з замку, я бачу як з великих арбалетів стріляють, і одна стріла влучила в шию дракона. Він голосно заревів і впав. Було видно як він падає і струмок крові полився. Інші дракони до нього підлетіли. Той дракон якого вбили був в рази більший.
-Вони влучили.
-Ага. Мені стало шкода його. 
-Ціково, чому вони вирішили прилетіти, як думаєш Розе?
-Не знаю, але поглянь, наші вбили когось дуже важливого, він був значно більший та масивніший в розмірах, і такий великий ще один є, інші наче значно менші.
-Вау, ти це так підмітила.
-Принцесо, королева чекає в укритті, тут не дуже безпечно!
-Так, звісно, ходімо.
Нам залишалося пробігти зовсім небагато. Я бачу як дракони ще більше розлютилися, почали спалювати будинки. Схоже, я була права, вони слухають того великого дракона. Я бачила королеву з мамою біля бункеру.
Аврора встигла зайти, я теж збиралася, але вирішила крикнути батьку щоб він був обережним, як раптом приземлився великий дракон, він просто дивився на мене. Мені стало страшно, я відчула, що це останні секунди життя.
-Розе.
Я почула крик сестри. Дракон розвернувся, і охорона скористалася моментом. Один поцілив у крило. Чоловік, що стояв біля мене прицілився, але я штовхнула його, і він промазав. 
Дракон подивився на мене і злетів, було видно що йому важко. Він крикнув іншим драконам і ті полетіли. Я бачу, як той великий дракон звернув в іншу сторону, схоже його сильно поранили.
Але до мене підбігла Аврора.
-Я хвилювалася.
Я обійняла її
-Я теж.
-Я думала воно тебе вб'є.
-Я теж так думала.
До мене підбігла мама та обійняла. Плакала і розказувала як хвилювалася. Та підійшла королева.
-Чому він тебе не вбив, ти відьма?
-Що? Я не знаю чому він мене не чіпав.
Тут підбіг батько.
-Це ти штовхнула солдата?
-Так, але це вийшло випадково
-Ти просто з ними заодно?
Моя нова мама нічого не могла сказати королівській родині, хоча думаю вона б мене захостила.
-Тату, мамо, годі, всі живі і це головне.
-Добре, ти права доню.
Аврора вдихнула з полегшенням, коли всі розійшлися.
-Дякую.
-Це тобі дякую Розанно.
-Та годі.
Я легенько її вдарила і усміхнулася.
-Ти ніде не поранилася?
-Схоже ногу
- Ходи я відведу тебе принцесо до цілителя.
-Дякую.
Я допомогла сестрі дійти до цілителя. Нащастя в неї нічого серйозного, дали кілька мазей. 
Деколи я допомагала цілителю, тож дещо розумію, і сподіваюся не нашкоджу сестрі.
Зазвичай я з принцесою, але коли є вільна хвилина, я тринуюся битися, а що, раптом допоможе. Та не сьогодні, я збиралася закінчити всі свої справи і піти подивитися до дракона, не думаю що він так швидко полетів, піду краще вечером.