Розділ 20

Мейхар забіг до сховища доказів, але нікого, окрім молодшого лаборанта там не було. Хлопець розкладав докази на полиці, коли його відволік злий голос орка.

- Де Катя?!

- Д-добрий день, містер Мейхар. Я-я н-не знаю, - усі документи посипалися на підлогу, а хлопець тремтів від страху.

- Як це ти не знаєш?! — здавалось, ніби Мейхар рознесе все сховище доказів вщент.

- Коли я прийшов, тут нікого не було, а на столі лежала записка, - хлопець віддав її Мейхару.

"Привіт. Мені потрібно ненадовго відлучитися. Знайди місце доказам, а я потім сама все оформлю. Катя."

- Повертайся до роботи, - Мейхар мовчки повернув записку і підійшов до 3D принтера, який не давав йому спокою.

Він запустив повторно останній друк, щоб переконатися у своїх припущеннях. Перед ним повільно почало з'являтися те саме вінтажне люстерце.

- От зараза! - закричав орк.

- Містер Мейхар? - хлопець знову перервав свою роботу.

- Не звертай уваги. Крик душі, - відповів орк. - Якщо Катя повернеться, що малоймовірно, або вийде з тобою на зв'язок - відразу доповіси мені. Зрозумів?

- Так, добре. Сталося щось серйозне? - злякався хлопець.

- Сподіваюся, поки що ні, - сказав орк і вийшов зі сховища.

Самостійно знайти Катю займе багато часу, якого у Мейхара немає. Орк був упевнений на сто відсотків, що саме ця дівчина ховає Руслана. І не сьогодні - завтра Максима зможуть виправдати. Хоч як крути, але Руслан майстер у своїй справі. Тому потрібно залучити до пошуку увесь департамент.

- Йенар, коли пішла Катя? - Мейхар піднявся на перший поверх до чергового.

- Хвилин п'ятнадцять-двадцять тому. Я ще здивувався, чому вона так рано йде.

- І що розвіяло твої сумніви? — Мейхар підійшов так близько до чергового, що той почув стукіт його серця.

- Катя сказала, що у неї вихідний, а на роботу її викликали ви, щоб розібрати докази по справі Ліни.

- Яка хитра дівчинка. - пробурмотів орк. - Значить так, оголошуй Катю в розшук. Негайно!

- За що? — від почутого, Йенар забув, що розмовляв з керівником і не має права ставити йому такі питання.

- Викрадення доказів, - коротко сказав Мейхар, але його очі метали блискавки.

Йенар не вірив словам начальника. Він міг чекати зради від кого завгодно, але тільки не від Каті. Ця дівчина була наймилішим і доброзичливішим створінням. Йенар був демоном. Але не простим. Згідно з достовірними джерелами, демони захоплюють тіло смертного, щоб використати його в якості фізичної оболонки для існування. І така оболонка мала термін придатності не більше 30 днів. Це за умови, що демон вселився в смертного проти його волі. З Йенаром було трохи інакше. Він знайшов собі відповідну оболонку, домовився про, скажімо так, добровільну оренду тіла, а платою було безсмертя. Тобто, коли демон покине оболонку, справжній Йенар залишиться цілий і неушкоджений і до того ж набуде вічного життя. Так от, однією із здібностей демонів було надчуття. Демону вистачало одного погляду, щоб побачити справжню сутність людини чи істоти. І тільки печатка приховання може його обдурити. Стосовно Каті, Йенар не бачив в ній нічого підступного або пожадливого. Її аура була чистою, майже ідеальною, що майже не трапляється серед людей. Адже за останні декілька сотень років люди дуже змінилися в гіршу сторону. Але демон вирішив не йти проти наказу. Він дав орієнтування на Катю, але все ж таки вирішив її попередити. Телефон дівчини був відключений, але Йенар залишив їй повідомлення на автовідповідачі.

- Агарес! Терміново загін до будинку Каті! - Мейхар подзвонив слідчому, якого зустрів у будинку Максима.

- Я вас зрозумів. Дайте мені декілька хвилин.

- Зустрінемося на місці! - орк повісив трубку.

Він сів в машину і помчав до Каті. Мейхар був на місці за п'ять хвилин, адже будинок Каті був зовсім недалеко від департаменту. Орк без зусиль відкрив дверний замок і увійшов до будинку. Усередині панувала гробова тиша, і Мейхар зовсім цьому не здивувався. Він пройшовся першим поверхом, уважно оглядаючи інтер'єр у пошуках хоч щонайменшої зачіпки. На перший погляд у будинку все стояло на своїх місцях. Орк вийшов на заднє подвір’я і вдихаючи морозне повітря, намагався спіймати сторонній запах.

- Містер Мейхар, загін на місці! – на подвір’я вибіг Агарес. - Що ми шукаємо?

- Злочинців, - коротко відповів орк.

- У Каті? А де вона? З нею все гаразд? - стривожився слідчий.

- Мій дорогий Агарес, Катя і є злочинниця, - спокійно відповів Мейхар.

- Наша Катя? — Агарес не міг в це повірити, як і Йенар.

- Так. Вона підозрюється у викраденні доказів і укритті підозрюваного.

- Я вас зрозумів. Хлопці, усе що лежить не на своєму місці, пакуємо як речові докази! - Агарес крикнув своїм людям у будинок, а сам залишився з Мейхаром.

- Тобі нічого не здається тут дивним? - запитав орк.

- Та начебто нічого.

- Як у дівчини, в будинку якої все стоїть на місцях з точністю до міліметра, на подвір’ї може валятися мітла? - Мейхар підійшов до огорожі і підняв невелику мітлу, обтрушуючи сніг.