Розділ 18

- Куди це ставити? - до сховища доказів увійшов Агарес, а за ним офіцери котили великий візок з доказами.

- Це докази по справі Ліни? - запитала Катя.

- Так, саме вони.

- Закочуйте сюди, - дівчина вказала на вільне місце біля свого робочого столу.

- Це все. Розпишися ось тут, - Агарес протягнув Каті планшет з відкритим на ньому бланком передачі речових доказів.

Катя швидко поставила електронний підпис, завірила його відбитком великого пальця і почала розбирати коробки. Кожна річ була запакована в окремий герметичний пакетик, вміст якого потрібно було повторно занести у базу даних і розписатися на кожному пакеті. Дівчина підготувала два великі пластикові лотки, наклеїла наклейки "Баренсов" і "Кондорський", глибоко зітхнула і почала оформляти доказ за доказом. Складалося враження, що з будинку винесли все, що тільки можна.

- Дай їм волю, так вони б і усі меблі сюди притягнули, - пробурмотіла Катя і поклала в один з лотків кавову чашку.

Дівчина закінчила все досить швидко. Тепер перед нею було завдання: непомітно винести речі, які просив Руслан. З ноутбуком-то проблем не виникне. Варто лише замінити його на такий самий. І завдяки щасливому випадку, в одній із старих справ була саме така модель. А ось зі щоденниками все куди складніше. Вони індивідуальні. Кожен є унікальним, ручної роботи. Єдиний варіант - зробити копію. Але це процес не швидкий. Щоб не втрачати час, Катя завантажила дані щоденників і дзеркала в 3D принтер і запустила створення копій. Вона розуміла, що обман розкриють, як тільки заглянуть в щоденники. І, у кращому разі, її звільнять. Але на повноцінну копію часу немає. І якщо така ціна порятунку Ліни - Катя готова ризикнути. Поки принтер обробляв дані і створював копії, дівчина пішла углиб сховища шукати потрібний їй ноутбук. Все, що вимагалося зробити - це поміняти місцями номера доказів. Катя поклала фальшивий ноутбук в окрему коробку і повернулася до принтера. До завершення копіювання залишалося 37%, коли дівчину відволік телефонний дзвінок.

- Алло!

- Катя, ви вже розібралася з доказами?

- Містер Мейхар? - Катя здивувалася, оскільки номер був невідомий.

- Так. Я дзвоню вам з особистого телефону. Так що там?

- Майже все готово. Мені потрібно ще хвилин п'ятнадцять.

- Моя люба, у мене немає п'ятнадцяти хвилин. Підготуйте, що я просив зараз, - Мейхар відключився.

- Диявол! - Катя почала швидко пакувати фальшиві щоденники по пакетах. - Залишився один щоденник і дзеркало. А це мінімум шість хвилин. Потрібно якось затримати Мейхара, - прошепотіла дівчина.

Єдине, що прийшло їй на думку - активувати систему безпеки. Трохи коливаючись, Катя смикнула за рубильник і по усій будівлі завили сирени, а двері заблокувалися. Завдяки цьому, дівчина виграла п'ять хвилин. Поки усі в паніці бігали і намагалися дізнатися, що сталося, Катя швидко запакувала останні фальшивки в пакети і поклала в коробку до ноутбука. Справжні докази вона поклала до себе в рюкзак і як тільки Катя застебнула блискавку, у вікно постукав Мейхар. Дівчина від переляку сіпнулася і дуже сильно зблідла.

- Катя, що сталося? - орк так пильно подивився на дівчину, що його смоляно-чорні очі нагнали на неї страх і паніку.

- Ннне знаю, - тремтячим голосом відповіла Катя. - Я готувала для вас докази, як спрацювала сигналізація. Може це збій в системі?

- Можливо. Головне, що нічого серйозного не сталося. Де те, про що я просив?

- Ось тут, - Катя вказала Мейхару на невелику коробку.

- Спасибі, Катя, - орк забрав коробку із столу і покинув сховище доказів, ненавмисно глянувши на принтер за спиною дівчини.

Катя полегшено видихнула, схопила рюкзак і побігла до Руслана.

Мейхар не поспішаючи піднявся до себе в кабінет, поклав коробку на стіл і дістав звідти спочатку ноутбук, а потім щоденники і дзеркало. Пару хвилин він гіпнотично дивився на усі ці речі. Працюючий 3D принтер в сховищі доказів не давав йому спокою. Цим дивом техніки користувалися украй рідко. Тільки у тих випадках, коли потрібно було встигнути розкрити справу, а докази повинні були забрати в зал суду для пред'явлення судді і присяжним. Але, на скільки Мейхару було відоме, таких термінових справ немає вже давно.

- Навіщо ж тобі знадобився цей принтер? - сказав орк і дістав ноутбук з пакету.

Поки система запускалася, Мейхар зробив собі чашку кави і повернувся назад за стіл рівно у той момент, коли ноутбук був готовий до роботи. Майже…

- Що? - Мейхар поперхнувся, коли побачив один маленький напис в центрі монітора. - "Для подальшої роботи вставте жорсткий диск". Як це розуміти? - його очі були готові метати іскри.

Орк почав уважно вивчати поверхню ноутбука і помітив, що наклейка з номером справи трохи не на своєму місці. Він акуратно її відклеїв і побачив усохлий слід від старої наклейки.

- Ось же погань! - крикнув Мейхар і, відкинувши даремну техніку, кинувся до щоденників. - Ні! Не може бути! - закричав він ще голосніше, а щоденники полетіли в стіну.

Люті Мейхара не було межі. Він знав, що не можна довіряти нікому, а особливо людям. Люто грюкнувши дверима, орк пішов, а порожні щоденники залишилися самотньо валятися на підлозі його кабінету.