Частина 1

Спорткар несется зі надзвичайною швидкістю, піднімаючи в повітря сухе листя та інше сміття. В салоні лунає веселий  сміх та розмови, друзі веселяться забувши про небезпеку.

- Давайте , трошки повільніше- одна із дівчат, не розділяла веселощів друзів , вона майже не була з ними знайома, Люк запросив її покататися.

- Не бійся, Люсі , це наша траса , тут усе буде гаразд - Люк ненавидів пояснювати звичайнісінькі речі, але коли діло стосується дівчат, він завжди зраджував своїм звичкам. Він надто довго добився Люсі , щоб зараз все зруйнувати.

- Довго вона ще з нами має тусити ? - пошепки запитала Глорія у свого брата .

- Ти ж сама прекрасно знаєшь

відповідь на це запитання, поки він не затягне її у ліжко. - брат с сестрою засміялися.

- Ну хватить порожніх балачок , давайте краще співати .

Розмови стихли , музика залунала ще гучніше та веселощі були в самому розпалі.

Дорога була майже не освіченою , але Люк через це не хвилювався , вона закинута вже багато років , і він знає її як свої п'ять пальців, тому міг водити з закрити очима. Але сьогодні щось змінилось , і на дорозі висів великий червоний знак , що проїзд заборонено , хто ж знав , що декілька днів назад саме на цій трасі, почалися ремонт дороги. Не довго їхали друзі , як різко

металічні прути , потрапили до колес машини. Машину почало заносити , як Люк не старався вдержати кермо. Не  відразу всі зрозуміли, що щось не так. Звуки веселощів , змінились на крики , але було вже занадто піздно , щось робити , машина летіла в повітрі, і через якісь долі секунди перевернутою впала  на асфальт, голоса затихли та навіть вітер в цю ніч замовкнув. Довкола підлітків зібралися густі і темні тучі, з них рясно пішов дощ , але нікому діла не було до них , вони лежали немов мертві , або й справді мертві.