5 Розділ

Повернувшись з роботи я застав пусту квартиру, і записку від Оксани:

«Привіт коханий, я буду пізно, подруги запросили на виставку, в галерею і я не змогла відмовити. Ну добре, я не хотіла відмовляти,раз взяла вихідний то потрібно використати його по повній. Вибач, вечерю не встигла приготувати, але ти щось собі замовиш.

Цілую.

Люблю Оксана.»

«А я і не сподівався на вечерю»

Подумав, посміхнувшись до себе, до того, що Оксана зовсім не готує, я давно вже звик і змирився. Вирішив спочатку прийняти душ. День був дуже довгий, заміну Майку ми ще не знайшли, тож усі фотосесії лягли на мої плечі. А ще ця клята Маргарита Базур, щоб вона провалилась, цілий день працювали над її замовленням. Я навіть зняв людей з інших проєктів, та все одно не встигли, і таки доведеться завтра виходити на роботу.

Після душу,  я хотів подзвонити в службу доставки, голодний був як вовк, та спершу душ. Зайшовши в ванну, швидко роздягся і ступив під гарячі струмені води, кілька разів чередуючи їх з холодними. Такий контрастний душ чудово розслабляв, змиваючи втому і всі турботи, і проблеми. Я настільки розслабився, що не одразу почув як в двері подзвонили, звук до мене доходив неначе звідкись здалеку. В Оксани були ключі від квартири, а більше я нікого не чекав, тож вирішив проігнорувати непроханого гостя. Та не пройшло і кількох хвилин, як в двері хтось нетерпляче став грюкати.

«Ну от що за люди, якщо ніхто не відкриває, значить нікого нема дома»

Подумав я, прислухаючись до стукоту в двері, звук був таким, неначе ногою хтось копав. Так не хотілось вилізати з під теплих струменів води, що омивали моє тіло, та цей непроханий гість вже починав реально дратувати.

— От чорт, – вилаявся я, пригадавши що не вимкнув світло на кухні, а це означало, хто б там не був за дверима він точно знав що вдома хтось є.

А між тим в двері грюкали все сильніше, я навіть злякався що двері можуть не витримати такого напору. Роздратовано вимкнувши воду, я виліз з душової, злий як чорт, і готовий прибити любого хто зараз опиниться за моїми дверима. Я навіть не обтерся, просто накинув махровий рушник довкола стегон, поспішаючи до дверей.

Відімкнувши замок, я рвучко потягнув двері на себе, вже приготувавши порцію добірної лайки, та так і вкляк з відкритим ротом. На моєму порозі стояла перелякана молода дівчини, в одному коротенькому шовковому халаті, з голубими квіточками. Дівчина нервово намагалась обтягнути халат одною рукою, ніби він від цього міг стати довшим, а іншою притримувала халат на грудях.

— Вибачте будь ласка, що так турбую, та не могли б ви мені допомогти? – запитала брюнетка, провівши по мені оцінюючим поглядом.

Вода з мокрого волосся скапувала мені на очі, від чого перед очима все розпливалось. Я нервово витер мокре обличчя долонею, все ще вважаючи що це все мені привиділось. Та дівчина не зникла, і все так само стояла в коридорі, присоромлено прикриваючи те, що не вміщалось під коротеньким халатом. Моє мовчання вона схоже сприйняла по своєму, тож промовила:

— Я недавно переїхала в квартиру навпроти, – кивнула вона на квартиру покійного Антона, – і там чомусь вимкнулось світло, а я дуже боюся темряви, просто паніка починається. От вискочила з дому як ошпарена, в чому була, аж самій соромно. Не могли б ви поглянути що там з тим світлом?

— Так, звичайно, – розгублено протягнув я, навіть не думаючи відмовляти, хоч я не електрик, і коли подібне стається вдома я завжди викликаю майстрів, а не ремонтую все сам. Та зараз, все здавалось якимось нереальним, слова брюнетки доходили до мене дуже повільно, я вже навіть зробив крок в коридор, коли протяг нагадав мені про те, в чому я зараз стою, – ой, дайте хвилинку, я тільки щось накину.

— Будь ласка, не йдіть, мені так страшно, – перехопила мене за руку дівчина, не давши зайти додому, – я впевнена що це справа кількох секунд, пробки мабуть вибило.

Мабуть іншим разом я таки повернувся б додому, щоб хоч штани надіти, та зараз, поглянувши в темні очі дівчини, що дивились на мене молячи про допомогу, я не зміг відмовити. Неначе в мене відключився здоровий глузд, і я лише поправив рушник, єдине що на мені зараз було, і ступив у коридор, зачиняючи за собою двері.

Правда потрапити в квартиру незнайомки виявилась ще та проблемка, двері заклинило, і я витратив кілька хвилин перш ніж зміг їх відкрити. А одразу за дверима починалась суцільна темрява. Лічильник з пробками мав бути одразу в коридорі, як і в моїй квартирі. Років два тому ми всім будинком поміняли лічильники, встановивши персональні в кожній квартирі. Тож повільно ступаючи в цілковитій темряві я став шукати щиток на стіні. Через кілька кроків я відчув металеву коробку, зупинившись щоб обережно ввімкнути пробки, та мені в спину врізалось тендітне тіло.

— Ой, – скрикнула дівчина від несподіванки, – вибачте.

Звісно лізти в повній темряві в електрощиток не найкраща ідея, та вибору не було, дівчина виглядала настільки наляканою, що в мене навіть не виникало думки щоб залишити її і піти за ліхтариком. Та операція пройшла успішно, з гучним клацанням я натиснув на два перемикачі, і на мить осліп від яскравого світла, і хто додумався прикрутити настінну лампу одразу біля щитка.

Перед очима все пливло, та сфокусувавши нарешті погляд я побачив свою нову сусідку, що вдячно посміхалась, вже не прикриваючись руками, від чого її халат надто сильно розпахнувся, спокусливо манячи шикарним декольте.