Розділ 1

Двері зі скрипом відчинилися після другого клацання замку. У маленьку однокімнатну квартирку  не поспішаючи увійшов худорлявий темноволосий хлопець середнього зросту. Здавалося, що його бліде обличчя кілька місяців не бачило сонця. Вилиці були настільки гострими, що ними можна було порізатися. І лише небесного кольору очі та ніс із горбинкою надавали легкого шарму його зовнішності. Чорне волосся було зібране у куцій неакуратний хвіст на потилиці. Хлопець недбало зняв взуття і верхній одяг і, минаючи крихітний передпокій, попрямував до кімнати і плюхнувся в крісло. Він відкинувся на спинці, заплющив очі і поринув у свої думки. Одному Богові відомо, про що він думав. Але через кілька хвилин він різко встав і попрямував до найціннішої речі в кімнаті. Молодий чоловік увімкнув ноутбук і загруз у просторах інтернету. Він збирав на це диво техніки кілька років. Це було його найкраще капіталовкладення. Потужний ігровий ноутбук із усіма можливими функціями. Як тільки він увійшов до свого стим-аккаунту, відразу посипалася купа повідомлень із запрошеннями в різні ігри. Хлопець приєднався до однієї зі своїх улюблених ігор та на кілька годин випав із реальності. Але шлунок почав настирливо бурчати і змусив його перервати гру та піти на кухню. Він швидко зробив кілька бутербродів та заварив чай. З такою легкою вечерею хлопець повернувся на своє місце. Поки чай остигав, молодий чоловік шукав якийсь цікавий фільм, як йому на очі попалася стаття про смерть гнома. Зазвичай він не звертав уваги на такі новини, але його зацікавила назва статті: «Золота лихоманка з летальним кінцем».

- Так, закадровий голос, давай далі я розповім сам.

Ну, якщо так, тоді слухайте історію з перших вуст.

Звати мене Макс. Живу я в відносно невеликому місті України, Миколаєві, з населенням до п'ятисот тисяч людей, а зараз, мабуть, і того менше. І я напівкровка. Знаю, дивлячись на мене, не скажеш. Зовні я нічим не відрізняюся від простих людей. Однак мій батько був істотою. Якою саме – я не знаю. Він працював археологом, і дуже часто його відправляли до різних куточків країни. І після однієї з таких подорожей він не повернувся додому. Мені було тоді не більше п'яти років. Мати про нього з того часу майже не говорила. А будь-які мої запитання щодо батька залишалися без відповіді. Після зникнення батька, мама всю увагу приділяла моєму старшому зведеному братові, а я був наданий самому собі. Звісно, належної освіти я не отримав і після дев'ятого класу довелося йти працювати. Адже вся мізерна зарплата вчителя інформатики витрачалась на мого братика. Дев'яносто відсотків зароблених грошей я відкладав, щоб швидше з'їхати від матері. До вісімнадцяти років я працював вантажником на різних складах. Але роботою мрії це було назвати важко. І одного разу, коли я розвантажував вагони з технікою, начальник віддав мені один із ноутбуків, який розбився під час транспортування. Мені знадобилося багато часу, щоб його відновити, але це було того варте. Це був найдорожчий подарунок, який я коли-небудь отримував, хай навіть і зламаний. І з того дня я присвятив себе геймінгу. За кілька місяців я став досить популярним серед геймерів. Навіть почав заробляти. Але зірки виявилися не на моїй стороні. І такий цінний для мене подарунок просто згорів. Як мені потім сказали від перепаду напруги. Я, звичайно, міг витратити свої заощадження на новий ноутбук, але переїхати до своєї квартири було пріоритетом. Через кілька місяців, коли я повертався додому, мені на очі потрапило оголошення: «Потрібен цілодобовий догляд за літньою жінкою». І я подумав: "А чому б і ні?" Я зателефонував за номером, домовився про зустріч. Це виявилася дуже приємна літня відьма з гарним почуттям гумору. Ми відразу сподобалися один одному, і цього ж вечора я переїхав до неї. А мати моєї відсутності навіть не помітила.

Як виявилося Ніса, так звали відьму, була останньою з ковена сестер Блес. Весь її ковен був винищений кілька десятиліть тому. Хто та чому це зробив, вона не сказала. Я прожив із нею сім чудових років. Вона замінила мені матір. Допомогла розкрити свої здібності істоти, але так і не сказала, якою саме істотою я є. Хоча, напевно, знала. Мені здається, що вона хотіла, щоб я сам про це дізнався, коли настане час. В останні дні свого життя вона зробила мені найдорожчий подарунок – переписала свою квартиру. Про це я навіть не наважувався мріяти.

Я ніколи не бачив смерті. Але як вмирає відьма, важко описати. Коли приходить час із грудей відьми піднімається маленька кулька світла, яскраво спалахує і зникає разом із тілом, а всі рослини поруч в'януть. Я дуже довго сумував за цією жінкою. Вона дала мені не просто роботу, а набагато більше. Я з гордістю міг називати її мамою. На згадку про неї я нічого не змінював у квартирі. Залишив усе на своїх місцях, за винятком столу із зіллями. Усі баночки, мішечки та пробірки та акуратно склав у шафу, а на столі зробив свою робочу зону.

І ось через чотири роки з дня смерті Ніси моє життя починає приносити мені сюрпризи. Отже, стаття «Золота лихоманка з летальним кінцем».

13 серпня 2021 року в одному з Прикарпатських лісів було знайдено труп гнома в купі золотих монет. Експертиза не виявила ознаки насильницької смерті. Було підтверджено, що це нещасний випадок.

Автор статті Fancy Condor.

Хм… Щось мені підказує, що це зовсім не нещасний випадок. Ну добре. Це мене не стосується. Хоча автор статті мені знайомий.