Розділ 1

Двері зі скрипом відчинилися після другого клацання замку. У маленьку однокімнатну квартирку не поспішаючи увійшов худорлявий темноволосий хлопець. Здавалося, що його бліде обличчя кілька місяців не бачило сонця. А гострі вилиці робили лице майже хижим. І лише небесно-блакитні очі трохи пом’якшували цей образ. Чорне волосся було зібране у куцій неакуратний хвіст на потилиці. Хлопець недбало зняв взуття і верхній одяг і, минаючи крихітний передпокій, попрямував до кімнати і плюхнувся в крісло. Він мовчки сидів, занурившись у думки. Які саме — знав лише він. Але через кілька хвилин різко встав і попрямував до найціннішої речі в кімнаті. Молодий чоловік увімкнув ноутбук і майже машинально запустив Steam. Він збирав на це диво техніки кілька років. Жодної покупки він не цінував так, як цей ноутбук. Потужний ігровий ноутбук був саме таким, про який він мріяв. Щойно він увійшов до свого Steam-акаунту, екран заполонили повідомлення із запрошеннями в різні ігри і серед них з’явилося повідомлення із сайту новин. Зазвичай він не звертав уваги на новини, але його зацікавила назва статті: «Золота лихоманка з летальним кінцем».

- Так, закадровий голосе, далі я сам.

- Гаразд. Тоді слухайте історію з перших вуст.

Мене звати Макс. Живу я в відносно невеликому місті України, Миколаєві, з населенням до п'ятисот тисяч людей, а зараз, мабуть, і того менше. І я напівкровка. Знаю, дивлячись на мене, не скажеш. Зовні я нічим не відрізняюся від простих людей. Мати була людиною, а батько був істотою. Якою саме – я досі не знаю. Він працював археологом, і одного дня просто не повернувся з експедиції. І з того дня я був наданий самому собі. Звісно, належної освіти я не отримав і після дев'ятого класу довелося йти працювати. Адже вся мізерна зарплата мами витрачалась на мого братика-золотко. До вісімнадцяти років я працював вантажником на різних складах. І одного дня, коли я повертався додому, мені на очі потрапило оголошення: «Потрібен цілодобовий догляд за літньою жінкою». І я подумав: "А чому б і ні?" Я зателефонував за номером, домовився про зустріч. Це виявилася дуже приємна літня відьма з гарним почуттям гумору. Ми відразу сподобалися один одному, і цього ж вечора я переїхав до неї. А мати моєї відсутності навіть не помітила.

Як виявилося Ніса, так звали відьму, була останньою з ковена сестер Блес. Весь її ковен був винищений кілька десятиліть тому. Хто та чому це зробив, вона не сказала. Я прожив із нею сім чудових років. Вона замінила мені матір. Допомогла розкрити свої здібності істоти, але так і не сказала, якою саме істотою я є. Певен, вона знала. Просто хотіла, щоб я сам про це дізнався, коли настане час. В останні дні свого життя вона зробила мені найдорожчий подарунок – переписала свою квартиру на мене. Про це я навіть не наважувався мріяти.

Я ніколи не бачив смерті. Але як вмирає відьма, важко описати. Коли приходить час із грудей відьми піднімається маленька кулька світла, яскраво спалахує і зникає разом із тілом, а всі рослини поруч в'януть. Я дуже довго сумував за цією жінкою. Вона дала мені не просто роботу, а набагато більше. Я з гордістю міг називати її мамою. На згадку про неї я нічого не змінював у квартирі. Залишив усе на своїх місцях, за винятком столу із зіллями. Усі баночки, мішечки та пробірки та акуратно склав у шафу, а на столі зробив свою робочу зону.

І ось через чотири роки з дня смерті Ніси моє життя починає приносити мені сюрпризи. Отже, стаття «Золота лихоманка з летальним кінцем».

13 серпня 2021 року в одному з Прикарпатських лісів було знайдено труп гнома в купі золотих монет. Експертиза не виявила ознаки насильницької смерті. Було підтверджено, що це нещасний випадок.

Автор — Fancy Condor.

Хм… Щось мені підказує, що це зовсім не нещасний випадок. Ну добре. Але це вже справа поліції. Хоча автор статті мені знайомий. Я закрив сторінку і навіть не уявляв, що ця стаття переверне все моє життя.