Розділ 16

- Я не розумію, що ти хочеш тут знайти? - запитала Катя, коли Руслан увімкнув комп'ютер Ліни.

- У Ліни стоїть система "Розумний будинок" і вона казала, що у будинку є камери спостереження. Я хочу знайти записи.

- Ти упевнений, що у тебе вийде? Тут все захищено паролями, - Катя схрестила руки на грудях, поки Руслан щось упевнено друкував.

- Так! Вийшло! - вигукнув хлопець, коли на моніторі з'явилося вікно доступу до камер.

- Але як? - Катя відкрила рот від здивування.

- Якби у Ліни був сканер розпізнавання обличчя або відбитку пальця, то було б складніше. А пароль - це так, дурниці, - посміхнувся Руслан. - Так, що тут у нас? Дивися, - Руслан вказав на запис, зроблений в 8:00. - Ліна з кимось розмовляє. Напевно з Максом. Ось тут вона йде у ванну і на цьому все.

- В якому сенсі, все?

- Більше даних немає. Або камери вимкнули, або запис видалили.

- І що ж тепер робити?

- Шукати відповіді, - відповів Руслан і витягнув жорсткий диск.

- Що ти робиш? Ліна тебе уб'є! - закричала Катя.

- Вона мені ще дякуватиме. Все, пішли звідси, - Руслан швидкими кроками попрямував до виходу. - Якщо Макса заарештували, то дома з'являтися небезпечно, - хлопець подивився на Катю.

- Я все зрозуміла. Якщо це допоможе врятувати Ліну - мій будинок в твоєму розпорядженні, - сказала дівчина.

- У мене до тебе буде прохання, - сказав Руслан, коли вони підходили до будинку Каті.

- Яке?

- Щось мені підказує, що усі наші речі з будинку, в якому ми жили, перевезли в сховище доказів… - хлопець не встиг договорити.

- Що тобі звідти потрібно? - запитала Катя.

- Мій ноутбук, п'ять шкіряних щоденників та вінтажне люстерко.

- А щоденники і люстерко навіщо?

- Я тобі потім поясню. Головне - дістань їх, - сказав Руслан.

- Добре. Намагатимуся швидше, - сказала Катя і віддала ключі від будинку Руслану, а сама попрямувала до департаменту.

- Містере Мейхар, ви саме вчасно.

- Це речі підозрюваного? - Мейхар вказав головою на коробки, які вантажили на візок.

- Ні. Це речі його співмешканця, - сказав офіцер. - А ось ці - підозрюваного, - він вказав на дві великі коробки на столі.

- До речі, а де цей співмешканець, Руслан, здається? - запитав Мейхар і підійшов до коробок на столі, захоплено розглядаючи їх вміст.

В одній з коробок він побачив декілька старовинних блокнотів, теку з якимись документами і вінтажне люстерко.

"Цікаві речі. Шкода, що я не встиг сюди раніше офіцерів. Тепер доведеться чекати, коли сховище доказів їх оформить, і тільки потім я зможу їх забрати" - подумав орк і пильно подивився на слідчого в очікуванні відповіді.

- Ми його шукаємо, але доки безрезультатно. Не хвилюйтеся, скоро ми його спіймаємо. Він не місцевий, а це означає, його легко буде вистежити, - сказав офіцер і почав вносити якісь дані в планшет.

- Зробіть це якомога швидче, - Мейхар підійшов до слідчого і шепнув на вухо. - Я у боргу не залишуся.

- Я вас зрозумів. Зроблю усе можливе, - відповів слідчий. По його очах було видно, що він готовий на все заради наживи.

- Ось ми і домовились. Ви знаєте, де мене шукати, - Мейхар поплескав слідчого по плечу і попрямував до виходу. - Нагадаєте, як вас звати? - запитав він, стоячи в дверях.

- Старший слідчий Агарес.

- Успіху у пошуках, Агарес, - сказав орк і пішов.

Не встигла Катя переступити поріг департаменту, як її зупинив Мейхар:

- Катя, добридень!

- Добридень, містере Мейхар! - від несподіванки Катя злегка підстрибнула.

- Що з вами? Ви зблідли.

- Ви мене налякали, - відповіла Катя.

- Пробачте, я не хотів. Катя, зараз вам привезуть деякі докази. Будь ласка, швидше оформите їх і відразу підготуйте мені блокноти і дзеркало.

- Добре. А до чого така терміновість? - Катя зробила вигляд, що не в курсі того, що відбувається.

- Ви хіба не знаєте, що ваша подруга зникла?

- Ліна? Як? Коли? Адже тільки вчора я її бачила, - як виявилося у Каті був природжена акторська майстерність, що Мейхар її ні в чому не запідозрив.

- Її викрали з власного будинку.

- Але ж хто наважився на таке?

- Ми підозрюємо, що це був Максим та його друг. Максима ми заарештували, а ось з Русланом поки що не все просто. Його оголосили в розшук. До речі, у вас є припущення, де він може бути? - Мейхар підвів брову і чекав від Каті відповідь.

- Гадки не маю. Вчора ми були у Ліни десь до 23:00, після чого розійшлися кожен до себе додому. І більше я не бачила ані Максима, ані Руслана. Гадаю Руслан зараз ховається десь у віддаленому місці. Адже він не місцевий і варто йому з’явитися, жителі відразу повідомлять про це  департамент.

- Добре. Дякую, Катя. Йдіть працювати і не забудьте про моє прохання.

- Звичайно. Я все зроблю, - сказала дівчина і пішла до сховища доказів.

Мейхар провів Катю пильним поглядом. Не дивлячись на те, що дівчина говорила дуже переконливо, орк все одно їй не довіряв, як і всім.

"За нею потрібно простежити. І якщо вона мені збрехала - доля її не завидна" - подумав він і спустився до кімнати для допитів, де його вже чекав Максим.